🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Поезія (6978)

Муза

Розгойдана стара фіранка

Від подиху вітру скрипить.

Тут мешкає гарна панянка,

Що спіднє не носить і погляд горить.

Вона - добре зварена кава -

Гаряча, міцна і терпка.

Загадки у діях - цікава,

Бадьорить й навпрочуд мала.

Її завжди менше ніж хочу,

Як філіжанка п'янка.

Скидаю я мешти свої при порозі

Холодна підлога, мов крига ковзка.

Але то дрібниці не варті

Уваги, що прагне тепла.

До неї у гості на старті

Я завжди готовий сповна.

...

Легрей

Tiktok

Вона лікує свою душу tiktok.

Кожне відео їй подобається

Та в ньому вона бачить те,

Що відчуває прямо зараз.

Tiktok наче знає усе,

Думає вона, продовжуючи

Гортати стрічку відео

Цілими годинами.

Tiktok - це лише короткі емоції,

Які викликають короткий вплив

Щастя і вона потопає в ньому,

Читаючи майже кожну цитату.

...

Хвилина душі

Зими кінець, весни початок (Зимі - кінець, весні - початок)

Чоловікам потрібен день

Жінок радо привітать,

Бо ліняться вони щодень

Любити їх і поважать.

Чи в березні, чи в вересні -

Не важно то насправді.

Та ліпше як весна прийшла,

Весна ж вся - жіноче свято.

Шана велика тим котам

Прихід березня віддати.

Краще чудовим всім жінкам

Весни вихід осявати.

Чоловіків теж потрібно

Вітать, тільки не щорічно.

Високосний день - в акурат,

Чоловіки ж - хай потерплять.

А те, що будуть йти підряд

Свята, так і має бути,

Бо без жінок мужам ніяк,

І жінкам їх не забути.

...

Олександр Калінін

Перша квітка весни

Перша квітка весни ніжно-біла, тендітна

Пробиває свій шлях з-під землі до небес.

Ще холодного ранку морозне повітря

Огортає ліси і пронизує душу наскрізь.

Раннє сонечко вигляне, наче в віконце,

Пташка з гілки злетить, наче вітер в степах.

Молоде й соковите зелене стебельце

Набирається сили й буяє в лугах.

На осонні веснянім під шаром торішнього листя

Видно пролісок перший і зелені ніжні ростки.

Пахне свіжістю ранку колюча ялинова глиця,

Залишають природу холодні зимові вітри.

...

Тарасенко Вікторія

Весна

Ти знаєш як це, коли весна під серцем розквітає?

Не тоді коли на папірцях вже Березень із цифрою «один»

Не там, де в тебе часу вільного немає,

Щоб насолодитись сонцем декілька годин.

Весна приходить з першим променем, який дає тепло.

Що не тільки зігріває тіло, а й запалює всередині іскринки.

Обезцінює все те погане, що було,

Й перетворює на згадки легкі, як хмаринки.

В твоєму серці сиро, весну свою навмисне не впускаєш.

Дозволь, я намалюю квіти на твої душі.

Дозволь, я покажу прекрасне там, де ти його ховаєш,

Де твій дитячий голос теж складав такі вірші.

Згадай, як ти колись радів першому проліску,

Прогулянці на сонці без важкої куртки,

Будував будинки з мокрого піску

Для хованок шукав темні закутки.

Згадай і скажи «ні» щоденній набридаючій рутині,

Що сковує твої емоції, краде твій вільний час.

Дай волю своїй внутрішній дитині,

Бо саме їй завдячуємо тим, що мрії все ж збуваються у нас.

...

Анна Мінт

Спільний старт - різний фініш

Я бачу те саме, що й ви

Такими ж самими очима.

Я відчуваю ті ж самі

Тривогу, радість, смутку зливи.

Я чую вас і це взаємно.

Цей світ довкола через вуха.

На дотик тепле є приємне,

А голод в спразі знайшов друга.

Все рівне - різне сприйняття,

Аналіз достаменних фактів.

Ти, хоч такий самий як я,

Але геть інший після трактів.

Стартуєм з рівним багажем,

Та час й обставини в нас різні.

Щось схоже в інших впізнаєм -

То рідні й друзі, що "залізні".

...

Легрей

Народилась дитина, а батька немає....

Народилась дитина,

а батька немає.

Заглянула у вічність

бентежна душа.

Народився синочок,

дружина зітхає,

- Він так схожий на тебе -

і сльози в очах.

- Я із вами навіки,

мої любі, рідненькі.

Не сумуйте, не плачте,

що пішов в небуття.

Поряд, тільки погляньте,

зустрічають вас друзі,

побратимів велика

і дружня сім’я.

Буду янголом вашим,

забутьте печалі,

сміх дитячий дарує

жагу до життя.

Я любов’ю своєю

зцілю ваші рани,

зацілую сльозинки

на милих очах.

2023 р.

...

Марія Чирич

Знов звучить сирена...

Знов звучить сирена,

Буде десь біда.

Видно, що на світі

Правди вже нема.

Тільки злосні люди,

Що несуть журу,

Сіють біль і тугу,

Смерть і самоту.

Людозвірі, звіролюди,

Вони скрізь, вони повсюди.

Такі милі, гарно вбрані,

Розкидаються словами.

Ці слова - вогонь безжальний,

Перетворять землю в камінь,

Обертають в сірий попіл,

Залишають вирву бруду!

То ви люди, чи не-лю-ди?

2023 р.

...

Марія Чирич

Закрийте небо, ми благаємо

Вони летять з усіх сторін,

Руйнуючи домівки,

Нам не потрібен «Руський мір»!

Не хочем поєдинків!

Ми боїмося темряви,

Спимо всі в коридорі.

Повсюди рушуться будови,

В руках немає зброї!

Весь час вдивляємось у небо,

І слухаєм всі звуки.

-Ти чув з той сторони що-небудь?-

Питаємось у друзів.

Летять ракети й бомби всюди,

Стріляють в нас із танків,

Тут помирають діти… люди!

Не бачивши світанків.

Благаєм допомоги ми,

Закрийте наше небо!

Всі просто хочуть мирно жити!

Закрити небо - треба!

15.03.2022

Ангеліна Александренко

...

Ангеліна Александренко

Українська мрія

Я хочу вранці почуть: «Перемога!».

Відкрити голосно шампанське з фантаном!

Почути від коханого: «Ми їдемо до дому!».

З’їсти наш торт із коробки з каштаном!

Обняти друзів, бабусю та маму,

Побачить в небі салюти яскраві!

Вдягнути м’яку домашню піжаму,

Розплести коси свої золотаві.

А поки ми чуємо в темряві взриви,

Читаємо новини 24 години,

Просимо богів щоб не було вранці зливи.

І дякуємо солдатам, бо ми з України!

06.02.2022

Ангеліна Александренко

...

Ангеліна Александренко

Коли війна закінчиться

Коли вїйна закінчитися,

Зустрінемось ми знову.

Біль у серці лишиться.

Збудуємо країну нову.

Обіймемось з тобою,

І будем жити знову.

І більш не буде бою,

До ранку лишимо розмову.

Стояти так у тиші.

І насолождуватись тим,

Що позаду страшні тижні,

І стихне всюди дим.

Сирен більш не почуєм,

Й затягнуться всі рани.

І любих поцілуєм.

Залишаться лиш шрами.

07.03.2022

Ангеліна Александренко

...

Ангеліна Александренко

Свято жінок

Восьме березня - то свято жінок.

Восьме березня - то рівні права.

Я вдягну із тюльпанів вінок,

І скажу ці святкові слова:

Любі жінки, які на війні!

Любі жінки, шо в’яжуть шкарпетки.

Навіть ті що заклеюють вікна,

Що штампують новинні газетки.

Всі жінки українські - ви сильні!

І день цей святковий для вас!

Будуть сім’ї тепер нероздільні!

Зовсім поряд перемоги час!

Ви тримайтесь! Ще зовсім трохи,

Скоро буде все добре у нас!

Не почуєм ми більше тривоги!

І всі квіти будуть тільки для вас!

08.03.2022

Ангеліна Александренко

...

Ангеліна Александренко

Розквітла

Розквітла наша Україна,

Пахучі вишні зацвіли,

І не твоя же то провина,

Що москалі на цій землі.

Весною пахне у повітрі,

І навіть дощ стає тепліше.

Проміння сонця гріють світлі,

Ми дім ніколи не залишим.

Весною пахне у повітрі,

Здається запах перемоги

десь буде пахнуть в цій палітрі.

А москалям одна дорога.

Розквітла наша Україна!

Стоїм стіною разом всі!

І мова наша солов‘їна,

В краплинах ранньої роси.

26.04.2022

Ангеліна Александренко

...

Ангеліна Александренко

Херсонський

Вода накрила дах моєї хати,

Не видно ліжка й столу за водою,

«До човну!» - крізь сльози кричить мати,

Ми пливемо з собакою рудою.

Я чую свист - летить на нас ракета,

Бабуся тихо молиться німому Богу.

Моє життя, як кинути монету,

А світ мовчить, чекає перемогу.

09.06.2023 | Ангеліна Александренко

...

Ангеліна Александренко

Болить

І десь глибоко сильно болить.

Скільки ж рідних пішло на той світ…

А в думках проносяться спогади:

про щасливі і теплі ті дні.

Усі посмішки в пам’яті тут

і ті дотики, прошу, не забудь.

І час вчить нас жити із цим,

ну а поки десь глибоко сильно болить.

12.01.2024

Ангеліна Александренко

...

Ангеліна Александренко

Було страшно

Сьогодні мені було страшно.

Від вибуху в пів восьмої ранку,

місто прокинулось невчасно,

З рожевими хмарами на світанку.

І знову вибух, знову й знову,

Собака кричить на весь дім,

Не встигли й каву зробити ранкову,

А в повітрі стоїть чорний дим.

Чую люди кричать: «Летить!»

Вибух. Хвиля. В голові загуло.

Зовсім поряд з домом горить.

Страшно зранку в суботу було.

13.01.2024

Ангеліна Александренко

...

Ангеліна Александренко

Ти

Я раніше не знала,

що можна так сильно боятись за людину.

Я раніше не знала,

що можна так сильно когось полюбити.

Я раніше не знала,

що можна на початку війни піти одружитись.

Я раніше не знала,

що можна у війну разом сім’ю створити.

13.01.2024

Ангеліна Александренко

...

Ангеліна Александренко

Цей біль…

Від жаху стигне кров у жилах,

Не описати нашу біль!

І сльози л‘ються тихо-тихо…

Карати їх - то наша ціль!

Ми не пробачимо ніколи!

Ми будем пам’ятать завжди!

Як наші рідні похололи…

Як зникли любі назавжди…

Здавалось, гірше вже не може,

Здавалось, ненависть вже вся!

Вкраїна наша переможе!

А вам страждати все життя!

Ангеліна Александренко

04.04.2022

...

Ангеліна Александренко

Дозволь собі жити

Коли жити, якщо не зараз?

Коли любити, якщо не в цей час?

Треба радіти, якщо вже так склалось,

Треба мріяти тут водночас.

Час та війна можуть забрати все вмить,

Час та війна можуть лишити самим.

Війна в душі раною сильно болить,

А час не лікує, час вчить жити із цим.

Не відкладай життя на якесь потім,

Не відкладай життя на кращі часи.

А якщо це потім обернется в попіл?

А якщо не встегниш побачити краси?

Тому не забувай жити й для себе,

Тому не забувай допомагати й собі,

Не забувай хтось турбується про тебе.

«Живи тут і зараз» - хочу нагадати тобі!

Ангеліна Александренко

24.01.2024

...

Ангеліна Александренко

Я є щастя

Я відчуваю, як розквітаю.

Я відчуваю, я щастя й є.

Я відчуваю любов до себе.

Теплий вітер в обличчя дме.

Я відчуваю гармонію й любов,

Мені добре бути з собою.

Це все схоже на щасливий сон,

Який піде з ранньою росою.

Я зрозуміла, що я є любов.

Я зрозуміла, що я є щастя.

І над землею лечу, немов

в небі той птах, який не здався.

Я люблю очі свої і волосся.

Ціную шкіру свою та вуста.

Мені й не віриться, що вдалося,

Полюбити себе, бо я не пуста.

Я йшла до цього дуже довго,

Я йшла до цього все життя.

А зараз, я кажу тут гордо,

Що я люблю своє буття!

Потоки щастя та любові,

По тілу йдуть разом з весною,

Наче холодною водою.

Дарують спокій із собою.

03.03.2024

...

Ангеліна Александренко

дай мені ще один шанс

дай мені ще один шанс

щастя відчути на дотик

суміш із драм та еротик

дай пережити ще раз

дай загорнутись в тепло

ковдри надійних обіймів

ними вгамується біль мій –

начебто й не було

пестити словом «люблю»

пошепки й мовчки дозволь ти,

пристрасті нотам і вольтам

дай повторитись, молю

2013

...

Катерина Василенкова

Моєму лицарю

Ти поруч. Тримаєш за руку.

Зі мною, і більше ні з ким.

Без зброї і без обладунку –

Лиш я тебе бачу таким.

Шолом твій лежить на полиці,

На вулиці – кінь бойовий.

Ти мій найкоханіший лицар –

Надійний, упертий, смішний.

Залиш войовничість для інших

І слів частоколи-списи.

Ти мій – назавжди найніжніший,

Мов лоскотний дотик роси.

2012

...

Катерина Василенкова

Самогубство

Стрибнути б униз до зірок-ліхтарів,

У згусток машин мурашиний,

Летіти повз кадри з чиїхось життів,

Що тисячі серць зворушили б.

Відзняла своє персональне кіно,

Останні думки, наче титри.

Та свідкам сеансу нічним все одно

Життям за квитки не платити.

2012

...

Катерина Василенкова

Перенос акценту

День 743 (07.03.24)

Перенос акценту

Давно пора перенести

На болота́ акценти.

Інакше не перемогти:

Москаль шукає ренти.

Для них війна живе в крові,

Імперії потреба.

Керують тільки у кремлі,

Їм мало свого неба.

Ідуть вбивати, катувать

Із радістю у серці:

Будинки можна грабувать,

Принести щось у жменці.

Ніщо не зможе зупинить

Цинічну тю отару.

Їх треба знищити, зарить

Та повертати кару.

Холоп голодний на війні

За унітаз воює.

Вони всі бідні, бо дурні,

На цім РФ існує.

Тож розвертаємо удар

Як бумеранг в боло́та.

Дійде тоді до тих нездар

Де має буть голота.

Перенесем війну до них,

Щоб перестали спати,

Вважали кращою із втіх

Можливість в ранці встати.

...

Галина Студінська

"Помста"

День 742 (06.03.24)

Після втрати корабля

Знов у Чорнім морі,

Керівництво із кремля

Зібрало́сь в коморі.

Мають геть реагувать

На таку проблему,

Як не можуть відбивать,

Виріша́ть дилему.

Атакують справно тих,

Хто не має зброї:

Мирних мешканців простих -

Кредо для ізгоїв.

За патрульний катер свій,

Що пішов під воду,

Налетів Shahed-ів рій

(Мабуть, за свободу).

Ціла зграя звідусіль

Та по всій країні,

Щоб відчули люди біль,

Жили щоб в руїні.

Суми близько, то ж до них

Перших завітали.

Не новий москальський штрих -

Били, де дістали.

В Київ також завіта

Вбивці від сусідів.

ППО давно не та,

Маєм різних видів.

Отже, «помста» не вдалась -

Викинуті гроші.

Окупантша напряглась:

Не по силі ноші

...

Галина Студінська

Гра в стосунки

Злочинець кожен, я так само -

Поцупив спокій, вкрав думки.

Мене тобі як завжди мало,

Чи буде якось навпаки?!

Я також жертва цих відносин

Між протилежних половин.

Бо мені також геть не досить

Взаємин й спільності хвилин.

Такий розклад багатогранний

І не завжди один в житті.

Мабуть, відсутній непричетний

У цій не завжди чесній грі.

...

Легрей

Плюс один

День 741 (05.03.24)

Не розслабляйтесь, окупанти:

На українській ви землі.

Напоготові всі гідранти

Тримайте, навіть, у кремлі.

Втомились, мабуть, рахувати

Чисельну кількість певних втрат?

Вам не потрібно носа пхати

Було до наших власних хат.

Рахуйте далі, не збиваєтесь

Окремо бази, літаки,

Але «приємніше», зізнайтесь,

Човни втрачати, кріпаки?

«Великий» флот зазнав поразки

Від тих, де флоту ніц нема.

Котрий рахунок без підказки?

У море вийшов він дарма.

Не вийшов, навіть? Не пустили?

Морськими дронами - на дно?

Артустановкою не збили:

Ефект відбувся «доміно».

Патрульний катер був важливим

Для окупантів у Криму,

Бавовна де давно не диво,

Не перший човен там в диму.

Майданчик для гелікоптера,

Вісімдесят осіб на нім.

До віку ще пенсіонера

Не дотягнув «нещасний» втім.

Сергієм Котовим він звався,

Вбивати, певно, планував

Та на концерт квиток дістався,

Який кобзон там роздавав.

...

Галина Студінська

Китайський синдром

День 740 (04.03.24)

Лі Хуей, як спеціальний …. представник з Китаю

У питаннях України, заявив, що знає...

Впевнений «експерт від Бога» у болотній міці,

Розмірковує Хуей: «Справа не у бліці».

Сили в світі ніц нема, щоб орду розбила,

Третій рік тож не дарма «перша в світі сила».

Врешті вихід один є. Це переговори.

Іншого шляху нема зупинить «роздори».

На болотах москалям думка знадобиться,

Бо здаватися рф якось не годиться.

Підхопили, рознесли та свого додали,

Філософію Китаю, навіть, пригадали.

Лі Хуей поїхав далі думку просувати,

Час Європі зупинити проти «сили» грати.

Дві країни вкрай «великі» - Китай та росія,

Де керує «надлюдина», більше ніж месія.

Висновки усі зробили. Це Китай нервує,

Тож заява Лі Хуея, справді, не дивує.

З терористом неможливо про щось домовлятись,

Щоб він вам не обіцяв, інше може статись.

Допоможе нам одне - розгромити ворога,

Домовлятися з болотом Україні дорого.

...

Галина Студінська

т а є m н и ц і

Була ніч. Падав дощ.

Сховалися всі небесні світила.

У великому місті

вони були наче удвох.

Вона не була святою

і не мала розкішного тіла,

але йому було затишно з нею.

Він її розумів і беріг.

І вона втримати хотіла

у своїх обіймах

увесь його зранений світ,

коли він говорив про те,

що його дуже боліло.

У найглибших куточках серця,

вона зберігала його таємниці,

що для нього були

глибокими ранами

та кровоточили роками.

Це було і її таємне місце,

де вона заховала надію,

що вони колись будуть щасливі.

Навіть якщо не у цьому житті,

то у снах чи у мріях.

14.02.2024

...

Гавриїла

Весняні дарунки

Весняний і теплий ранок,

Сонечко блищить,

По дорозі їде тачка,

Колесо тріщить.

Дві особи,що вже зовсім

Совість загубили,

Поспішають до зупинки-

Всім сюрприз зробили.

З днем весняним привітали

Мешканців громади:

Сарафан,сміття,сандалі

Всім подарували.

Ви приходьте,люди добрі,

Ввечері і зранку,

Тут для вас лишили гарні,

Вицвівші фіранки.

Ох до свята ж ці особи

Добре готувались!!!

Щоб зробити вам дарунок,

Навіть не вагались.

Виникає тут питання:

Чи ви адекватні?

Ті особи,що кидають,

Чи ви може ватні?

Бо то тільки на болотах

Смітять там,де сіють,

Ну а щирі українці

Смітить не посміють.

Ви,особи,людьми будьте!!!

Як настане нічка,

Все гарненько приберіть

І спаліть у пічці.

Бо негоже,де живеш

Лахи розкидати.

Треба після себе завжди

Сміття прибирати!

...

Леньо Світлана
12+

Привид

- А ти чула вже, стара,

Що в країні коїться?

Революція іде,

Люди непокояться.

Ми тут жили сто років,

Ще сто років будем.

Нам політики не треба,

Ми простії люди.

Є в нас хліб, і зброя є,

Хоч і не гармати.

Як хто прийде, ми себе

Будем захищати.

***

А ти чула, що сьогодні

У газетах пишуть?

В царя землю заберуть

І нам її лишать.

Це, скажу, не аби що,

Це - велике діло!

Хлопці там за нас воюють,

Дай їм, Боже, сили!

***

- Ой приходили сьогодні,

І зброю шукали.

Може знали, що тут є,

Може і не знали.

- Я подумав - що я сам

З рушницею маюсь?

Я її солдатам здам,

Хай нас захищають.

Пішли з солдатами сини

Разом воювати.

А стара сидить сумна,

Не виходить з хати.

***

- Знову кажуть, що селом

Солдати блукають.

Ходять від хати до хати

І зерно шукають.

- Нехай беруть скільки треба,

Не ховай нічого.

Незабаром все зерно

Було за порогом.

Ой нема що засівати,

Коли весна буде.

Голод заповзе до хати,

Повмирають люди.

***

Прийшла похоронка в дім,

Старший син загинув.

Стара плаче без зупинки -

Відібрали сина.

- Згинув, але не за так,

А за праве діло!

Чого плачеш? Ех, дурна

Голова ти сива.

***

Прийшла друга. Молодшого

Свої розстріляли.

А над хатою верби

Гілки посхиляли.

- Зрадника мені не жаль,

Був-то він ледаче.

Нам без нього краще буде!

- ...чого, дурна, плачеш?

Та не витримає серце

Материнське болю.

Згинули в своєму краї

За чужую долю.

***

- Ой, стара, ідуть солдати,

До нашої хати.

Ти ховайся, я їх сам

Вийду зустрічати.

- "Від солдатів хліб сховав,

Винен у корупції.

То ж підтримуєш, старий,

Контрреволюцію!"

- Хлопці, це якесь страшне

Непорозуміння.

Я за революцію

Віддав покоління!

Не послухали його,

Заарештували.

Заперечення його

Проігнорували.

Кинулась за ним стара,

Але було пізно.

Був-ходив Європою

Привид комунізму.

...

Максим Бекузаров
12+

Нескінченна будівля

Побудуйте будівлю

Торговельного центру.

Побудуйте дорогу,

Паркувальні місця.

Нескінченні автівки,

Як небоги у церкви,

Нашу землю вологу 

Хай з'їдять до кінця.

Перекручені скелі

Ріжуть небо кутами,

І приховують зливу 

Від чутливих очей.

Крізь побілених стель і

За міцними прутами

Океани важливих

Мерехтливих речей.

Побудуйте скоріше,

Щоб приходили люди,

Купували ті речі

І приходили знов.

Хай росте ще міцніша

Нескінченна споруда.

Розправлятиме плечі,

Розганятиме кров.

Хай той центр протягне

Свої мертвії лапи.

Роздирає бетоном 

Застарілі ліси.

В небо сходами прагне,

Відбиваючи краплі.

Дахом в хмарах потоне,

Де птахів голоси.

Нехай вітер боїться

До нього доторкатись.

Навіть сонячний промінь

Оминає його.

І вночі мені сниться,

Буду в ньому блукати -

Там, де в мертвому схроні

Горить штучний вогонь.

Я стою у підвалі -

Згори падає попіл,

І на біле волосся

Він лягає як тінь.

Через стіни лунають,

Розриваючи спокій, 

Лементи безголосі 

Втрачених поколінь.

Нескінченна будівля,

Що небес досягає.

Монумент. Пережиток.

Мавзолей і тюрма.

Побудуйте будівлю,

Я вас щиро благаю.

Бо не можемо жити,

Як нічого нема.

...

Максим Бекузаров

На березі біля ріки

Сонце гріє пахучії трави

Десь на березі біля ріки.

Вітер квіти ласка кучеряві -

З неба впали червоні зірки.

На зеленому килимі сяду,

Поруч білий рушник простелю.

Буде вітер мене обіймати,

Буде слухати пісню мою.

Поринаючи в струмені світла,

Попливуть в синє небо думки.

І життя пролетить непомітно

Десь на березі біля ріки.

...

Максим Бекузаров
12+

Листа Янголу

Я морями, горами і долами

Вісім років один мандрував.

За морями, горами і долами

Я майбутнє своє будував.

Було важко, жахливо і соромно

Покидати родину свою.

Під сумними я вирушив взорами,

Так і досі під ними стою.

Коли хмари давили на голову,

Я терпляче на сонце чекав.

Коли пальці тремтіли від холоду -

Я надію у серці плекав,

Що майбутнього кожному вистачить,

Що не буде дітей без взуття.

І до тебе, мій янголе, вирушу

Будувати з тобою життя.

А тепер я викашлюю легені

З лихоманкою крізь маячню.

Важко дихаю, майже зі скреготом.

Груди ломить, немов від вогню.

І в останні моменти свідомості,

Коли боляче серцю стає,

Я заплющую очі натомлені,

Щоб згадати обличчя твоє.

Поклади мені руку на голову,

Бо вона так без тебе болить.

За морями, горами і долами

Залишись біля мене на мить

...

Максим Бекузаров

Зустріч

Вітер дерева до берега гнув,

Сіра текла ріка.

Поглядом в хмарах на небі тонув,

Поки тебе чекав.

Вибігла з хати назустріч мені,

Радісна - і сумна.

Так ми стояли, разом - і одні,

Біля твого вікна.

Слухали тишу, загублену з днів,

Як почалась війна.

Глянув ув очі, усе зрозумів.

Накріпко обійняв.

Руки твої затремтіли в моїх -

Вітер холодний дув.

Краплі дощу на обличчі моїм -

Може й не дощ то був.

Я би віддав тобі все, що я мав -

Тільки це не моє.

Краплі води, що я з неба піймав -

Все, що життя дає.

Мрія про вільне і мирне буття,

Створена олівцем.

Я обіцяю віддати життя

Аби змінити це.

...

Максим Бекузаров

Дім

Якби я був домом,

То в ньому не було б шибок.

Там би гуляв пустий вітер,

Що пробирав би, як електрошок.

Там би пахло не новизною,

Там би смерділа смерть.

Там би було все червоне і чорне,

Всі, кому весело, втікли б геть.

Там стоїть запах плісняви,

Там посипались стіни вщент.

Там просто неможливо жити,

Там мешкає лише смерть!

Там немає місця для двох,

Там самотність лише одна,

Там на підлозі плаче лох,

Що має спаскуджене життя.

Його залякали до смерті,

І ось він в її ногах лежить,

Вона розказує про життя легенди,

А він вже не чує, спить…

...

Солом'ян Колос-Рейн

Парадокс

День 739 (03.03.24)

Бомбили вніч Одесу знову

Ці терористи із кремля.

Не зупинити хвору свору,

Горить навколо них земля.

Під'їзд в будинку зруйнували,

Загиблих - вісім, немовля.

З підвалу декого дістали,

Живий та слів не вимовля.

Шукають далі в тих завалах

Живих, поранених людей.

Один удар ракети, спалах ...

Росії, мабуть, апогей.

На болотах Одесу нашу

Російським містом назива́.

Не зрозуміти вбивцю-рашу,

Не намагайтеся дарма.

Для них «своє», що в око впало,

Порозкидали геть своїх,

Щоб не здалося: їх там мало,

Не мають хворі більших втіх.

Одеса, дійсно, особлива:

Морські міста такими є.

Красива, щедра, норовлива....

Останнім часом щось здає.

В той час, як ворог місто трощить,

Вбиває там дітей, жінок,

Місцеві моляться на мощі,

Чи то пороблено, чи рок?

Вважають путіна героєм,

Що хоче всіх нас об'єднать,

Сумують за РФ із болем.

Це ж ми хотіли нападать.

Їм українське не потрібно,

Самодостатнім місто є.

Ракети? Так це відповідно

За мир у світі путін б'є.

Цей парадокс для мене - злочин,

Вже час ждунів департувать.

Щоб нам ніхто не напророчив

Оті болота, їхню мать.

...

Галина Студінська

Інтровертний філантроп

1

Зазирни у мою душу,

Як із вивертом пече.

Шлях пройти щоразу мушу,

Щоб пробачити себе.

Я не екстраверт відкритий -

Кожним болем не ділюсь.

Радість теж в мені вирує,

Та хіба моє комусь?!

Мені байдуже на інших,

Що у кого в житті.

Окрім кола найрідніших,

Як же їм допомогти?

Приспів:

Інтроверт мій спосіб жити

Через себе та не вглиб.

Зайве щоб не допустити -

Захлинувся корм для риб.

Я не добрий і не злий бо,

Але в гаморі життя

Творю прикрість у надію -

Сіре зовні теж є я.

2

Чи потрібна допомога,

Чи спроможен її дати?!

Як назовні лячно й складно!

Клята мушля - мої грати!

Водночас то є мій захист,

Зберігає розум що.

Бо як всим тим перейматись,

Перетворюсь я в ніщо.

Бо слабкий таке я знести -

Сил на все не вистача.

Кожне горе в мені счезне,

Світлом вийти щоб хоча.

Приспів

3

Кожен з нас - вага для світу.

Хтось на користь, хто на зло.

Є й такі, що не впливають

В підсумку та й ні на що.

Я не лізу в чужі душі.

Без запрошення тим пач.

Навіть рідні такі ж мушлі,

Як не схочєш, то пробач.

Тож не думай, що я зверхній.

Хоча хочеш, то нехай.

За взаємність тобі вдячний!

Доброта - то Рай за край.

Приспів

+

Нас багато таких в'язнів.

Кожен має власний світ.

І не завжди зовні блазні -

Для глибин є заповіт.

...

Легрей

Страх

Лякає всіх нас невідоме.

Очікування геть не дійсність.

Страхи з дитинства - то знайоме.

Сильніше їх лиш власна стійкість.

Відволіктися допомогою,

Сховатись в інших за турботами.

Один з шляхів іти дорогою

Без зволікань тонкими дротами.

Чекати із думками в власному -

То є з найбільш складних шляхів.

Скоріше б дії справ по вчасному!

Всміхатись спогадам страхів.

...

Легрей

Хто як

Достеменно невідомо чи такий же світ навколо

Відчуває той, хто поряд, чи інакше сприйняття.

Може ми лише навчились схожі назви надавати

Зовсім різні кожен колір, звук чи напрям, відчуття.

Може незначна відмінність, може лиш в окремих є.

Інше все загальна спільність, зуськи кожному своє!

Щоб дізнатись треба бути, хоч на мить, не в собі вже.

Та і то не достеменно - чи було з тобою те.

...

Легрей

Одна родина 💙💛

Прийшли вони одного ранку

Не дочекавшись і світанку

Прийшли вони і все нам зруйнували

І в багатьох життя забрали

Не зможуть нас вони зламати

Любов не вміє програвати

Ми вистоїм і переможем

Здолати їх всі разом зможем

Скоро закінчиться цей жах

Залишиться від них лиш прах

Побачили вони тепер, що ми одна родина

І маєм назву — вільна Україна!

...

Polina Lapshyk
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Якою буває їжа?Лана Філлі
16.07.2024
Привіт! У таку спеку не мучитиму ані вас, ані себе довгими викладками. Просто спитаю дещо діалектичн ... Детальніше
Результати конкурсу "Три шестірки"🎆Інклюзивна спільнота "Творча майстерня"
17.07.2024
Світлий привіт😇 Нарешті завіса мороку впала та привідкрила довгоочікувані результати конкурсу «Три ш ... Детальніше
Самійло Кошич – козак-легендаКниголюб
17.07.2024
Сьогодні закінчив читати книгу Дмитра Воронського «Самійло Кошич – козак-легенда.» Що можна сказати ... Детальніше
Цікаві і незвичні українські слова.. ДіалектиMia
06.03.2024
Трохи гумору для настрою: Так говорять на Полтавщині: спробуйте вгадати, що таке лопездрики, припинд ... Детальніше
Повернення хвилинки-занудинки або Як правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотамиЛана Філлі
16.01.2024
"У реченні з дієприслівниковим зворотом обов'язково повинен бути підмет – особа, яка виконує дії: ос ... Детальніше
Треш-цитати "Псистих теревень", або Хто це гавкнув?Леся Сагула
16.07.2024
Ну, оскільки багато хто заявив про страх репресій за подібні блоги, я візьму перший удар на себе. Пр ... Детальніше
На Аркуші вже:
11806читачів
144258коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: