📜 Результати конкурсу "Фентезі поезії" від АльМор 📜

Електронні книги / Інше (1338)

16+

Діти війни

Колись всі були дітьми,

Але зараз навіть діти стали дорослими.

Вони часто на рівні з всіма терплять біль,

Ховаються в укритях, потрапляють в полон.

І вони знають, що таке війна.

Вони знають, бо живуть в цей час.

Час коли дитинству прийшов кінець,

Час коли пора дорослими ставать.

І сказати лиш можу таке:

Зараз вони ті хто донатять на ЗСУ,

Ті хто в темний час рятують нас,

Ті хто всіх веселять,

І ті хто назавжди покинули нас.

...

Лілія Мандаринка
16+

Одного разу...

Я шовком доторкнуся до обличчя,

Візьму волосся в руку, пропущу крізь пальці,

І затягнуся запахом твоїм так близько

Мов сигаретою. Давай кружляти в танці.

Твої холодні руки збігли по спині,

Я жадібно зціловував м'які, вологі губи,

Клітинку кожну залиши мені,

О люба! Доведи мене до згуби!..

Солоний піт покрив наші тіла,

Ще швидше, швидше! Я тебе благаю!

Солодкий стогін злив наші уста,

Ти моя пристрасть! Я в тобі згораю!

Тепер ти спиш... Я кінчиками пальців,

Ледь-ледь торкаючись проводжу по спині,

Сховала ніч двох люблячих коханців,

Щоб їхні душі стрітились й у сні

...

Василина Тарасова

Нащо

Нащо я лягаю спати і навіщо знов встаю?

Нащо жити, відкривати– в кінці все одно помру.

Нащо розвивать таланти і уміння до краси?

Нащо зустрічать світанки у прозорої роси?

Нащо вчитися кричати– не почує вже ніхто.

Нащо пробувать латати у розбитім серці дно?

Нащо я живу тобою? Щоб і ти лиш мною жив.

Та боюсь не подолаю, бо забракне духу сил.

Нащо пишу в інтернеті і кажу, що все окей?

Нащо вдаю забіяку і відлякую людей?

Нащо грать блазня на сцені ,як усім вже все одно?

Нащо добувають уваги– вже не ти герой кіно.

Нащо це усе збагнули і ну хто за цим стоїть?

Нащо втриматись від цього, і гадюки яд поїть?

Нащо ми прийшли до тебе і пораду вознесли?

Добре нам жилось у себе– тепер чашу цю нести.

...

Green mermaid

Наречена

Тремтлива, ніжна наречена

Легенько ніжкою ступає,

Чарівна сукня білосніжна

Неначе хмарка огортає.

Позаду шлейф прозорий, довгий

Осіннє листя підіймає,

Стрункі, високії тополі

За нею сумно споглядають.

Тонка вуаль, як паутинка

Крізь неї ледве видно очі,

Чарівний, ніжним водоспадом,

Прикрила те лице дівоче.

Ступає дивна наречена,

Одна-одненька по дорозі,

Через вуаль на сукню білу,

Тихенько котяться злі сльози.

Де ж наречений? Вітром в полі

Тепер душа його літає,

А блиск очей зірки на небі

Яскравим світлом перейняли.

Слова кохання соловейко,

В саду під вікнами співає.

Обійми, теплі поцілунки

Яскраве сонце заміняє.

А тіло смертне в полі бою,

Протяте кулями лежить,

За рідну земля неповторну

Віддав життя своє у мить.

Тендітна, ніжна наречена,

Легенько ніжкою ступає.

Із горем тихо заручилась.

В жалобі все життя минає.

...

Василина Тарасова

Крик

Втомилася тайни у скриню ховати,

А ключ викидати в глибокі моря.

Втомилася правду від всіх дожидати,

Самій накидаючи маску щодня.

Набридло кричати і рватиї голос–

І так не почує мене ні душа.

Набридло шукати в пітьмі світлий колос–

Його вже знайшли, не один і не два.

Стомилася плакати через дрібниці,

Тонути, боротися, знову пливти.

Стомилась відстоювать власні границі,

Бо люди не в змозі закрити роти.

Втомилась не жити, а лиш виживати,

Ходити по колу в омані міцній.

Втомилася марні надії плекати–

В ілюзіях сенс погубила я свій.

...

Green mermaid

кава на ранні (білий вірш).

неймовірно сонячний день! і просто неможливо було не відгукнутися до нього, в честь такої сліпучо сонячної днини, у якій вмістилася уся різдвяна - різдвяна! - святковість...

*********

стежина сонця впала до порога...

зима з весною, певне, каву п'ють.

разом в альтанці у лугах Парнасу

мороз та сонце мирно гомонять.

...а я у хижі, в темній цій халупі

здіймаю чарку і вітаю день,

який зайшов до мене по стежині

в невмисному осяянні у дім.

не хочу рим шукати віршуванню -

там, на Парнасі теж мабудь свята,

що аж очам ця синь небес

безхмарна

як різь від сліз, веселощів бенкет.

і чую брязкіт брязкалець та сміхи,

пісні і танці...дзвін та передзвін... -

то хтось там, зверху зі стільця шарахнувсь

та обруса бенкетного стягнув.

...і крізь усі шуми святкові світу -

на вухо каверза, цей блазень в ковпаку

на нитках ляльковода, безобличний

нашіптує брехню якусь мені.

але... - сміюсь! не чую ті дурниці.

я услухаюсь в сині небеса -

стежина сонця в мене на порозі!

зима з весною каву таки п'ють...

...

Ем Скитаній

Різдвяна зірка сяє в нічнім небі

Різдвяна зірка сяє в нічнім небі,

Так хочеться в цю мить ,

Добра, Щастя, й Перемоги цілий міх!

Щоб щирий сміх лунав з усіх усюд!

Фейсбук був сповнений вітань солодких ,

А не новин тяжких холодних.

Щоб ми усе, що маєм цінували ,

Не витрачали час на гніт сварок пустих!

В тяжкі часи сонцем та надією були для рідних та близьких!

...

Альона Сохацька
12+

На дошці з клітинами

Скелети та склепи - у всіх. Не демону засуджувати гріхи,

Не йому прощати, забороняти чи рахувати втрати.

Всі на дощечці з клітинами - дерев'яні гравці,

Приходимо-йдемо, немає хороших, поганих,

Іноді просто самі в себе не віримо. Нагадати?

Не з монетою за Спокутою. Пекло, як силок?

Адже пофіг принц або жебрак біля воріт "раю".

"Які "дамки" зібрав, чиї шляхи перетнув,

Кого від себе врятував, кого від себе самих уберіг,

З клітини на клітину напівстрибаючи?" - в чужомір'ї про це запитають.

Всі ми десь поспішаємо, шукаємо легкий маршрут,

Виводимо на згарищах свої теореми,

Очікуємо, що нас перестрибнуть, чи зметуть,

А потім, пошкодувавши, назад на клітину повернуть,

Зрозумівши і вибачивши, наш особистий ангел і демон.

~2021~

...

Lexa T. Kuro
18+

Заїбався #1

Я заїбався жити це життя

Я заїбався шукати риму

Не хочу писати це дурне слово "Я"

Бо зірве мені йобану стріху.

І вірші писати заїбався, хоча

Коми тут ставити гірші

І хотіти радіти, ділитися більно,

Їбав я вас жорстко і сильно.

Іронічно, що Я, сука, йобаний пес

Знаходить гарніть і створює всюди,

І трахне мене червона абстрактність,

І вийде злість моя в люде.

І, сука, шмат цей паперу уб'є,

Хай вб'є всіх моїх друзів,

Навіть тих він поранить, що приймуть мене,

Що любитимуть шлюху не в дусі.

І Рима знайшлася, і йобаний пес

Покінчив життя пиздануте,

І почав жити так, як хоче йобес;

Думку власну поглибше засуньте.

І Хуй вам бачити, а не цей прикрий вірш,

Бо Їбись Воно Все Білим рилом.

І душу ск йо вджу св йу так, що чимгірш,

Бо і іть ви всі на уй&

...

Рудавський Денис

16.12.23

Казали вони, що візмуть Київ за 3 дні.

Казали 'ми асвабадітєлі',

казали 'спец, аперация'.

Вже майже як другий рік...

Тривоги, ракети, шахеди.

Вбивство нашого народу це 'спец.аперация'.

Вони вважають, що це все

'спец.аперация' .

Скільки можна?

Скільки ще терпіти вашу 'спец.аперацию'?

Нам і без вас тут добре жилося.

Нащо? Нащо ви до нас прийшли 'асвабадітєлі' довбані.

...

Валерія

Україна

Я живу там, де чудова, солов'їна мова.

Там, де стежки безкрайні,

де жовті поля.

Там, де є воля людей.

Там, де вільний наш  народ.

Я є патріоткою своєї держави.

В цій країні я вільна, мов птаха!

Україна-мати наша.

Ця маленька частинка України, завжди разом з нами де, би не були.

...

Валерія

Мій Король

За мотивами т/с "Гра престолів"...

Мій дракон випалив мене, Мій Король...

Я по пустелі блукала за тінню слід у слід...

Бачила в снах сніги... війну, страх і жах доль...

Думала, що сильна... Серцем шукала відповідь...

А в морях-океанах чужі «полотна»... та лід...

Люди зустрічалися й полонені... «від» і «до»...

Мужності більше у грішниках, але погляди порожні... Чий хід?

Вірила, боги брешуть - переможе добро...

Мій Король Півночі, палила міста,

Але програла у битві з надістотою... Час - скло...

Серце скувала кригами – дракону в'язниця... Пітьма...

Знала прикметами: таємниця - там, де нескінченне дно...

«Блукачам» не боляче - не пам'ятають їх душі «любити»...

А я крізь вогонь проходила не раз і не два...

...Тільки Вічна Ніч нитку під назвою «жити»

Холодом обов'є... Не має значення, хто винен... Всюди зима...

Знаєш, Мій Король Півночі, я не права...

Ні, не знайшла відповіді, просто хотіла зрозуміти:

Сенс завжди в довірі? Може, надістоті теж не вистачає тепла?

А у богів свої слабкості, поразки та дивні гамбіти?

~26•12•2018~

...

Lexa T. Kuro

ворожіння наче...

гадаю на гірше

в надії на краще

в похмурості днини

сумних сьогодень.

в яких хазяйнує

бідою та горем

паскуда огидна,

кремлівський дебіл...

отож - у руїні

стою між руїни,

у трощі,

в розламах,

в згорілих садах.

підкину монету

на успіх чи зраду,

на темряву,

світло,

на несвіт

чи світ.

впіймаю в долоню,

сховаю,

не гляну

яким же він буде

оновлений день.

що раптом у тиші

розгойданий вітром

у загадку,

тайну

нездійснених мрій...

...а з темної амфори

попелом сіє

у мерзлість імжею

хмарина важка.

то сіється час,

розстріляні миті

останнім цвітінням

в розбомблений степ.

дістану з кишені,

зирну на монету -

пласка,

тривіальна,

холодна...ніщо.

але ж як гадалось -

збулося,

здійснилось!

ввійшов у цей будень,

у попіл,

в дими.

а небо з'ясніло -

до сонця поринув

душею,

думками

крізь грім канонад.

...монету -

чого вже! -

сховаю в кишені.

згодиться... -

на мокшу

накликати

смерть......

...

Ем Скитаній

Вірш невідомого поета

Я пишу вам цього вірша.

Але не виходить,

Пальці замерзли.

Тільки третя ранку

І цей вірш останній.

Я скоро вмру, уперше.

Я сиджу під завалами будинку.

Раніше цілого.

Зима, на дворі мінус,

Але тепло в душі моїй.

Я не жалію,

Життя прожите гарно.

Хоча і коротке, ще б декілька днів,

Написав я б тоді не один,

А два вірша.

І обидва прочитали б усі,

Ви.

...

Xonna

Его

Я сам завжди достигну цілі,

Я сам знайду свій сенс в житті.

Покажу вам обличчя онімілі

Тих, хто пішли у забутті.

Покажу вам я силу волі,

Покажу я могутність й міць.

Розкажу те, що сам доволі

Довго зможу простоїть.

Не важко мені йти в кайданах

Своєї сили та брехні.

Не важко виступати на майданах,

Де всі байдужі є мені.

Не варто вам казать, що я

Не зможу помінять суджене.

Адже більшість в забуття

Пішли же саме через мене.

Мені ви можете казать

Прокльони в очі і у спину.

Можете собі чекать

Мого падіння у лиху годину.

Якщо стати забажаєте ви ворогом моїм,

То краще зараз знайте:

Що серед крові і руїн

Останнього бажання ви чекайте.

Я все те, що потрібно вам життєво,

Те, що подарує вам висоти.

Я ваше найдорожче, рідне его —

Ваша частка влади і турботи.

...

Резарта

Не

Не згубило мене перо

Не згубив мене мій талант

Не став я одним із тих

Хто продав власну гідність за гроші та славу

Не став я наймитом сили

Не став я рабом влади

Я стояв, я насмерть стояв проти того

Хто мою працю намагався забрати.

Може, не такий вже я й високий поет

Ні премій, ні грамот я з мобою не маю.

Не маю чим похвалитись, не маю я слави

Та от гордість власну я все ж зберігаю.

Вона прямо тут, завжди при собі

Хочеш купити? Дзуськи тобі!

Хоч вбий мене

Та я не стану таким, як ти.

...

Алекс

Дій

Не вчора. Не завтра. Сьогодні. В момент.

Не знайдеш ти миті, потрібнеє слово.

І найпереконливіший аргумент

Утратить змістовність казково.

Творити не пізно, не пізно любить

В погоні за спогадом губиш хвилини.

Тому через «потім» не вдасться пожить,

А згодом ти далі линеш.

Отак і зістаришся в кріслі бажань

А були ж надії і прагнення мрій.

Тож легко всміхнися, подалі зітхань

І дій, просто дій.

...

Green mermaid

Безликий

Я йшов по вулиці.

Я був страхом для всіх.

Я був коханням для бажаючих,

Я був дивним перехожим, серед всіх.

Хтось бачив в мені старця.

Хтось розглядав дитину.

Для когось молодиця я прекрасна.

А хтось і гривні не подасть на пиво.

Я жив постійно, знову й знов.

Я кожен день, для кожного інакший.

Я безликий, але ликів в мене сто,

Чи більше, вже не пам'ятаю.

Навіть ближчий друг

Що визнає мене таким, як є.

І той мене не бачить тим єдиним.

Для нього я постійно то одне обличчя, то нове.

...

Xonna

Втеча

Вона любить тікати.

Коли гнів наростає у грудях і застрягає у горлі,

Вона розуміє, що як тільки промовить слово - поллються сльози.

Гіркі від років образ та побоїв.

Тому доводиться ковтати клубок у горлі

І рахувати до десяти.

Як її вчили психологи в школі.

Взагалі, буває важко продовжувати ховати свої емоції.

Хочеться вибухнути від них.

Істерично кричати на всіх,

Розбивати від гніву об стіни свої кулаки.

Кричати, допоки не зникне голос,

Кричати, допоки слова не дійдуть до людей.

Та голос зникає,

Плечі починають боліти,

Хто почує її?

Тому вона тікає.

Із необхідного - гаманець, книжка, ключі.

Тікає аби просто втекти, щоб подихати свіжим повітрям.

Бо там де була, вже нема чим дихати,

Тому і не виходить кричати.

Потрібно всього лиш сісти у потяг,

Послухати колискову вагона,

І відпочити самій.

Вона любить тікати,..

...

Anita_Lucy_chan

Прабабусина черешня

Зацвіла черешня в прабабусі,

У садочку, хата край села

Там стежину витоптали гуси,

прабабусі вже давно нема...

Зав'язались черешні у садочку

Нахилилось гілля до землі.

А бабуся тихо в холодочку

Мамині співає вже пісні...

Ось дозріли вишні червоненькі

І шпаки воюють у гілках.

Бачу тугу за мамою в рідненьких

У блакитних бабусиних очах

Осінь у саду уже панує ...

В вересневій вечірній імлі

Спогади бабусині про маму

Розлетілись листям по землі.

...

Олена Гурова

Безмовна

питаю знов.

і ти будеш мовчати,

хоч очі будуть промовляти все за тебе —

усі несказані слова,

невимовлені моли́тви,

сильніші почуття.

та головне, що ти будеш мовчати.

не вимовиш

ні жалю,

ні любові.

пройдуть літа.

ти станеш спомином,

на запилюженій поличці пам'яті й думок,

зачахлим і змертвілим.

та те, що головне – безмовним.

скажи би ти тоді, хоч слово,

не сподіваючись на мій телепатизм.

лиш виливши пережевання,

жагу і захлинаюче кохання,

лиш так, могло все бути особливо.

та є частинка,

частка мене,

та частка мого серця,

що нарèчена по вік іти з тобою,

частка душі – поглинута тобою,

котра повік, буде шукати в натовпі твій сміх.

10 листопада 2023

...

Ронен
12+

Вітри гули

Вітри гули, і стукали дощі.

Було так зле й сумно на душі,

Немов туди забралися вужі

Й встромили зуби в плоть, немов ножі.

Мені здавалось, це якась чума.

Грошей на терапевта знов нема.

І в цьому суть і вся банальність зла –

Туди завести, де лише імла,

Де холод, страх, завмерлість почуттів.

Шкода, не маю навіть двох життів.

В одному б я убила всіх чортів,

А в іншому б жила серед котів.

Заплющу очі, хай настане сон,

Де я – не я, де я – живий дракон,

Який летить повз суші і моря.

Він сильний. Значить, з ним сильніша я.

4.11.2023

...

Іра Соєр

Аскольд

День 622 (07.11.23)

Аскольд - легендарний варязький наш князь,

Засновник князівства відомий.

Спаплюжити факти ідея взялась,

В кремлі досить невипадково.

Назвали «Аскольдом» вони корабель,

Що носить на собі «Калібри».

Цинічний, як завжди, кремлівський бордель

Потво́р водяних типу гідри.

Примітивізм у діях орди

Геть прослідковуєм всюди.

Навіть заяві кремля: «Назавжди!»

Ціну вже бачили люди.

Збирались «спасать» «Калібрами» нас,

З «Аскольда» імперськії морди.

Не встигли, бо втратили орки цей шанс,

Останні зіграли акорди.

На жаль, корабель не одразу на дно

Змогли ЗСУ опустити.

Стоїть у Керчі поки право дано,

Та прийде година добити.

Історію нашу, москаль, не чіпай,

Не варто паскудити правду.

Амбіції сво́ї від нас прибирай,

Співай на болотах браваду.

Забудь, Україна - не по зубах

Імперській цинічній потворі.

Потонеш навічно в своїх болотах,

Бо маєш рашиста в фаворі.

...

Галина Студінська

Псевдовибори

День 619 (14.11.23)

Українці вже відчули

Влада чого хоче.

Ситуацію хитнули

Нам із вами в очі.

Майже рік як натякають,

Мацають по-трохи,

Хай суспільство вже звикає -

Рішення епохи.

То рекламу запустили,

Інтерв'ю десь дали,

Ще й проект закону злили,

Під ракет удари.

Основний Закон в країни

Влада ігнорує,

Смерть є поруч щохвилини,

Окупант лютує.

Пропонують нам обрати

Президента знову.

Та не всім голосувати,

Більшості - відмову.

Конституція нам право

Надала обрати.

Не поводьтеся лукаво,

Можете програти.

Як дійдемо до Перемоги,

Повернем всіх в "ХАТУ",

Оберемо президента

Та влаштуєм свято.

Не діліть країну навпіл,

Не вносіть розбори.

Цілісність на нашій мапі,

А не жах Пандори.

Навіть думка про можливість

Виборів злочинна,

Голосуй за справедливість,

Влада наша чинна.

...

Галина Студінська

Триста тисяч

День 616 (01.11.23)

Сягнули втрати москалів

За триста тисяч з гаком.

Ніхто людей не пожалів -

Імперії ознака.

Кидають хвилями як фарш,

Щоб кількістю закидати

Як застереження, демарш,

Позиції розвідати

Така навала йде щодня,

РФ - великий ворог.

Життя людей - кремлю платня,

Тож не турбує сполох.

Покірно раб йде на забій,

На обмін дає згоду:

«Життя – машина» - верх їх мрій,

Посмертну нагороду.

А на москальських болота́х

Вважають рудиментом

Тих, хто тікає через страх,

Хто проти президента.

Тож триста тисяч не кінець,

Студенти є та діти,

Звести готові нанівець

Чоловіків бандити.

Кремлівські діти у теплі

Сидять десь за кордоном,

Жирують на чужій землі

Та дихають озоном.

Навіщо решту шкодувати?

Цар має забаганки.

Мішки купляють, щоб зібрати

Бандитів тих останки.

Молюсь за хлопців наших всіх,

Що стримують навалу.

А незабаром холод, сніг

Посилять того шквалу.

Дай Бог вам сил, щоби життя

В країні панувало.

Пліч-о-пліч разом в майбуття,

Яке б нас вартувало.

...

Галина Студінська

Нещасний випадок

День 614 (30.10.23)

Горить в РФ інфраструктура,

Де паливо виготовля.

Нервує з цього диктатура,

Що за кермом є у кремля.

Рахують хором по три круги,

Що позбивало ППО

Не стримує показ напруги,

Ефект що має доміно.

Мета одна у наших хлопців

Дістать та знищити все те,

Що можуть зкинути в потоці,

В зародку знищити просте.

З аеродромів розпочали

Там дали добре прикурить,

Злодійській флот їх розігнали,

Змогли частину потопить.

Склади горять боєприпасів,

Щоб не бомбили, вочевидь.

Скорочення всіх їх запасів -

До Перемоги славна мить.

Останнім часом б'ють по базам,

Де зберігають москалі

Дизпаливо, бензин - все разом,

Тому вони такі є злі.

Нещасний випадок додався,

Десь на бо́лотах ще й завод:

Чогось раптово дим піднявся,

Чим був здивований народ.

Один горить та два палає,

Це вже інфекція у них.

То СБУ так файно грає

Чи результат їх рук кривих?

Немає значення причина,

А головним є результат.

РФ діяльність є злочинна,

Хай приберуть від нас свій зад.

...

Галина Студінська

Рекорд

День 604 (20.10.23)

Встановлено новий потужний рекорд

Імперською недокраїною.

Нажаль, не останній військовий акорд

В війні, що іде з Україною.

За день будо вбито бандитів, ЗА ДЕНЬ -

Тисяча триста плюс орків.

Звільнили по-трохи Північ, Півде́нь,

Від вбивць - плазунів та пацьорків.

Не кожного дня втрачає москаль

За день цілий полк на всім фронті.

Орда на болотах велика, нажаль,

З'являються на горизонті.

В кремлі не шкодують «м'яса на фарш»

Ніколи і не́ шкодували.

Кривавий російський звичайний демарш:

«А ми вас попереджали!»

Тримають удар ЗСУ кожний раз,

Як ворог іде у атаку.

Своїх убивають усім напоказ,

Задовільнить «небораку»,

Сидить який со́бі у бункері десь,

Присуджує вирок планеті.

Нікчемний, цинічний та й ботексний весь...

Ще випруть його на багнеті.

Втомилися хлопці рекорди давать,

Встановлюють їх чи щоденно.

Життя нас навчили батьки цінувать,

Виконують це достеменно.

Нехай Вам Господь допоможе у цім,

Щоб Вас всіх родини зустріли,

Коли повернеться у власний дім,

Коханням де б Вас відігріли.

...

Галина Студінська

Запоріжжя

18.10.23

Помста чекати не змусила. Кремль

Знов Запоріжжя обрав за мішень.

Рішення прийнято геть з переляку

«Відповідь» за українську атаку.

Втратили стільки, що дух захопило,

Але «без паніки» - не пощастило.

Ніч була́ пеклом для Запоріжжя

Ворог б'є мирних без роздоріжжя.

Гучно тривога в місті лунала,

Всіх про ракети попереджала.

Влу́чили знов у будинок бандити,

Де мирно спали жі́нки та діти.

Двоє загиблих та троє пропало,

Та для кремля, звісно, це́ було мало.

Кілька поранених вже в небезпеці,

Поміч надали в медичній фортеці.

Призупинили рух для трамваїв,

Пункти Незламності часі не гають.

Вісім квартир зруйнували ракети,

Поряд одразу розбили намети.

Не шкодували ракети С-300,

Кинули кілька одразу на місто.

Ти, Запоріжжя духом тримайся,

І до життя скоріш повертайся.

Будеш, як в добрі часи, ти прекрасним,

Хай твоя віра ніколи не згасне.

Разом зустрінемо ми Перемогу,

Як відшукаєм до неї дорогу.

...

Галина Студінська
16+

Музо Евтерпо, не будь для неї погибеллю

Поетеса писала без рими вірші про кохання.

Дві ночі не спала, чекала Евтерпи.

Музи Поезії,

Чаклунки, що звабить її.

П'янитиме, спокушатиме,

Губами прошепоче:" Цими вустами втамую, твій жар..."

Руки гладили волосся,

Губи цілували зніяковіле обличчя.

Не піднімаючи очей, не дивлячись на багряне обличчя Евтерпи,

Підтягла, Поетеса музу до себе.

Її Натхнення, дмухнула на вушко червоне, обпечене вуглинками, що були ще гарячі.

"Подивись на мене..."- полум'я, наче обсмалило щоку,

Очі коханок зустрілися знову,

Злилися в поцілунку, нової спокуси з смаком терпкого вина зі свіжозібраного винограду з плантації...

Покусування губи,

Шия закинута назад від поцілунків.

Тихі хтиві мольби, призначені лише для Поезії:

"Зігрій мене, Евтерпо, від нестерпної буденної журби, полиш мене від туги, що з кожним днем наростає..."

Та, що писала вірші про нещасне кохання, повсякдення Сапфо на острові Лесбос,

Відчула, як тліє багаття,

Ніби навколо неї охололо повітря.

Так в середині неї щось завмерло,

муза Евтерпа пішла від неї.

Зникла так несподівано, як ждано з'явилась.

Благодатний вогонь натхнення, надто часто згоратиме,

То дощі, то сильний вітер вестиме не туди.

Евтерпо- музо Поезії,

Як покличе Поетеса прийди.

Не каліч ту, коли найбільше тебе жадатиме.

Не зникай, допоки біль не вщухне.

Замість сліз, піде глибше у серце печаль,

Кинджал холодний.

Зустрінеш її, просто поглянь наскільки без тебе її світ не повний.

...

☾ ִ ࣪. ࣪⭒
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
📜 Результати конкурсу "Фентезі поезії" від АльМор 📜
16.02.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Вже завтра відбудеться фентезі-фестиваль "Аль Мор" 🦄🍀, тож настав час привітати переможців та учасників з результатами конкурсу “Фентезі поезії” від "Аль Мор"! 🥳

... Детальніше
Блоги
Роблю огляди ваших книгКіт у зграї
23.02.2024
Привіт, я Кіт у зграї! Хочу популяризувати україномовні твори, тому створив блог на Друкарні. Роблю ... Детальніше
12 найгарячіших авторів на АркушіБодісон
23.02.2024
Товариство! В Сполучених Штатах Америки дуже потужна пропаганда державних робіт. Рекрутингова машина ... Детальніше
Трохи з новогоМаргоФед
23.02.2024
 Кім відчув, як його бійців наче вивчають, як це роблять самі мисливці перш ніж напасти на нечи ... Детальніше
До аркушатниківО. Брама
22.02.2024
Ви навіть не усвідомлюєте, як прихильно поставилася до вас доля, коли спрямувала до Аркуша. Ні, не б ... Детальніше
Нарешті повноцінна обкладинкаКіра Ендрю
22.02.2024
Шукаючи на стоках з вільною ліцензією картинки, які хоч трохи будуть відображати мої твори, я мріяла ... Детальніше
Оновлення Пір / Балада про сяйливу троянду та кригуХанна Трунова
23.02.2024
Новенький розділ вже можна читати..)) Щоправда, це не зовсім розділ, а фрагмент з "Легенд Пір року", ... Детальніше
На Аркуші вже:
9634читачів
105500коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: