14

Тетяні наснився якийсь неспокійний сон за участю Едика та Ельвіри. Чомусь вона знову намагалася привернути до себе увагу колишнього головного чоловіка в її житті.

Найцікавіше, що й уві сні вона розуміла абсурдність усієї цієї ситуації. При чому тут Едичка зі своєю новою кралею, яка ще й цікавилася новим Таніним життями травниці? Як це, взагалі, пов'язано може бути?

Сказавши сама собі : "Це - все сон, це - примара", нова хазяйка лісового будинку прокинулася. Відверто кажучи, цьому посприяли Василевс і Кася, які влаштували дружню колотнечу прямо поверх Таніної ковдри :

- Ранок добрий, хазяйка, ну і спиш же ти, прямо як ведмідь у барлозі. Забула про обіцяні оладки? Давай йди на кухню та приступай до приготування. Блокнот з рецептами Марії знайдеш у верхній шухляді кухонного стола. Там є багато цікавого. Також раджу звернути увагу на низ шухляди.

Нова хазяйка будинку обережно зняла з себе ковдру, намагаючись не потривожити котячі тушки.

Чорний кіт поблажливо спостерігав за цими маніпуляціями. А Кася вирішила проявити своє незадоволення скривдженим нявканням. Невже, вона приревнувала Тетяну до Василевса?

Дівчина узяла на руки скривджену кішечку, почухала їй шийку та почула у відповідь задоволене муркотіння. Злагоду було поновлено.

Швидко переодягнувшись в зручні шорти та футболку, Таня вже зібралася йти на кухню, але щось побачене змусило її застигнути на місці від здивування.

На товстому животі Василевса красувався величезний кривий шрам, погано прикритий густою шерстю.

- Травниця, поспіши, бо Вадим Петрович раніше тебе вийде на кухню і образитиметься, бо вирішить, що його обдурили в кращих сподіваннях. Пізніше поговоримо.

- А, ну, добре. - Таня спробувала приховати своє зніяковіння перед цим волохатим нахабою. - Дякую за пораду. Дійсно, краще поспішити на кухню. Полежте ще тут трохи та потім підтягуйтеся на пахощі оладок.

Насамперед приготувавши собі ароматну каву, дівчина знайшла блокнот колишньої хазяйки будинку.

Вже прочитавши рецепт, згадала про таємниче дно шухлядки. Обережно перевірила його пальцями та знайшла птаємне відділення, де лежав тільки один товстий зошит, із записами, зробленими вже знайомим почерком старої травниці.

Вирішивши, що найбезпечніше знахідці буде на старому місці, Тетяна вирішила все-таки приступити до приготування сніданку.

Рецепт Марії Іванівни відрізнявся від того, по якому готувала її власна бабуся, тільки додаванням кориці та одного тертого яблука, замість ванільного цукру. Поставивши чавунну пательню на електричну плиту розігріватися, Таня швидко приготувала рідке тісто й приступила до смажіння. Посунула стілець ближче до пательні й сіла на нього з чашкою кави в одній руці та дерев'яною лопаткою в іншій.

На аромат випічки підтягнувся "зоопарк". Бакс, радісно гавкаючи, підскочив до неї. Так намагався встрибнути до неї на коліна, що трохи не облив її кавою і не перевернув ппательню. Розсудливо відклав йому один оладок, Таня насолоджувалася тишею.

Коти затримувалися в кімнаті хазяйки.

Вадим теж якось підозріло довго спав цього дня. Сам же хвалився своїм умінням охоче вставати зі світанком!

У сусіда молодої травниці була поважна причина для запізнення до сніданку.

Встав він рано. І зовсім не тому, що такий вже був "жайворонок". Тоді він хотів і Таню позлити, й виїхати в тривалу дорогу раніше, щоб встигнути проїхати якнайдалі до початку жари. Тут, в самому серці лісу, розжарене асфальтове пекло мегаполісу зовсім не відчувалося.

Розбудив його удосвіта, Бакс, голосно дряпав вхідні двері у пошуках виходу. Вигулявши собаку чимдалі від будинку, сонний Вадим повернувся у своє тепле ліжко поспати ще годинку. Тільки надія виспатися була марною.

Не встиг він задрімати, як почув знайомий голос, що йшов чомусь із шафи. А точніше, з того, що стояло біля нього, - старовинного дзеркала в повне зріст:

- Добрий ранок, дорогий племінник, вставай, у мене є до тебе невідкладна бесіда.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.