Некромант. Книга друга. Серце мерця.

Читається як красива казка

Спасибі :)

Скрєпи в усій красі.

про хабарі - дуже слушно :))

Спасибі )

Цікава назва глави.

Спасибі :)

В будь-якій неясній ситуації пий чай 😁

Дуже влучне зауваження :)

Охох, ну от я і дістався до кінця другого тому. Сказати є багато чого. Почнемо з плюсів: 1. Текст, все ще легкий та динамічний 2. Є забавні сцени та жарти 3. Сам по собі сетинг доволі приємній. За цим світом цікаво спостерігати Але є речі, які вже так тішать. Деякі з них перекочували з першої частини майже незмінно: 1. Сюжет як такий, майже відсутній. Історія концентрується на філерах та побуті. І це, насправді, не так погано, але не дає зосередитись на оповіді. Наче їй не вистачає чіткої сфокусованості. 2. Жіночі персонажі. В першому томі це ще було не так помітно, але тут прямо кидається в очі. У всіх жінок в історії, один характер та образ на всіх. Це завжди молода жінка, яка дещо гордовита та владна, часто називає головного героя котиком. Такий опис кладеться на них усіх дуже легко, і от це вже не так добре, але не напружує, бо історія не про це. 3. А от тут саме головне - екшн. Як я й казав у коментарі до першої частини, обмеження сил у головного героя дуже умовні і ніякого реального впливу на сюжет не мають. А на практиці, все навіть ще лютіше. Олександр перемагає усіх ворогів за один удар, вони рідко коли навіть один абзац переживають. Через це його магія сприймається не як надздібності, а як чіт-коди. І ось через це, жодна екшн сцена не має інтриги, зовсім. Герой стикається з ворогом і через один абзац вже переміг, безапеляційно, без варіантів, завжди. Особливо це стомлює в кінці книги де екшену стало більше. Через надмірну імбовість Олександра, в сюжеті немає напруження. Якось так. Насправді, попри всю цю, я сподіваюсь не дуже жорстку критику, ця історія все ще цікава через свою легкість, гумор та ненавантаженість тексту. Якщо прийняти її недоліки як умовності світу, то це не сильно зіпсує занурення в сюжет. Третю книжку я буду читати, бо мені цікаво, що там далі.

Дуже дякую за позитивний і докладний коментар, а також за "жорстку" критику :) Читати критику мене зовсім не ображає, а навпаки тішить, бо це говорить що у людини були думки і емоції, якими вона захотіла поділитися. Стосовно жінок у книзі - згоден, вони такі, хоча може трошки відрізняються між собою :) Головна проблема на яку мені постійно звертають увагу, що герой надто сильний, і усіх ворогів перемагає майже з одного удару, така собі людина-один-удар від миру магії. Спочатку розписав тут багато тексту, а потім все видалив. Те що головний герой швидко перемагає ворогів - це так і задумано. На всі чотири книги тільки є два епізоди, коли він стикається з ворогом, який його сильніше, чи хоча б дорівнює йому по силі.

Справді дике місце, не обманули)

Трохи не пощастило Олександру, був невдалий день )

Ого, оце екшн. Не то, що ваші бійки)

Дякую, не всім людям подобаються виключно бійки :)

👍

Дякую :)

Сумно все якось.

Бути вантажником це ще не так погано 🥲 😁

Багато є різних професій, але не знаю таких, щоб десь отримували гроші за просто так.

Це ж як треба не любити свого "брата", щоб вчити його бути вантажником. Краще б на програміста вчив, якщо такі здібності у запам'ятовуванні 🥲

На жаль не було у під рукою книги, як навчитися програмувати за 21 день :)

Цікаво дізнатися, як змінився герой, і як тепер відбуватимуться звичні з першої книги речі, враховуючи що герой інший.

Ну, як на мене, Сліпий Вбивця - солідне прізвище. Я б навіть сказав, брутальне)

Всім не вгодиш, щось комусь вічно не подобається :)

Задавив авторитетом без жодного удару)

Так і є :)

Хороша штука Магічний Зір) Мені б таку.

Так, дійсно корисна річ :)

Бідолаха Чижик ):

Так :(

"Маленька тумбочка далеко летить" – аж сльози потекли, так сміялась, топчик)))

Дякую )

Заздрю вашій продуктивності, бо за той час, коли ви виклали вже 2 книги, я майже нічого не написав...

Вони вже були готові, я просто їх ще один раз корегував (може навіть не останній) і публікував. Тож не має ніякої виняткової продуктивності.