17

Жінка з пофарбованим в рудий колір волоссям сиділа біля дзеркала й милувалася своїм відображенням в темній гладкій поверхні. Ну, звичайно ж, їй подобалося дивитися на себе - що в цьому поганого?

Вміло нанесений складний макіяж вигідно підкреслював її тонкі риси обличчя, над якими добре попрацювали фахівці. Чоловіків, які з ранку прокинулися та вже красиві, відправити б на нарощування вій. Так, було б чудово!

Ця думка нагадала їй про чоловіка, що солодко спав в її ліжку. Заволодіти будь-яким з них - не проблема для такої привабливої особи. Та хіба ж не можна знайти вигіднішого кандидата?

Можна, але цей екземпляр ще їй потрібний для досягнення найголовнішої мети її життя. Чоловік ще раз занадто голосно хропнув, "ніжні, довгі кучері" огидно прилипли до мокрої від поту щоки. Жінка з ненавистю ледь до дір його не пропалила.

Дістала з ящика трюмо чорну свічку та скляну кулю. Запалила свічку й втупилася в прозору глибину сфери, в очікуванні появи свого супротивника.

Ось тільки нічого не побачила. Закралася зрадницька думка: що за чорна магія в наш час? Чи може бути, суперниця сильніше за неї?

Та, невже, ця миша сіра й міль облізла, сильніше її - прямої спадкоємиці темної відьми? Була б такою, напевно не впустила б навіть таке ходяче непорозуміння, як її колишній.

Трохи заспокоївшись, руда стала роздивлятися себе в дзеркалі. Це їй завжди подобалося та переконувало у власній неперевершенності.

Несподівано спадкоємиця темної відьми побачила в дзеркалі щось, що нагадувало дивний фантастичний фільм.

Кімната в зробленому з колод будинку, освітлена лише слабким світлом свічки. Спиною до стіни стоїть жінка з темно-рудим волоссям і зеленими очима. У руках у неї гострий старовинний ніж, яким вона зрізує трави для своїх ліків.

Навпроти неї стоїть великий чорний кіт з білими плямами на шиї, схожими на краватку. Він чомусь люто шипить на ту, яку зобов'язаний був захищати.

- Чому я повинна передавати свій дар, якійсь дівці? Та я її в очі не бачила! Я хочу навчати свою власну дочку, я що сама вирішити нічого не можу? - голос рудої зірвався на істеричний виск.

Кіт відповів їй ще більш сердитим шипінням, але у бійку розсудливо не поліз.

- І ще, я не триматиму звіт ні перед совою, ні, тим більше, перед тобою! Якщо захотілося мені вивчати чорну магію й застосовувати її, то ніхто з вас не заборонить це!

А вночі сталася біда. Чомусь лісовий будинок затопила огидна, смердюча болотяна рідота. Кіт-зрадник не попередив свою колишню хазяйку, замість цього він старанно перетягував в сарай старовинні книги і зошити із записами правильних травниць.

Помираючи у болоті, що несподівано прийшло в її будинок, темна відьма злораділа. Вона зуміла напередодні переховати в одній їй відоме місце скриню з магічними коштовними каменями, що дає знання мінералів.

Хотіла подарувати його своїй дочці, що живе в міському дитячому притулку Чернігова. Хоча нехай її не збагатила, зате котові з совою змогла насолити!

Не вийшла з неї дбайлива матуся, та не особливо й намагалася. Зачала вона її якраз в ніч перед Іваном Купалою, її теж запросили на свято. Не прийти не можна було, інакше назвуть "відьмою". Бачте, "травницею" доброю бути можна, а злою темною відьмою не можна!

Жінка з рудим волоссям все ще в роздумах сиділа біля дзеркала. Те, що вона зараз побачила, було для неї зовсім не новим.

Сирітка з чернігівського притулку вижила в ті смутні часи та стала її прабабусею. Такі видіння про загибель травниці в лісовій глушині відвідували не лише її, але й бабусю з мамою теж.

Тільки мати її першою надала цьому значення та не лікувалася в психіатричній клініці, як бабуся. У неї першою вистачило розуму не розповідати усім про це, окрім дочки, та і тій в дитинстві, поки в казки вірить.

Пізніше й сама дівчинка, яка тепер виросла, побачила це послання з минулого, але не злякалася, а почала планувати: як дістатися до нової травниці та до свого спадку - скрині з коштовними каменями.

Її мати перед смертю розповіла їй, що майже 20 років тому доклала руку до автокатастрофи, в якій загинула можлива майбутня спадкоємиця нинішньої травниці. Перед поїздкою почастувала жінку, що сиділа за кермом, сильно діючими ліками.

Все тоді пройшло гладко. А ось пару років назад прийшла несподівано онкологія. Мати звинуватила Марію Іванівну в наведенні на неї причини за вчинений, але недоведений злочин.

На її думку, передача магічних знань була здійснена неправильно. Саме їх прабабуся повинна була б стати обраницею сови. Але сова, разом з котом, вважала за краще вибрати далеку родичку тієї травниці, яка жила до неслухняної, що потонула у власному будинку.

Тоді була обрана Ніна, що передала потім знання Марії. Тепер новою обраницею смарагдової сови стала Тетяна, слабачка, для істинної спадкоємиці на один зуб!

Треба буде придумати щось цікаве, щоб не лише дістатися до заповітної скрині, а й самою стати травницею!

І чоловічок там перебуває цікавий, не те що цей, що неромантично хропе в її ліжку…

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.