Щоденники Флекі.

День четвертий

Уранці я прокинувся в доброму гуморі.

Учора я повернувся додому чистим, не перекинув жодного горщика й навіть відмовився від їжі зі свинячого корита.

Я вирішив, що смуга невдач скінчилася.

Моя репутація поступово відновлювалася.

Після сніданку я вирушив на дальню околицю села. Там росли кущі, за якими починалося поле. Я збирався оглянути місцевість і, можливо, знайти щось цікаве.

Цікаве знайшлося майже одразу.

Із кущів долинало тихе пищання.

Я зупинився й прислухався.

Пищання повторилося.

Я розсунув гілки мордою й побачив маленьке жовте курча. Воно заплуталося лапками в довгій траві й тонкому колючому гіллі. Курча смикалося, пищало й заплутувалося ще дужче.

Я зрозумів, що потрібна допомога.

Спершу я спробував розсунути гілки ластами.

Це виявилося незручно.

Тоді я почав обережно притискати траву тілом і відсувати її вбік. Кілька гілок зачепилися за моє хутро, але я продовжив роботу.

Курча перестало смикатися й дивилося на мене.

Я теж дивився на нього.

- Не хвилюйся, - подумав я. - Я майже розібрався.

За якийсь час мені вдалося звільнити одну його лапку.

Потім другу.

Курча вибралося з кущів і відразу сховалося біля мого боку.

Воно було дуже маленьке.

Я вирішив провести його назад до села.

Ми повільно рушили стежкою. Я повз попереду, а курча бігло слідом і часом наступало мені на задню ласту.

Я не нарікав.

Рятувальні операції вимагали терпіння.

На невеликій галявині ми зустріли мишу.

Миша сиділа біля каменя й тримала в лапках насінину. Побачивши мене й курча, вона перестала їсти.

Поряд у траві лежав заєць.

Він теж підняв голову.

Трохи далі, біля дерева, сиділа лисиця.

Я відразу насторожився.

Лисиця була руда, струнка й дивилася на курча з неабиякою цікавістю.

Я затулив курча собою.

Лисиця сказала, що просто відпочиває.

Я вирішив поки їй повірити, але не спускав із неї очей.

Миша запитала, чому курча йде за мною.

Я розповів, що знайшов його в кущах і визволив.

Заєць сказав, що це було хоробро.

Курча писнуло й притулилося до мене ще дужче.

Мені подобалося, як усе складалося.

Учора я ховався в діжці через вершки.

Сьогодні мене вже називали хоробрим.

Це був помітний поступ.

Ми лишилися на галявині. Курча сіло поруч, миша видерлася на камінь, заєць улігся в траві, а лисиця посунула трохи ближче.

Усі дивилися на мене.

Я зрозумів, що від мене чекали продовження.

Спершу я хотів розповісти про дідуся й рибу.

Але потім подумав, що ця історія може здатися недостатньо героїчною.

Тоді я згадав Ліндон.

Міріель народилася в Ліндоні. Там було море. Це я знав напевно.

Ще Міріель розповідала, що в морі водилися акули.

Акули були великими рибами з гострими зубами й, за її словами, вирізнялися непривітною вдачею.

Я ніколи не бував у морі біля Ліндону.

Але решта цього не знала.

Я подивився на присутніх і сказав, що одного разу мандрував уздовж берегів Ліндону.

Миша перестала гризти насінину.

Заєць підвівся.

Лисиця примружила очі.

Я продовжив.

Я розповів, що море там було величезне, хвилі здіймалися вище за дерева, а вітер був такий дужий, що здував чайок просто з неба.

Насправді я не знав, чи може вітер здувати чайок.

Але звучало переконливо.

Потім я розповів про акул.

Спершу їх було три.

Тоді я вирішив, що три - це не дуже багато.

Я сказав, що їх було сім.

Вони оточили мене біля берега й почали кружляти у воді, клацаючи зубами.

Курча притулилося до мене.

Миша широко розплющила очі.

Заєць запитав, чи не злякався я.

Я відповів, що ні.

Це була неправда.

Навіть коли Міріель просто розповідала про акул, я трохи хвилювався.

Але на галявині відступати було вже пізно.

Я повідомив, що дочекався, поки перша акула наблизиться, а тоді врізав їй однією лівою.

Лівої руки в мене не було.

Лише ліва ласта.

Але вислів здався доречним.

Лисиця запитала, що сталося далі.

Я сказав, що акула відлетіла назад у море.

Це теж було сумнівно, адже вона й так перебувала в морі.

Тоді я додав, що вона відлетіла дуже далеко в море.

Усі були вражені.

Я продовжив.

Друга акула спробувала напасти ззаду, але я почув її за плюскотом води, розвернувся й ухопив за хвіст.

Я розкрутив її над головою й жбурнув у третю.

Тепер історія розвивалася добре.

Решта акул злякалася, але головна акула була завбільшки із сільську хату.

Вона виринула з води й заричала.

Я не був певен, чи акули гарчать.

Проте ніхто мене не виправив.

Я розповів, що піднявся на скелю, дочекався величезної хвилі й стрибнув просто на голову головній акулі.

Після цього ми довго билися.

Спершу одну годину.

Тоді я вирішив, що справжній богатир заслуговує на більше.

Я сказав, що битва тривала три дні й три ночі.

За цей час море кілька разів устигло вгамуватися й знову розбурхатися.

Зрештою я переміг головну акулу й наказав усім іншим більше не наближатися до берегів Ліндону.

Відтоді, за моїми словами, акули трималися від них подалі.

На галявині запала тиша.

Миша дивилася на мене так, наче перед нею сидів великий морський воїн.

Заєць сказав, що ніколи не зустрічав нікого настільки хороброго.

Курча видерлося мені на спину.

Навіть лисиця мала вражений вигляд.

Я відчув, що моя репутація відновилася повністю.

Можливо, навіть стала кращою, ніж до пригоди з вершками.

Потім лисиця запитала, чому Міріель ніколи не розповідала про велику битву з акулами.

Я відповів, що не люблю вихвалятися.

Це прозвучало дуже гідно.

Після цього я провів курча до села. Біля одного з подвір'їв нас зустріла курка, яка голосно заквоктала й кинулася до нього.

Курча відразу сховалося під її крилом.

Курка довго дивилася на мене.

Я вирішив, що вона дякує мені.

Надвечір я повернувся додому.

Міріель запитала, як минув мій день.

Я розповів, що врятував курча.

Це була правда.

Про акул я говорити не став.

Можливо, вона почала б ставити зайві запитання.

Міріель похвалила мене й дала рибу.

Я ліг у свою діжку й довго думав про події дня.

Врятувати курча було добрим учинком.

Розповідь про акул теж вийшла добра.

Особливо та частина, де я розкрутив одну акулу й жбурнув її в іншу.

Підсумки дня були такі:

Курча знайдено.

Курча врятовано.

Курча повернуто додому.

Нових знайомих набуто.

Акул переможено.

Береги Ліндону захищено.

Міріель поки нічого не знає.

Репутацію значно зміцнено.