День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / Драма (1122)

18+

Melancholia

У карцері самотності,

Де демони співають,

Пізнаєш свої сутності,

Що душу розривають.

Туди ніхто не вломиться

І зовсім не врятує,

Бо все, що там відбудеться,

Нікого не хвилює.

Ти станеш в танець з демоном,

Піймаєш кайф і ритм.

А потім з диким стогоном

Здійсниш останній вдих.

...

Amara

Півмісяці на долонях

Набагато легше зрозуміти, як влаштований Всесвіт та яка природа живого,

Ніж в метро дивитися на руки тендітні, які все сильніше й сильніше стискаються.

Набагато легше забути про найгірше в житті та проблеми світу,

Ніж бачити, як сильно вона старається стримувати сльози.

Набагато легше розгадати найскладніші таємниці та злочини,

Ніж причину її півмісяців на долонях.

Набагато легше з кимось познайомитися,

Ніж бачити незнайомку у потязі...

...

tristis_vibe

Сині

Мені було 15, коли я зрозуміла, чому море, річки, океани сині.

Мені було лиш 15, коли побачила хвилі своїми очима.

Мені було тоді ще 15, коли бурхливі води потягли мене далі.

Тонути було мені вкрай приємно,

Побачити те, що можуть тільки риби,

Відчути той тиск наче від твердих обіймів.

Як же спокійно!

На дні океану, де видно лиш світло,

Всі кольори змішалися в єдине.

Те світло створило трішки ілюзій.

Ілюзія перша нагадала про друзів,

Про те, що вони напевно зараз дуркують та чекають на мене біля тих халабудок.

Ілюзія друга показала родину,

Мати, сестру, батька і кішку.

Здавалося, що зараз час все зупинить,

Залишуся лиш я і холоднії хвилі,

Які розкажуть де краще спочити.

Понесуть мене вони далі чи залишать на місці?

Чи справді, то дно чи може, то хвиля?

Чи дійсність це все чи дивна уява?

На жаль, ніхто це не знає...

...

tristis_vibe

Вірний ворог

Ти закриєш мене від доторків,

Перетвориш весь день на ніч;

Без води у мені створиш повінь,

Ти залишиш мене віч-на-віч.

Віч-на-віч із моїми думками,

Що громадяться роєм під стелею;

Під округлою стелею гарною,

Дивно-красною, сумно-веселою.

Ти замкнув мене там беззахисну,

Без опори і без озброєння.

Без пошкоджень і без балансів,

Без надії на перетворення.

Я відлунням в підвалі стоятиму,

Я покличу нервовими жестами.

Струмом битиму, морем кричатиму,

Вмовкну вмить далечінню небесною.

Як урешті зруйную я стіни

Й подолаю ті двері сталеві,

То відлуння прорветься димом-

Димом відчаю, згуби дешевої.

Та водночас і дорогої,

Надвисока у неї ціна.

Як з собою не маєш зброї,

То у серці постане вона.

Всі страждання надовго видалить,

Спалить з радістю всі мости;

Обітне все холодною кригою,

Не дозволить найліпшим піти.

Я у закутку дивопечалі,

Але лину все вгору та вгору...

Двері спалено, стіни зі сталі,

Але ти є мій вірний ворог.

(квітень 2023 р).

...

Віршотвориця

Чому своїх думок стидаємося...

Лети , лети моя душа

Чого ж ти знову озираєшся

Не знаєш ти всевишнього лиця

І не помітиш в натовпі його,

І не зустрінеш ти людей своїх,

Чому ж усі тут начебто чужі?

Можливо, настав час дізнатися хто ти такий...

Чому своїх думок стидаємося, боїмося,

Не в силах волю дати почуттям ,

Та віднайти своє буття...

...

Валер'янка
16+

Живий мрець

Безсонні ночі я проводжу,

Наодинці, лиш з собою.

Чи то живу, чи то вмираю,

Вже різниці не вбачаю.

Вже, як наче під труною,

Гнию живий і сам з собою.

Хіба життя це? Хіба воно?

Хіба воно безглуздо так минає,

А я десь фоном споглядаю?..

Немов мене і немає.

Іноді і справді забуваю,

Що десь там за вікном бурлить життя.

Людські голоси вже не пам'ятаю,

Та й чи потрібен їм я?

Я – це лиш думки,

Самотність, безкінечні муки.

Приречений ходити по світу мрець,

Чекаючи, коли настане день з життям розлуки.

23.12.2022

...

Fröhliche Kitty

Зайвий свідок

Зайвий свідок

Ти зайвий свідок. Ти ніхто.

Ти просто та, яка усе побачила.

Це лиш примара! Ти- ніщо,

Забудь все те, про що це має значити.

Ти зайвий свідок! Озирнись!

Навкруг багато зла у цьому світі.

Та є й добро. Пильніше придивись,

Там де воно, там розквітають щастя квіти.

Воно, мов сонце золото-багряне.

Мов бджілка, що із квіточки злетіла.

Це ангел. За плечима білі крила,

А лід тонкий... Не бійся! Він розтане!

Та все ж ти випадковість. Зайвий свідок.

Якщо ж побачила те зло, борися з ним...

Десь там, за склом прозорим і міцним

Ти, наче корабель, напнеш вітрила.

І попливеш кудись удалечінь.

Боротися зі злом, розповідати казку...

І дарувати навкруги всім ласку,

Співати в щасті з сонечком ясним.

© Віра Семків (грудень 2022 р).

...

Віршотвориця

Моя нескінченна самотносте.

Вітаю тебе удома, моя нескінченна самотносте,

Як мало тебе не було і ось знову

Тримаєш відкриті долоні повні

суму і безтурботності.

Вітаю тебе поза домом, в далекім краї,

на чужині.

Тут болем просякнутий кожен щасливий

промінь,

що звістку печалі несе від тебе мені.

Ну як ти, моя самотносте? Скільки людей

розлучила, скільки звела ти їх?

Навколо безмежжя людських розбіжностей,

а мені інколи добре бути в тобі.

Я знаю, люба самотносте, ти ховаєш в собі

неписану кількість ніколи небачених

почуттів.

Притягуєш до себе млосністю, безкраїм

сузір'ям різноманітних снів.

Прощай же, моя самотносте, лети собі

за хвилею буйних вітрів.

Торкай вже інших калейдоскопом своїх

чудернацьких ніжностей,

Згубися у цифрах одноманітних холодних

днів.

...

Shori No

Наодинці

Наодинці... О, ні! Це жахливо!

Це жахливо- так вийти у світ!

Ніби з кимось, а ніби єдиний

Ти сахаєшся помилок, бід...

Бо страждання- єдиний твій досвід.

А у серці твоєму- лиш щем.

Ти очікуєш довго ту осінь,

Що все змиє холодним дощем.

Та чи став ти насправді щасливим

Попри успіху довгі роки?

Людям завжди здаєшся красивим,

А насправді подумай: хто ти?

Через сльози, біду і страждання

Відчини почуттям всім вікно.

бо я, друже мій, добре це знаю:

Ти очікуєш цього давно.

(жовтень 2022 р).

...

Віршотвориця

Трояндове буття

Чарівні квіти ростуть на землі

Вони прекрасно цвітуть уночі.

Вони не співать дівочі пісні

Вони собі плачуть тихенько вночі.

Бо бачили квіти багато кохання

Та чули тяжкі самотні зітхання.

Лежали поблизу людських домовин

До того тримали їх кілька хвилин.

Із ними в лікарні вітали дитину–

Вона ще не знала солону сльозину.

Їй треба ще вирости щоб відчувати,

Щоб жити, чекати… і співчувати.

Боїться матуся за крихти серденько

Чи не покине воно світ раненько?

Вона його ніжно собі пригортає

І слово любові йому промовляє.

Сонечко ніжне, мені дуже страшно

Чи виживеш в світі, не станеш пропаща?

За тебе готова життя віддавати,

Щоб не довелося тяжко страждати.

***

Виросла дівчина гарна, вельможа

Та поведінка у неї негожа.

Була легковажна і горя не знала

Вона лиш душею красно співала.

Гуляла у парку, троянди шукала

тут, з-за кущів виходила панна.

Позаду неї сховався хлопчина

Забрав її серце одними очима.

Душа танцювала, чекала пригоди

Її не лякали страшенні негоди...

Та рукою махнув на неї хлопчина

«Мені не цікава небагата дівчина»

Сльози гарячі полились рікою

личко закрила своєю рукою–

бігла до саду де зовсім нікого

Там так спокійно, там же ж нікого...

Квіти самотні радіють приходу

Дівчина зникла десь на півгоду.

Скоро вже сонце сяде за край

І вийде місяць ясненький у гай.

Просить у неба дівчина щастя.

Хай їй воздасться, хай їй воздасться.

Хлопець поїхав, наглузувався -

попіл у серці малої зостався.

Надто жорстоке буває кохання

Для когось прощання,

для когось–страждання.

Немає більше причин для жадання

Немає надій, немає прохання.

Напевно, для неї ніч ця - остання.

Для нього залишилось просто питання.

Тепер для обох ці ночі безсонні.

їй бачаться очі його бездонні

Йому сняться ніжні її долоні.

Так ніби двоє разом в полоні.

Троянди цвітуть, троянди квітують

Та все вони бачать, все вони чують…

Вони розуміють і співчувають.

На жаль, вони просто мови не знають.

Вони б розказали стільки історій

Про з’єднані та розламані долі.

Просили би подробиць в зорі

Щоб чути розмови старі і нові.

Серденько плаче, серденько знає.

Тому такі квіти безмежно кохає.

І тихо десь в гаї людина зітхає.

Не знати чи колись знов покохає.

Приречені двоє на вічні страждання.

Такі почуття - просте злодіяння.

Любов така річ, нема виправдання.

І Хочеться тільки душі лікування.

Але вона, як звичайна троянда.

Буває з шипами, або непроглядна.

Та все ж почуттям нема виправдання.

Бо любов є така…незвичайна.

...

Поки невідома особа

Заміновані квіти

Давай присядем на дорогу, мені вже час іти.

Обіцяю я повернусь, чекай мене і ти.

Не плач, просто поцілуй та обніми!

Дорога зустрічає пилом під звуки автомата.

Перед очима мала і ти, а потім татова рука,

І кава, яку робила зранку мама.

В термосі лише один ковток,

А вньому все моє життя, Не можу ним ніяк напитися.

Не розповідай бажань бо не збудуться!

Я ходжу по мінному полі й збираю заміновані квіти,

Від яких гинуть наші українські діти.

І нікуди подітись.

Нечисть стоїть чорною ордою,

Але ми розіб*ємо їх кулями, скроплених святою водою .

Настане нарешті ранок, Я почую твій голос.

І спитаю як там діти?

Бо у нас навкруги тільки заміновані квіти.

...

Andriy Kushnir
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
Персонажі "Кола Крові.Покручі"(візуал)Milante Gotham
28.03.2024
Нарешті в мене дійшли руки зробити це, точніше розібратись, як вставляти фотки. На першій Енджел і С ... Детальніше
А про який конкурс на Аркуші мрієте ви?Леся Сагула
16.03.2024
А раптом Аркушівські Боги випадково прочитають оцей мій блог і прислухаються до наших з вами вподоба ... Детальніше
Книжковий відгукоблог №4. "У лісі-лісі темному""Соня Амбріс
28.03.2024
Книга: «У лісі-лісі темному» Автор: РУТ ВЕА 🔸 9/10 Трилер, який захоплює. Усе динамічно, цікаво зап ... Детальніше
Про оповіданняДіана Вінтер
28.03.2024
Завжди, коли пишу або читаю оповідання, думаю, що його можна було б перетворити в книгу. Розкрити вс ... Детальніше
І знову перезапуск збіркиЮрій Запорожець
28.03.2024
Черговий перезапуск саги "Трохи пізніше опівночі". https://arkush.net/book/12924 Цього разу озпові ... Детальніше
Гаррі ПоттерOlya Ollivandrovna
27.03.2024
Гаґріт: «Тільки божевільний піде грабувати Грінгортс, банк, який охороняють дракони, заклинання та з ... Детальніше
На Аркуші вже:
10062читачів
112734коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: