Таємниці дому пані Дорсет

Вітаю кожного, хто зазирнув вперше до цієї книги в жанрі містики та жахів. Попереду на вас чекають дивовижні заплутані події, надзвичайні пригоди, герої, котрі мають за плечима власні темні таємниці та багато інших цікавих речей.

Ідея даної книги прийшла до мене ще у далекому 2017 році. Тоді вперше мені потрапила на очі стаття про дивний дім Сари Вінчестер, жінки, котра збожеволіла від самотності після смерті власного чоловіка й збудувала величезний дім із заплутаними кімнатами та дверима, котрі провадять до глухих кутів або ведуть в нікуди. Сара вірила, що таким чином вона відганяє геть лихих духів, котрі переслідували її вночі.

Саме після цієї статті я забажав створити містичну історію про таємничий дім на пагорбі й пригоди довкола нього. На жаль, через навчання в університеті, довелося спинити написання книги і цей проект заморозився на довший час. Повернутися до нього я вирішив 28 жовтня 2023 року. Хотілося вдосконалити дану історію, наповнити її новими деталями, додати глибини внутрішньому світу головних героїв і показати, як труднощі життя впливають на психіку різних людей.

Я планував писати цю книгу в співавторстві з іншою авторкою, але, на жаль, вона не змогла продовжити свою діяльність та повністю передала всю працю над книгою в мої руки. Писати цю книгу було місцями легко, місцями й важко, адже вона була не такою вже і життєрадісною та викликала смуток в моїй душі деякими болючими моментами. Крім власних двох ліній, які були написані заздалегідь, мені довелося за короткий час знайомитися з лінією мого співавтора та заповнювати пробіли, котрі існували в нашому сюжеті.

Фінал книги писався вже у травні 2024 року, коли почалася неділя терору. Окупанти сильно обстрілювали моє місто, руйнували будівлі та важливу інфраструктуру. Я почав передчувати, що скоро мою роботу зірвуть на довгий час, тому, дуже швидко старався оформити фінал. На нього я витратив три дні та три ночі. Весь цей час вибухи та постріли були звичним звуком на тлі, який збивав з думки і змушував довго роздумувати над тим, що варто написати далі.

Книгу "Таємниці дому пані Дорсет" я хочу присвятити одразу багатьом людям. В першу чергу, нашим хоробрим захисникам, які боронили моє рідне місто і не давали окупації повторитися. Якби не ці люди, то цієї книги могло б і не бути! Ще я хочу подякувати електрикам та інтернет-провайдеру, бо вони на вагу золота були у той тяжкий час для всіх нас. Постійні ремонти електромережі та інтернету давали надію й змушували мене повертатися до праці всього мого життя.

Наприкінці ще хочу подякувати всім тим людям, хто шукав та підтримував мене у період, коли зв'язку та інтернету більше вже не було: Лексі Кюро, Єві Лук'яновій, Ханні Труновій та Сніжані Ворон. Ваша підтримка та очікування релізу книги, котрий настільки затягнувся у часі, були дуже важливими для мене! Без всіх цих людей моїх книг просто не було б, адже саме вони склали основу мого натхнення та боротьби із надзвичайними обставинами.

Бажаю всім приємного прочитання моєї нової книги і не забувайте залишати свої вподобайки, коментарі та виражати всіляко підтримку, якщо історія вам сподобалася!

Максиміліан Степовий. 12.06.24