"Зорі"
30.08.2023
Ніч холодна за вікном,
Зорі, зорі чудові такі.
Для когось - тут немає нічого такого.
Для когось це краса, котрою можна милуватися вічність.
Так само із людьми.
Вони приходять та покидають нас.
І зорі на небі також.
Їх то видно то немає, хоча насправді вони ніколи, нікуди не зникають та завжди є.
Але ми їх не помічаємо.
Людина для когось може бути як чарівне рідкісне сузір'я.
Але та ж сама людина, може бути для іншої людини маленькою зірочкою. Коли вона сама ненавидить зірки.
Зірки та люди..
Здавалося, такі різні але як схожі.
Хтось може бачити в зорях неперевершену красу.
А хтось може в них нічого особливого і не бачити.
Хтось в людині може бачити ідеал та неперевершену красу.
А хтось в цій людині може нічого особливого не бачити.
Люди такі різні, як і зорі.
Проте, схожі одне на одного.
"Любов та ненависть"
12.09.2023
Любов та ненависть.
Це два таких незвичайних та
нових відчуття.
Я їх рідко відчуваю, але
Можливо то і накраще.
Можна людину всім своїм
Сердцем кохати.
А можна жити в ненависті та до кінця Своїх днів ненавидіти "кохану" людину.
Для всіх, ви будете "ідеальною" сім'єю.
Одружилися в 19, та прожили
усе життя разом.
Хоча вони ж насправді ніколи
один одного не кохали.
Та ніколи не покохають.
Вони просто ніколи не зможуть
Це зробити.
Всі завжди бачать усміхнену та щасливу Дружину із десятьма дітьми.
Всі бачать щасливого чоловіка, із Люблячою дружину та дітьми.
Але слід тільки закрити двері як вони Вже ніби зовсім інші люди.
Так вони і прожити можна
Все життя в ненависті.
Коли усі заздрять твоїй сім'ї.
Коли всі говорять що мріяли про такі ж Стосунки та сім'ю як у тебе.
Звісно, кому ж може не сподобатися "ідеальна картинка", котра підійде
Усім покупцям.
Це все що виходить за рамки "ідеальної
Картини" завжди залишається десь Сховано в рамці, за картиною.
Вона так само як і її чоловік щонеділі Ходила у церкву.
Хоча у неї ніколи не було якоїсь
Такої Віри у Бога.
Вона ніколи не вірила в його існування.
Проте, вела себе як справжня віруюча Християнка.
Кожного разу, коли вона молилася, просила пробачення у Бога.
"Пробач, мене мій Господь, таку грішну, За те що ніколи не вірила в тебе. Пробач Мене, за мої дивні почуття до дівчини із Будинку напроти. Пробач, що таки не Змогла покохати свого чоловіка. Пробач, що покохала ту дівчину із Чарівним каштановим волоссям та Найкрасивішими карими очима."
Не так давно були зловили та посадили В тюрму двох чоловіків,
Котрі просто кохали одне одного.
Швидше за все їх там і вб'ють.
Це їхнє кохання було "неправильним", тому вона не виділялась та
Робила, те що й усі.
Їй водночас було і страшно
І водночас вона їм заздрила.
Коли вона ходила в церкву молилася
За них та ставила свічку.
Можливо, прожити в любові коли вас усі Ненавидять також можливо?
Але ж можна також ненавидіти людину Та водночас в душі, дуже
Далеко кохати її.
Ви ненавидите їх, вони ненавидять вас.
Але чомусь ви можете зловити себе на Дивній думці, про людину
Котру ненавидіте.
Таке часто буває, але не завжди.
Кохання та ненависть це не одне і те саме.
Але й справді, від кохання до ненависті один крок.
Так само як і від ненависті до кохання.
Тому, можна як і ненавидіти так і кохати.
"Осінь та зима"
16.10.2023
А я все ще ненавиджу осінь та зиму.
Вони завжди приносили тільки найгірші спогади.
Проте, минулий листопад та грудень були особливими.
Я вперше почував себе так..
Так напевно, чудово?
Хоча, можливо вірніше живим.
Давно я не відчував себе як жива людина.
Друзі та спілкування все таки і справді не так і погано.
Моя перша подруга і мене з'явилася майже в одинадцять.
Я вперше дізнався що таке дружба.
Вони не брехали.
Ці відчуття такі чарівні.
Я ненавиджу осінь та зиму.
Проте, минулий листопад та грудень були самими особливими та найкращими.
Коли мені було близько п'яти, я мріяв тільки про це.
Це прекрасне відчуття.
Вони особливі.
Я ненавиджу осінь та зиму.
Проте, минулий листопад та грудень я ніколи не забуду.
"Листопад"
17.11.2023
Ніч усе глибша.
А осінь усе ще тягне мене в це болото.
Так прикро! І слів не підібрати.
Ось і знову: сил у тебе немає.
Ну ж бо, для початку з ліжка встати.
Ось і знову, але пляма крові стікає.
То з руки, ноги а то й із живота.
Знову і знову.
Дивні вирішення проблеми.
Але осінь така чарівна!
Лишень спогади та біль.
Листопад такий чарівний.
Та не тоді, коли на твоєму тілі збільшуються багряні плями.
"Батьківська лялька"
17.11.2023
Іграшок є безліч.
Є дорослі, котрі створюють іграшки з тканини.
А є ті, що з дитини.
Ти хороший хлопчик.
А хороші хлопчики ніколи не ослухаються батьків.
Ідеал. Хороші хлопчики та дівчатка ідеальні.
Вони своїх власників ніколи не ослухаються.
А ось і почують знову вони ці звуки,
Котрі перетворюються в слова.
Так, вони дивні, але й рідні вже.
《Ти ж не людина навіть, а лишень моя іграшка.
Ти моя лялька, з котрою я зможу зробити все, що завгодно》.
А деколи вони почують дивні звуки, що стали словами,
Про те, що вони взагалі тваринки для розваг.
Ці слова є рідними для мене також.
Але чому щоразу дивна рідина на очах з'являється?
Котру ніхто не бачить.
Ляльки завжди усміхнені й чудово виглядають.
Ляльки такі дивні істоти.
І я теж один із них.
Я батьківська лялька.
Дійсно, дивні ми істоти.
Коли нам завжди говорять, що ми не люди.
І самі вже не віримо, що ми є людьми.
Але не всі ляльки є одинаковими.
Є сильніші і слабші;
Бувають частинки, що себе псують, щоби дізнатися.
Чи ляльки, чи люди вони.
А слабші ляльки лише й зникають.
Ляльок не так і складно відрізнити від людей.
Оскільки ляльки ці насправді і є людьми.
А їхні власники продовжать говорити їм про те, що
Вони всього-на-всього ляльки.
"Прощальний лист"
Моя мила "С", заслуговує увесь світ.
Проте, чи зможу я це їй надати?
На словах чи діях?
Я сіяю від тільки її присутності в моєму житті.
Проте, не вона.
Для мене, вона була ідеальною.
Для неї ж.. одне наше знакомство – помилка.
Я усе завжди знищував.
Так, і знищив для себе найдорожче.
Вона – особлива.
Із чарівним: характером; манерою; голосом; зовнішністю, усім.
Можна годинами розповідати про те,
яка вона ідеальна.
І заслуговує вона, тільки на когось, такого ж особливого..
Або ж особливу чи особливих.
Проте, точно не на мене.
Ох, люба моя пробач.
Все що сказати хочу я..це прості слова, проте..
А можливо, теж 11 липня 2023 року, не просто ж, дата тепер.
Можливо, тріггер вона тепер.
Та я сподіваюсь що ні.
Оскільки, зайшла ти тоді в чат.
А там прощання від мене.
Прощання.. прощання, перед смерт'ю, моєю.
Проте, смерть моя не настала.
Якби не вони і прощання не було б.
І на день так п'ятий,
Скаже вона тобі.
Повідомить новину таку, що не помер я.
Проте, наше прощання вже назавжди.
Не напишу, люба "С", я тобі.
Не напишеш ти мені.
Звінка? Звінка не буде.
Зустрічи теж.
Наші шляхи кінцево розійшлися.
І давненько, ще із самого початку мали розійтися.
Оскільки все це — суцільна помилка.
Проте, тільки 2 слова, що я хочу щодня тобі,
Тобто, вже вам, незнайома пані сказати..
Це два коротких:
"Дякую." та "Вибач.".
14.02,2024
"Жарт"
Почуєш ти, спочатку від батька жарт, невиний.
Потім і інші родичі підхоплять.
Це ж так смішно!
А після, ще й мама пожартує про 《шоколадну дієту》.
Один жарт, другий, третій, десятий..
Думаєш, і справді зі мною щось не так.
Це ж я жартів не розумію.
Потім ви в гостях, сідаєте за стіл.
Хочеш взяти і поїсти..
Як тут знову жарт!
Жарт, що в тебе вже таке пузо! Скоро ти і в двері не пролізеш.
Усі посміхаються, усі сміються.
І ти теж. Це ж смішно.
Проте, якщо ти не зрозумієш жарт — то ти сам винен, дитя.
А тут, в один момент, твоя голова юна,
Питанням одним задасття..
А що, якщо це усе не жарт?
І справді, тебе ж як твою сестру тоді полюблять.
І полюблять тебе, тільки якщо ти схуднеш та будеш худим.
Візьмеш ти ваги, візьмеш ти стрічку, в руки, щоби себе поміряти.
Дізнається, голівка твоя юна, про слово таке..
Чарівне слово..
《Калорії》.
А разом із ним, сотні інших слів.
Проте, чи справді вони такі чарівні?
А життя твоє, немов на "до" та "після" розділиться.
Є погана їжа, є хороша їжа.
А чим меньше ти їси, чим меньше калорій споживаеш, тим краще.
Ось береш ти ніж, та робиш на своєму юному тілі надріз.
Щоби в твоєму тілі цих 《калорій》було меньше.
А ще, обов'язково коли їси, пий багато води.
А після, біжи ти, дитятко, до туалету.
Щітку зубну, або ж два пальці в рот пошвидше засунь.
А ще, спорт це чудово.
Обожнює дитя його.
Він дає мінусові циферки.
Ой, жах який!
В очах темніє, без причин дитятку погано, і дуже холодно, волосся випадає, зубки стають крихкими та випадають.
І ще купа всього!
Але, тобі ж якийсь хлопець на вулиці скаже:
《А ти, навідмінно оцього ось, який навіть не знаю, як не соромно таке коротке одягати, такі худі.》
Худі..дитя худе тепер..
Радість це яка!
Це означає, що тебе нарешті полюблять!
Вони ж тебе полюблять, так?
19.02.2024
Юрій Юрсу
