Флейс

Батьки не виходили на зв’язок. Бабуся зрозуміла все одразу, як тільки вони зникли. Алетта поговорила з дітьми та розповіла правду про те, що могло трапитися. Вона сама не була впевнена в чомусь, але мусила. Діти не прийняли цього. Як би вони не розуміли і що би вони не відчули тоді… Як в це можна повірити? Однак тепер правда накрила їх сніговою лавиною, закарбувавши холодний характер.

Невдовзі до їхнього будинку в столиці прийшов лист. Туди довгий час ніхто не навідувався, тож хороший знайомий сім’ї відправився у Сент-Андре-лез-Альп. Чоловік мав надію, що там хтось залишився. На щастя, його зустріла бабуся, коли діти були в місті. Він тільки підтвердив її страшні здогадки. Лист сповіщав про смерть батьків Глейс та Флейса. Важка місія десь в серці Альп– вірний знак, що це було зроблено навмисно. Бабуся змовчала. Не бажала, щоб діти знали про жахливе вбивство.

Глейс хоч і була більш відкритою, тепер стала жорстокішою та спокійнішою. Їй все ще були відкриті таланти в спілкуванні та привітне обличчя, але душа була вже не тою. Флейс став злим. Його батьки загинули, а магія не працює. Він втратив все, що тільки міг мати. Позбувся тих крижаних стовпів, що тримали його. Згодом вони звикнуть до нового світу, але це їх кардинально змінить.

***

«За сім років до основних подій»

Флейс повернувся додому після тренування. Подорослішавши, він навчився ледве контролювати свою силу. І то це завжди були надзвичайно рідко. Якщо у нього вийде зробити маленький кристал, то це вже було святом. Часом бабуся закривала селище від непроханих гостей: звірів, поглинутих жадобою крові, людей, що бажали вигоди, чи сателітів королеви, які шукали магів. Фамільяри останніх ніколи не могли потрапити в Сент-Андре-лез-Альп через її завірюху.

Однак все ж таки від неї вони не могли сховатися. Крижана сова Снігової Королева не боялася нічого. Впевнено прорізала собі шлях крізь хуртовину. Хоч бабусина магія створювала незручності, але сильно їй не шкодила. Птаха постукала у дверцята будинку та залишила дещо.

Флейс одразу здійнявся та вирішив перевірити, що там. Він знав, що Глейс та Бабуся не повинні так швидко повернутися, тому був напоготові. На його здивування перед дверима нічого не було. Очі сковзнули донизу та побачили лист. На ньому грайливо світилася печатка Снігової королеви. Він розкрив його та почав читати. Ховатися було нікуди, адже його все-таки знайшли.

«Любий Флейсе,

Я була знайома з твоїми батьками. Ех, які ж чудові люди вони були. Кожного дня згадую про них з тугою. Відчуваю провину за те, що бідні діти залишилися без батьків. Елоді та Мірей були б раді, якби ви почали вчитися магії у мене.

Я відчуваю, що ти та твоя сестра переживаєте важкі часи і знаю, як вам допомогти. Декілька років тому я вже пропонувала тобі відвідати мою академію, але ти не відповів на запрошення. Прийшов час відповісти на поклик примхливих сніжинок та завітати до мене.

Ти також можеш запросити свою сестру для навчання. Я буду безмежно рада бачити вас обох. Думаю, ми разом зможемо вирішити травму, яка давно покрила ваші серця кригою.

Я думаю, що знаю: хто вбив ваших батьків…

Чекаю на вас з нетерпінням!

Снігова Королева».

Серце пропустило удар. Лист покрився інеєм та миттєво зруйнувався. Він зірвався та побіг складати речі. Брав небагато, лише необхідне. Коли закінчив– прийшли Глейс з Бабусею. Флейс розповів їм. Надіявся, що зрозуміють, але це було не так. Алетта погрожувала, що більше не прийме його. Вторила внуку, що там чекає смерть. Однак він не чув. Сестра ж боялася. Не хотіла, щоб пішов, проте так сильно розуміла його.

– Я дуже боюся за тебе і не хочу відпускати, – мовила вона з теплом, яке давно сховалося у крижаному гроті всередині неї. – Проте я розумію, що мушу…, – Глейс з теплом поглянула на нього. – Бережи себе! – обійняла його міцно-міцно.

– І ти себе, сестричко.

“Краще тобі не знати, що твоє запрошення взагалі існувало”, – мовив він та зник за сніговим маревом.

З цього моменту їхні життя підуть різними шляхами. Вони шукатимуть розв’язку таємниці, йдучи своїми стежинами. Коли ж знову зустрінуться та чи зможуть дізнатися про смерть своїх батьків?