🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Романтика (1702)

Петро Гузiк "Книжка"

Хотів би я бути книжкою

щоб твої пальці мене торкалися

нехай куплений навіть зі знижкою

аби це тільки сталося.

Лежати на підвіконні

місяць,два а може і більше

і одного холодного вечору

розказати тобі свої вірші.

Читай мене свічці

поринай в мої сторінки

щоб голосом твоїм ніжним

оживали мої рядки.

Відкривай мене знову і знову

на сторінках себе впізнавай

кожну букву і кожне слово

біля серця свого тримай.

Хай ніч буде ясна і зоряна

а місяць світить в вікно

оживу для тебе я казкою

щоби ти відчувала тепло.

Найщасливішим стану в світі

коли будеш мене читати

шкода що я лише книжка

Я ТАК ХОЧУ ТЕБЕ ОБІЙНЯТИ.

...

На!Читай

У світі, де згасли зорі...

У світі, де згасли зорі, ти — мій єдиний світ.

Ти моя надія та спокій, мій полум'яний лід.

Серце твоє — мій притулок, в ньому знайшла я свій дім.

Ти — радість моя та смуток. Я — блискавка, ти — мій грім.

Ми — дві половинки цілого, в танці долі живі.

Твої слова — моя поезія, що весніє вночі,

У серці звучить вічна музика та панує весна.

У світі, де згасли зорі, я тепер не одна.

~квітень•2024~

...

Lexa T. Kuro

Кохання з ароматом кави

Давай заварим кави. Покладем

тобі ванілі, а мені кориці.

Сховаємся у тихий свій едем

від лютої завії-сніговиці,

від сірих ранків і нудних дощів,

нещирих друзів і турбот марудних.

Загорнемось у чарівні плащі

свого кохання. Нам не буде нудно.

Не буде сумно й одиноко нам,

і холодно і темно теж не буде.

Не наша то турбота і вина,

якщо нас світ на певний час забуде.

Хай зачекають люди і діла,

бо, поки в філіжанках пахне кава,

ми за межею і добра, і зла,

на нас лише кохання має право.

14.02.2022

...

Музика
12+

Уночі, одна

вранішня темінь укриє два зніжених тіла,

котрі спочивають опісля буремної ночі.

ми знову межу заступили:

ще ближче до окраю прірви,

ми знову ідемо назустріч,

ізнявши із себе сорочки.

нам перед обличчям примх

встояти не дано вже,

щоразу в цій грішній, звабливій

грі програємо ми,

спротив не чинячи жодний,

терпіння набравшись удосталь,

привіт у посланні шлемо задоволеній сатані.

пропадеш ти о першім промінні

німого сонця, як завжди прокинусь

у ліжку сама із собою. в думках я

сердитимусь, буду клястися

і слати тебе до чорта.

однак все прощу, як тільки напишеш

«боже, ти просто чудова!»

повторимо ніч, куштуючи плід заборони

іще раз. я знатиму – це наш останній.

ми встанемо разом, в обнімку цілунки

даруючи перед тим, як ти вщезнеш.

зі шляху мого спорожнілого знову життя.

і нехай! все ж загоїться з часом.

загоїтись має...

тільки, мабуть,

не я.

...

Конірія

Міраж

Зі мною поруч силует, але видно не чітко:

Лице й волосся, рухи та слова.

Я тебе бачив десь, ім'я у тебе... , може влітку?

Ти точно існувала... . Звідти й знав

Знайомі ми були чи вічність, чи не дуже,

Близькі були, як ... , а може й ні.

У тебе була зовнішність, яку ти так не любиш.

Чому лишились саме зараз тут самі?

Удвох, як і колись. Я мрію?

Хто ти? Тебе тут не повинно бути!

Твій силует такий детальний, але тліє,

Як спробувати доторкнутись,

чи пришвидшить рухи.

Я все-таки забув? Не міг! Ніяк не зараз!

Не вірю, що настільки втратив сенс.

Тобою стелиться туман. Я йду по хмарах,

Але Аїд скоріше з мене, а не Зевс.

Чи ти Міраж? Ти прийдеш ще колись до мене?

Скажи ім'я хоч наостанок, я прошу.

Але прокинусь я раніше... , дивлячись у небо,

І вже не буду тим, ким був, коли заснув.

...

Insp1ro

Феєрверк

Немов дитя, яке отримало дарунок,

Ти дивишся на клятий феєрверк.

Чому мені від цього дуже сумно,

А ти з захопленням розтягуєш момент?

Ми різні. Дуже-дуже різні.

Я реаліст, а ти мрійна душа.

Але чому, ти досі ще така, чи ще не пізно?

Лиш дивишся на вибухи, впродовж вірша.

Твоя наївність аж лютує, так не можна.

Ти зрозумій наскільки не права.

Ніколи, ціль поставивши, не переможеш.

Але не чув від тебе досі, що усе дарма.

За вибухами йойкнуло серденько,

Піду вже краще, ну а ти, - як хочеш, - стій.

На феєрверки дивиться ця дівчина гарненька,

Я запущу коробку ще одну з салютом її мрій.

...

Insp1ro

Фрегат Капітана Літо

Егей, за обрій! Сапфірове небо далечінню мрій...

Фрегат дорогоцінний. Золоті вітрила. А над снами

Несеться вітер, заплітаючись у відблисках зірок, духом стихій,

Променями торкаючись волосся... Голосами

Мартинів, що співають, донесе «привіт» мріям.

У Капітана Літо тепле зітхання «Десь там моя Галактика!».

...У трюмах контрабандою місячне світло... Дякує сузір'ям та вітрам

Вишуканий фрегат у чарівних водах душі романтика!

~2017~

...

Lexa T. Kuro

Люблю обійму

Я щаслива, просто мило,

Я так тримаю посмішку на серці,

І так тремтить моя душа,

Побачу скоро, усміхнуся,

І світ той запалає знов,

Мені все рівно так усе,

Бо ті твої обійми - поруч,

Тепло, що ти мені даєш,

І усмішка твоя мене так гріє,

Торкнуся мило, обійму,

А очі ті твої - щасливі,

Палкі, прекрасні і вже милі,

Тепло одне я відчуваю,

Турботу ласку і слова,

Які лише дають підримку,

Які дають мені дива..

З тобою я стаю щаслива,

З тобою менеее ожива,

Я обійму тебе уже скоріше,

Торкнуся серця, буде битися душа,

А ти моя надія й подарунок,

Ти доля та моя одна,

А я тепер вже щасливе,

Бо стала я уже твоя..!

...

Аніла кю Дивад

Сон

Я бачив сон, ми були вдвох у тому сні.

Ти так раділа, а я читав вірші тобі,

Ми були вдвох, ми ті птахи що прилітають навесні.

Ти так хотіла, щоб показав татуювання я свої.

І ми такі там молоді й щасливі!

На полі маків, над нами небо синє синє!

Яскраве сонце, вітер грає із твоїм волоссям,

Дивлюсь на тебе і у очах твоїх, я бачу осінь.

Ще в тому сні були разом в моїй квартирі,

Показував тобі ескізи і картини.

Пили вино

Курили. І про мої татуювання говорили.

Ми ще багато чого там робили

У тому ,сні де у очах я бачу осінь, навесні.

...

Вінсент. Або просто Віні

Закохані люди

Я закохана була. 

Наївна і дурна.

Мабуть, не одна така. 

Довкола закохані люди та їхнє щастя. 

І я за них по правді рада. 

Одначе знову піднімаю тост за свою самотність. 

Я щаслива серед людей близьких. 

Ти також належиш до них. 

                          ***

Кохання щиріє обіймає. 

Звільняєш із полону давніх почуттів. 

Я ж тебе не просила...

Я знову люблю.

Ти зміг мене полонити. 

А я ж клялась, що ніколи знову. 

Крок за кроком - пізнаємо одне одного. 

 Ти не йшов на пролом. 

Не боровся та не добивався. 

Я ж так любила цих книжкових персонажів. 

Їм віддавалась у снах. 

Та тепер зламані ці ідеали. 

І я з тобою.

Ти завжди питав чи не проти я. 

Навіть жадавши поцілувати мої уста все питав чи можна. 

Хтось назве тебе каблуком або ж слимаком. 

Одначе для мене ти справжній чоловічий ідеал. 

Кожний доторк був моїм бажанням і водночас дозволом. 

Так і з тобою. 

Хтось скаже чужі.

 (Та за часту лунає фраза притрушені. )

Але, яку це має вагу, коли щасливі ?

...

Сандра Мей

Тахікардія

Тахікардія

Я пишу, і боюсь зізнатися, що закоханий.

Мені весело грати у гру цю, до болі спотворену,

Де, мене не торкнувшись, – пускаєш по тілу сироти.

І щоб раптом не здатись – захоплений видих стримую.

Я мовчу цілий місяць і майже тебе не згадую.

Тільки тихо щоночі у спогади наші падаю

Наче в річку, стрибком довіри – назад спиною.

Я боюсь і люблю всі ці миті, де ми з тобою...

Я кажу про усе, уникаючи особистого.

Ти питаєш мене так, неначе викопуєш істину,

Та не здамся без бою, і вирвусь – ніяк інакше,

Бо боюся торкатись в цей холод долонь гарячих.

(17.11.23//31)

...

Kiseki Sorano

Ще не придумала

І мені знову душно, і мені знову тошно

І я не знаю як це припинити.

Ну, не друзям жалітися точно

І не в подушку ночами ревіти.

Вистачило тільки згадки про тебе.

Всього лиш щасливий спогад.

Мені багато для печалі не треба.

Знаєте, я так давно не бувала вдома.

Звісно, в мене є над головою дах,

В мене є кімната, двері, ліжко.

Але все одно тут щось не так.

Чогось не вистачає трішки.

Твоїх (поглядів) теплих.

Твоїх (обіймів) міцних.

Твоїх (поцілунків) ніжних.

Цих спогадів з тобою затишних.

...

шум ю
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Мене заблокував ІнстаграмКатерина Скрипка
18.07.2024
Шановні колеги, зокрема ті, що слідкували за грою для письменників #історіядляскрипки вже помітили: ... Детальніше
І знову — про електронні видання.Roman Mtt
18.07.2024
Доброго дня усім. У фензіні Підвал ми оцифрували і виклали у продаж електронні версії наших збірок з ... Детальніше
Іноді мрії збуваютьсяСкуловатова Олена
18.07.2024
Дуже давно, коли я тільки почала писати, у мене з'явилася мрія: щоб мою книгу видало «Видавництво Ст ... Детальніше
Група "Автори та читачі" - адміниться БукнетомОлександр Молодецький
08.02.2023
Хотів розповісти цікаву історію. Я деякий час був у фейсбучній групі "Автори та читачі". Нещодавно в ... Детальніше
Гра: чи вмієте Ви в критику?Сергій Василюк
18.07.2024
Вітаю друзі, сьогодні я наведу приклад одного оповідання. Воно написане відомим чеським письменником ... Детальніше
Книга про людину, яка подорожує за вітромКниголюб
18.07.2024
Книга про людину, яка подорожує за вітром Ярослава Литвин «Роза Вітрів» Ця книга привернула мою уваг ... Детальніше
На Аркуші вже:
11820читачів
144458коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: