Епілог.
Хорс не озирався. Він мав якомога швидше дістатись до вежі. Бар’єр відганяв монстрів від нього, але надовго його б не вистачило. Він приведе підмогу. Головне, щоб Кентуріон протримався…
Позаду раптом стало світло. Синій спалах розповсюджувався від дирижабля.
А тоді пролунав вибух.
Монстри, що наступали йому на п’яти зупинились і попадали без духу. Сіре небо знову на мить вдягло свої блакитні кольори. А тоді все скінчилось. Навіть туман розступився і сталевий сніг перестав падати. Хорс вперше обернувся: з місця падіння йшов дим, ніяких пострілів не доносилось. Збрехав мені! – прокричав Хорс Кайран.
Він витер сльози й глянув вперед. Мотоцикл слухняно ніс його вперед. Він вже бачив вежу. Він виконає наказ!
Ще трішки… І ось він в безпеці. Він вдома…
Вежа має вистояти! Людство має вижити!
Від авторів.
Це лише перша історія циклу: Вежа, написана ще в далекому 2017-му. Вдячні за прочитання та відгуки.
Далі буде і буде більше...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!