Глава 19 Операція

Андрій лежав на столі надійно зафіксований еластичними стримувальними пасками. Якби не Мінер навряд Водний дістався операційної. Найпершою із перешкод з якою стикнулася трійця став ліфт. Пошкодженні двері кабіни не давали змоги бодай вільно потрапити до неї враховуючи стан Андрія. Мельфей обережно взяв на руки друга у той час, як робот прочинив запобіжні дверцята змусивши їх стати на місце, але перепони схоже лише починалися…

Ліфт, що було заблоковано не збирався рушати з місця. Наслідки катастрофи не вважалися ліквідованими, тож система вбачала доцільним чекати на рятувальні бригади, котрі просканувавши локацію мали прийняти рішення щодо дистанційного розблокування шахтової рейки.

Візир Мінера зосередився на сенсорній панелі, що відповідала за обрання необхідного поверху. Наразі помаранчеві цифри рівнів монотонно блимали сповіщаючи пасажирів щодо унеможливлення руху.

— Що там Мінере?! — не приховуючи хвилювання вигукнув Мельфей відчувши, як сіпнулось тіло Андрія.

Піхотний робот ще кілька секунд продовжував сканувати ліфтовий сенсор, після чого його візир знову сховався прийнявши звичку форму ока. Вдало розрахувавши силу Мінер застосувавши лікоть, завдав удару рознісши на друзки міцну панель керування.

— Потрібна допомога! — виголосив робот. — Необхідно від'єднати жовтий кабель, аби кабіна рушила з місця.

За мить Харт стрибнув до середини й обережно виконав необхідну маніпуляцію. Викрутивши запобіжник доктор без вагань перервав з'єднання між кабелем та панеллю. У наступну секунду кабіна хитнулася остаточно відчинивши обидві пари дверей.

Безумовно ще пів години тому Мінер і сам легко впорався із цим завданням, але практично цілком відірвані кисті суттєво обмежували теперішній можливості робота.

Мельфей поквапився мерщій увійти до кабіни практично не зводячи погляду з Андрія.

— Поверх? — запитав робот, аби вказати друзям на подальші дії.

Харт швидко дістав із кишені портативний комунікатор, аби дізнатися на якому з рівнів перебувають решта їхніх друзів. Зв'язку не було й лише маленькі помаранчеві крапки на броньованому екрані вказували на те, що аналогічні комунікатори наразі перебувають на восьмому рівні.

— Восьмий! — хутко вигукнув Харт, щиро сподіваючись, що власники пристроїв цілі й неушкоджені.

— Четвертий знизу, другий сегмент, — миттєво відповів Манер.

Харт квапливо знайшов очима необхідний дріт, проте не міг збагнути що робити далі, адже залишки розбитої панелі ще й досі продовжували миготіти вказуючи на унеможливлення руху.

— Висмикни дріт, спробуємо заживити ліфт від іншого джерела, — загадково мовив Мінер.

— Швидше! — не витримав Мельфей чим змусив Харта врешті зважитись та відімкнути заповітний дріт.

— Що далі?! — вигукнув доктор.

— Прикладай! — відповів Мінер простягнувши вперед понівечену руку.

За мить блакитний дріт ліг на правицю робота, якою швидко промайнув електричний розряд. Дверцята зачинилися й ліфт поволі рушив донизу. На відновлення роботи пішло усього кілька хвилин, але Мельфеєві вони здавалися справжньою вічністю. Зазвичай швидка кабіна наразі рухалася на мінімуму своїх можливостей так ніби прямувала в останню путь

Володимир не міг знати що чекатиме на них внизу. Можливо жахливий вибух безжально скалічив і решту їхніх друзів. А може…

Поміркувати Мельфей не встиг, адже кабіна раптово зупинилася. Підступні секунди до останнього тримали напруження, втім за мить двері відчинилися й трійця поглянула на пасажирський майданчик восьмого рівня. Здається сьогодні щирі й водночас стримані сльози з'являлися на обличчі Мельфея частіше аніж за останні кілька років.

Перед новоприбулими стояли їхні колеги. Перелякані й стурбовані, але більша частина з них усе ж таки зібралися тут чекаючи на Мельфея та Харта. Двоє з них тримали напоготові розкладні ноші, що спромоглися відшукати у медичному пункті рівня. Ще двоє озброїлися вкомплектованими аптечками та вдосконаленою моделлю кардіо дефібрилятора. Це означало - колеги чекали й на Андрія, розуміючи, що скоріш за все їхній відважний лідер опинився поруч з епіцентром подій. Вчені бачили, що комунікатори Мельфея та Харта від недавнього часу поновили свій рух й це свідчило про те, що друзі здатні пересуватися. Щодо Андрія - його позначка рухалася вкрай дивно знаходячись у безпосередній близькості до Мельфея.

— Операційна готова! — намагаючись пригнітити хвилювання мовив один із колег.

— Нам потрібна експериментальна лабораторія! — не встигнувши як слід порадіти тому, що бачить колег живими випалив Харт.

— Готові обидві, — вже більш спокійно відказав чоловік.

Швидко й обережно переклавши Андрія на ноші друзі поспіхом рушили до операційної. Зустрічальний повідомив усіх науковців, що зналися на медицині й працювали у відділені доктора Харта, аби ті чим скоріше перейшли до експериментальної лабораторії. Частина колег, що не зустріла друзів поруч ліфтової кабіни також вижила й наразі забезпечувала роботу допоміжного генератора живлення та насичення рівня достатньою кількістю повітря.

Невдовзі Андрій опинився на столі, а медики-науковці, що працювали у злагодженій команді Харта переодягнувшись у стерильні комбінезони готувалися до найважчого й найвідповідальнішого експерименту у своєму житті. Мінер тимчасово залишив компанію друзів й у супроводі механіка рушив до одного з ремонтних боксів. Щодо решти - вони також не сиділи без справи та потроху оговтуючись намагалися дістатися складу, який за наказом Андрія завчасно було максимально наповнено провіантом. Частина колег взялися працювати з резервними комп'ютерами, аби відстежити бодай якусь інформацію, щодо вибуху, яка могла з'явитися на поверхні. І лише Мельфей безпорадно залишився по інший бік дверей операційної, аби крізь невеликий ілюмінатор спостерігати, що відбувається всередині.

Наразі Володимир був геть не зайвим, аби допомогти з опануванням рівня, але думки про Андрія у буквальному сенсі прикували Мельфея до місця.

По той бік дверей раптово з'явилася густа пара, що потужним струменем линула зі стелі вкриваючи собою одягнених у легкі медичні скафандри науковців та Андрія, котрий нерухомо лежав на столі. За кілька секунд антибактеріальна обробка приміщень минула й лікарі взялися до роботи.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.