Оповідки треті

Толік незчувся, як захотів женитися. Тут йому гарно все зайшло, бо й Настя була не проти. І почалося. Списки родичів, розробка меню, плаття нареченої та інша колотнеча. Толік аж упрів з незвички.

Дійшло до того, що зопалу, в самісінький день весілля, рішив купить квіти коханій Насті. Власноруч вчинити приємний сюрприз. Саме так! А що Ви думали? Наш Анатолій був мрійником по життю!

Майже примірився до букета, як у салон квітів заскочила зграйка дівчат. Серед яких Толік признав однокласницю своєї Насті. Бачив якось на фото. Чогось застидався і не став признаваться, що це він. А вона ж його і знать не знала.

Дівчата без церемоній засунули Толіка углиб, під стіну. Подалі від омріяних квітів. Не смикайся, бо ми спішимо! Весілля ждать не буде! Господи, так він також про це знав! Жаль тільки, що онімів од несподіванки.

Тим часом серед дівчат спалахнула полеміка, які, власне, квіти брати. Щоб і по фен-шуй було, і символічні, і в лад концепції весілля, і типажу молодої щоб пасували. Від почутого Толік онімів ще раз. Не знав, що все настільки серйозно. Думав, ну посидять, ну вип’ють, ну гірко прокричать. Та й буде все по тому весіллю. А тут виходить, що нє. Фен-шуй, символи якісь, концепції. Справжній мороз по тілу. А ще він по образу і подобію молодої усвідомив, що це таки його молода!

Коли за півгодини зійшлися на трояндах, Толік тихо поканючив, щоб його пропустили. Бо точно спішить. Однокласниця Насті моментально визвірилась. Ти часом не оглух? Людям на весілля бігти, а воно, бачте, спішить! Заткнись, заради всього святого! Не доводь мене до гріха в цей урочистий день!

Сердобольна продавчиня силою всадовила ошалілого Толіка на стільчик. Почекай трішечки, відпочинь, ти ж бачиш, як дівчатка перед весіллям хвилюються! Он тепер через тебе колір квітів підібрати не можуть! Білий, рожевий, кремовий чи, не дай бог, жовтий! Толік почав моторошно догадуватися, що він не знає жінок. Категорично! Від слова зовсім! А ще женитися надумав! Скажи?

Тим часом однокласниця Насті поговорила по телефону і голосно повідомила, що є час обдумати, скільки будем брати. Бо Настюха жениха загубила. Представляєте, йому розписуватися, а він десь шарахається! Ото вже кончене! По ходу, у нас зараз сбєжавшая нєвєста намалюється. Тільки навиворіт!

Кончений Толік посоловів від почутого. Бідна, бідна Настя, гарний же сюрприз у нього виходить! В розпачі кинувся був до квітів, так подружки нареченої хіба не затоптали! Підборами з двадцять сантиметрів. Та по зубах, та по пальцях. Вони, виявляється, вже гроші рахують, а воно лізе без черги! Згинь наволоч! Сядь!

Так і поскнів на стільчику в очікуванні біди. Доходило складне розуміння, що сімейне життя суть є тяжке і повне несподіванок. На рівному місці.

Нарешті подружки звіялися. Зблеску. Толік, вволю наслухавшись принципів та методів добору квітів, свій букет вибрав миттєво. По хорошому, міг би вже й флористику викладати. А подобріла від грошей продавчиня все ніяк не могла вспокоїться.

Побивалась, чи встигнуть дівчатка на те своє прекрасне весілля. Толік безбарвним голосом дав стовідсоткову гарантію, що встигнуть. Щоб не сказать припруться.

Продавчиня питально звела свої тонко намальовані брови. А ти то звідки знаєш? Ось тут Толік цинічно і скористався слабкістю жінки. Відповів як є! За що і отримав від квіткарки довічну знижку на придбання квітів:

— Так вони ж, кози, на МОЄ весілля спішать!