ПОДАРУНОК
Наближався день народження благовірної і вона заявила, що подарунків не треба. З огляду на нинішнє життя і обставини.
Ага, найшла дурня. На день народження дружини припертися без подарунка! Як не як, а я понад тридцять років жонатий. Мене вже голими руками не візьмеш! До того ж не бездушна я падлюка…
Вирішив як у молодості - купити помаду. Тоді, на початку дев’яностих, пристойна помада на вагу золота тягнула. Що Ви, то була небачена розкіш.
В магазині осягнув, що і нинішні ціни на пристойну помаду невеселі. Але то таке. Достойну марку вибрав одразу. Куди гірше пішло з вибором кольору.
Молоденька продавчиня всю руку списала варіантами і все не в тон. Занадто яскраво виходило! Нарешті я не витримав і почав довго та безсоромно вглядатися в її губи. Хочу, кажу, такого кольору як ваша. Киця повідомила, що в неї губи без помади. Упс.
Голосом визнав, що в неї чудові губи. Мені б такі. Розумієте, кажу, моїй дівчинці вже біля п’ятдесяти і хотілося б стриманіших кольорів. Ну, щоб собаки не оглядалися.
Мадемуазель стенула плечима і ніби між іншим поцікавилась, нащо мені дівчина, на яку не оглядаються. Хоч би й собаки.
Чорт, а вона права! Сам же був оглянувся на кохану і до сих пір шию заклинило. Може ще комусь так повезе? Ладно, кажу, давайте таку помаду, щоб коти оглядалися. Типу пожартував і вимоги зменшив.
Вибрали максимально природній колір (на біса тоді помада???) і розійшлись по доброму.
Кохану привітав у найкращих українських традиціях, побажав їй прекрасного себе і по-царськи вручив помаду. Вона розцвіла (таки є подарунок!), а я урочисто запевнив, що тепер на неї будуть оглядатися коти.
Вона застигла напроти дзеркала і спробувала переварити почуте. Видно не вдалось, бо промовила, сторожко вдивляючись в мої чудові очі:
— Чуєш, закоханий, це я скоро буду оглядатися! На тебе причому….
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!