Угода на місяць

Дарина мені весь час торочить, що цього б не сталося, якби вона була зі мною у той день. Тоді вона б мене тримала обома руками за талію і взагалі не дозволила б кроку зробити у бік Мар'яна. Можливо. Та це вже сталося. І тепер всі англійські перекладачі не можуть спокійно пройти повз мене. Вони або сміються, або показують на мене пальцем. В найгіршому випадку у них зав'язується такий діалог:

— Це вона?

— Хто?

— Та дівчина з німецької філології, яка зупинила Мар'яна в коридорі і обурювалася, що він відписався від неї в Інстаграмі.

— А так. Вона. Але ж це абсурд. Вони навіть не знали одне одного.

— Мар'ян може й ні. Але вона підписалася перша.

— Сталкерша?

— Безнадійно закохана. Але я б такого точно не зробила. Хоча б краплю дівочої гордості треба мати.

Цей діалог супроводжується пронизливими, злими, нищівними та зверхніми поглядами у мій бік.

Так, зізнаюся. Це було дурне рішення, прийняте на емоціях. Та мені ніколи не щастило у спілкуванні з хлопцями.

Проте цей випадок відкрив мені очі на Мар'яна. Власне, його відписка в Інстаграмі дуже образила мене. Але я сама винна в цьому. Створила у своїй уяві ідеального хлопця. Він же весь такий загадковий. Робить кавери на відомі хіти, граючи на піаніно, виставляє в соцмережі. А ще його чорне хвилясте волосся та сині очі. А ще моя уява, і от я вже безнадійно закохалася у хлопця, з яким навіть не віталася. Моя перша розмова з ним була розмова, у якій я обурювалася, що він відписався від мене.

Я різко махнула головою, заплющивши очі. Завжди роблю так, коли хочу відігнати від себе спогади про крінжові ситуації, в які я коли-небудь потрапляла. А це була одна з найбільш крінжових.

Хтось поблизу засміявся, і я несвідомо зіщулилася, гадаючи, що сміються з мене. Можливо, я і зробила помилку. І справді повела себе як повна ідіотка, але цілий рік тицяти на мене пальцем та обговорювати поза спинами – це вже занадто. Звісно, що це справа рук Яреми, найкращого друга Мар'яна та мого ворога номер один. Він вирішив, що ця ситуація дуже кумедна і взяв собі за звичку підколювати мене, нагадуючи про цю ситуацію всім англійським перекладачам.

— Бегма, ти часом нічого не загубила?

Я закочую очі. Тільки його мені не вистачало.

— Якщо ти про мою дівочу гордість, то ні. Вона завжди зі мною.

Я продовжую йти, навіть не обертаючись. Сьогодні я не маю сил на словесні перепалки з Яремою.

— Ти сьогодні в ударі, Бегма. Та я про твій студентський.

Я різко обертаюся. Ярема стоїть у двох кроках від мене. Він махає моїм студентським на всі боки. На його лиці з'являється підла посмішка.

Цікаво. Як дівчата взагалі звертають на нього увагу? Невже високий ріст, карі очі та італійська зовнішність засліплюють їх? Хоч. Мене ж образ Мар'яна теж засліпив. То про що можна говорити?

— Віддай.

Посмішка Яреми на мить згасла. Він поправив свого короткого чуба та зробив задуманий вигляд. Я знову закотила очі, але тепер він бачив це.

— А чарівне слово, Бегма?

— Бажан, віддай студентський.

Він схилив голову.

— Неправильно, Бегма. У тебе не лише проблеми у спілкуванні з хлопцями, а й взагалі у спілкуванні з іншими.

Мої емоції завжди беруть гору. Як тоді з Мар'яном, так і зараз. Тож я навіть не зрозуміла, як метнулася у бік Яреми. Він хутко підняв руку з моїм студентським догори. Я натрапила на його широкі груди і безнадійно почала дотягатися до його руки. Лише, коли я відчула його руку у себе на талії, блискавично відійшла.

— Що тут відбувається?

Ми з Яремою одночасно розвернулися. Такої синхронності ще треба пошукати. Перед нами стояв здивований Мар'ян, який то дивився на мене, то на Ярему. Скориставшись тим, що Ярема не дивився на мене, я хутко висмикнула свій студентський з його руки.

— Еййй! — цей вигук був схожий на вигук дитини, яку обдурив дорослий.

Я запхала свій студентський до сумки і кинула нищівний погляд на Ярему. На Мар'яна я навіть і не глянула. Занадто багато різних емоцій я відчуваю, коли дивлюся в його сині очі.

— Хіба ти не мав мати іспанської? — почувся голос Яреми позаду, коли я почала віддалятися від них.

— Відмінили. А що тут власне?

— Довга історія.

Я завернула за ріг, тож вже не чула їхньої подальшої розмови. І хоч я сьогодні виграла словесну перепалку з Яремою і хитрістю забрала в нього свій студентський, переможницею я не почувалась.