Некромант. Книга друга. Серце мерця.

Бій був призначений через день, о восьмій годині вечора. Місце проведення обрали міський парк. Гільдмайстри одразу чотирьох гільдій: вантажників, пекарів, вуличних торговців солодощами та пивоварів обіцяли залагодити це питання з міською владою.

Після чергового заняття з Джоном Блеком, я вирішив, що настав час розв'язати проблему Айгора. А вірніше те, що досвідчені маги можуть розпізнати в ньому неживу істоту. Я посадив мого брата на стілець, зняв з нього сорочку, взяв баночку чорнил і став неспішно наносити голкою безладні візерунки, переважно по його хребту. Ці візерунки я пропалював магічними печатками.

Можна було обійтися без чорнила, але я хотів зробити якісну роботу, яка могла існувати століттями без жодного енергетичного підживлення. А ще, я точно не уявляв, як досягти бажаного результату. Іноді я відходив і прискіпливо розглядав малюнок Магічним Зором. Іноді після такого огляду я видаляв печатки в одному місці та наносив їх в іншому.

У мене пішло близько п'яти годин. І тепер, якщо подивитися на Айгора Магічним Зором, можна було побачити ауру схожу з аурою людини, дуже слабенького темного мага третього рангу. Відчувалася вона так само. Ідеальне маскування.

На жаль, залишалися ще маги життя, які могли зрозуміти, що в мого брата деякі органи зовсім нелюдські. Але все це відповідало моїй фальшивій історії про молотарку для зерна та серйозні хірургічні операції, які він переніс у дитинстві.

На призначений час у парку спорудили бійцівський ринг. Навпроти рингу були розташовані трибуни. Перегляд бою був безкоштовним, але якщо хтось хотів дивитися, сидячи з комфортом, він міг купити місце на трибуні. На самому верху знаходилися окремі ложі, які могли дозволити собі заможні громадяни та аристократи. Гроші йшли до міської скарбниці.

Навколо поставили намети з готовою їжею, гарячими та міцними напоями, м'якими іграшками, квітами, солодкою ватою, морозивом. В очікуванні бою можна було подивитися на виступ фокусників, жонглерів та вуличних музикантів. Багато людей хотіли заробити грошей на цьому видовищі, а ще більше було тих, хто був готовий їх витрачати.

О восьмій годині оголосили про початок бою. Але не нашого. Це був бій для розігріву натовпу, в якому брали участь Фред Бочка, чемпіон гільдії пекарів та нікому не відомий хлопець, на ім'я Дін Лінк. З перших хвилин бою Дін показав себе технічним бійцем. Він легко і швидко рухався рингом, ухилявся від атак більш масивного Фреда, постійно контратакував його, впевнено набираючи собі очки за точні удари. Мені навіть почало здаватися, що перемога стовідсотково буде за ним, а Фред розвалиться від такої кількості пропущених ударів.

Але Фред Бочка довів, що недаремно має звання чемпіона гільдії пекарів. Коли Лінк вже повірив у те, що Фред нічого не може йому зробити, той вибухнув серією потужних ударів і буквально розмазав свого супротивника по рингу. Натовп гудів і гаряче вітав пекаря. Багато хто його знав, і багато хто вболівав за нього. Приголомшеного Діна Лінка відвели з рингу під руки.

Після бою задоволений Фред підійшов до нас з Айгором, дружньо поплескав зомбі по плечу і сказав:

- Хлопці, я поставив гроші на вашу перемогу. Удачі вам.

І пішов до своєї компанії. За десять хвилин оголосили наш бій. На центр рингу вийшов солідного вигляду дядечко і добре поставленим голосом почав говорити, легко перекрикуючи шум натовпу:

- Зараз розпочнеться головна подія нашого вечора. Бій між чемпіоном гільдії вантажників Айгором Флаєм, на прізвисько Сліпий Вбивця і дійсним абсолютним чемпіоном Барбусії Марком Файтером, на прізвисько Сталевий Молот.

Що? Хто придумав це дивне прізвисько - Сліпий Вбивця? Воно звучить якось не дуже. Не могли придумати щось краще? Наприклад, Нищівний Удар або Кремінь. А то виходить, що на ринг вивели якогось інваліда. Я трохи образився за Айгора.

- А він справді сліпий? - запитувала незнайома дівчина у свого хлопця, розглядаючи марлеву пов'язку на очах мого брата.

- Та ні, це все для іміджу придумано, - авторитетно, але теж пошепки відповів їй хлопець.

Першим вийшов на ринг Айгор, його вітали вантажники та, як це не дивно, пекарі. Але переважна більшість людей вболівала за Марка Файтера. Коли він вийшов на ринг, натовп вибухнув оваціями.

В одній із лож я помітив Алісію з якимись двома вояками. Цей факт мене неприємно здивував. Я, розумієш, за нею сумую, а вона розважається незрозуміло з ким. Але тут почався бій, і я перестав думати про це.

Айгор без тіні сумніву попер на чемпіона, а той з такою ж стрімкістю рушив йому на зустріч, легко ухилився від удару монстра і провів прямий удар в підборіддя, відскочив назад. Проте Айгор і не думав зупинятися, навіть швидкості не зменшив. Миттю він наздогнав чемпіона і ще раз провів удар. Від якого чемпіон легко теж ухилився та вислизнув за спину Айгору.

Непогана техніка, думав я. Але чи надовго його вистачить? Я не керував рухами Айгора, просто передавав йому свої емоції: вперед, бий, насідай, круши.

Айгор швидко розвернувся, але чемпіон уже чекав на нього і зустрів серією ударів у корпус, а закінчив сильним бічним у щелепу. Від цього удару голова зомбі хитнулася. Якби на його місці була людина, то бій уже давно закінчився, а зомбі навіть не зробив паузи, завдаючи свого чергового удару у відповідь. Чемпіон на це не очікував і пропустив ковзний удар по скроні, від якого його повело.

Марк Файтер не встигав розірвати дистанцію. Щоб захистити себе, він пішов у ближній бій і почав розмін ударами. Це було фатальною помилкою. Зомбі байдуже прийняв усі удари Сталевого Молота, а один з його ударів досяг цілі, і чемпіон впав.

Суддя відразу зупинив поєдинок і почав відлік. Марк лежав на підлозі рингу і не розумів, що відбувається, але продовжував вперто боротися за свою перемогу. Він двома руками міцно тримав Айгора за ліву ногу. Зомбі стояв і байдуже чекав на закінчення рахунку.

На цифрі п'ять Марк зрозумів, що відбувається щось не те й сів на дупу, здивовано озираючись на всі боки. На цифрі дев'ять він спробував підвестися, але його сильно хитнуло назад. Секунданти Сталевого Молота одразу ж викинули білий рушник на ринг. Це означало нашу перемогу.

Сам бій тривав двадцять секунд. І ще десять секунд суддя вів відлік. Думаю, ніхто не очікував, що все пройде так швидко. Фанати Айгора полізли прямо на ринг і навіть спробували підняти його на руки, коли це не вдалося, самі почали вішатися на ньому.

Я бачив, як Алісія залишає свою ложу і прямує на вихід у компанії двох офіцерів. Мене підмивало наздогнати її, але я стримався. Ну наздожену, а далі що? Якби вона хотіла поговорити зі мною, то не йшла б зараз геть із парку.