Троянда
Троянда цвіту вишневого,
цвіте коло хати,
її красоти Всевишнього,
манять сади.
Вона ніби перлина,
сильна прекрасна.
В саду коло хати,
цвіте, мов дитина,
могутня мов людина,
вміє за себе постояти,
нікому не дасть себе ображати.
Її врода манить любе людське око,
такі ростуть тільки в Марокко.
Пишна квітка кохання,
горда квітка розчарування.
Вкриє землю мов мати,
ох її пишні шати.
Зірка її то кохання,
без печалі й вагання.
Мов крила має,
вона так гарно літає.
Ніби на арфі душа її грає,
аж серце завмирає.
Троянда!
Цвіт її то кохання.
В саду зростала,
від кохання пишною стала.
Людське кохання пострічала,
від цього й розквітала.
Люди нею милувались,
та й дивувались,
собі повчались,
та й закохались.
Троянда така особлива,
така мила.
Життя вона так веде,
кохання людям несе!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!