Стиснення. Розтин

І шо це? От як вернувся я, малий Ромчик жаліється все, що під ліжком у нього хтось лежить. Поняв, як у кіно старому, у страшилках.

Ну. Ну я внатурі чую. Шкребе тако по підлозі. Малий реве, реве.

А я? Я дивлюся туда. І сам, і з ним. Темно під ліжком, бляха. Мені самому ну... якось не по собі, поняв. Вихватує промінь від фонаріка ніби, чорнюще. І як говориш туда, то голос стишується. Пустота. Ну.

Не хочу, щоб малий боявся. Щоб плакав Ромчик. То не по-мужськи зовсім, поняв.

По голові погладив його, кажу, шоб не переживав більше. Всьо рішимо.

«C4» заклав під ліжко, ну. Жду вечора.

Малому не сказав.