Розділ 9
На містку «Арго» панувала гнітюча тиша, яку порушувало лише ритмічне, монотонне пищання навігаційного комплексу. Минуло вже понад чотири години відтоді, як «Фенікс» мав вийти на плановий сеанс зв'язку після проходження перехідного сектора.
Ян вкотре перевірив частоти далекого діапазону. Його пальці нетерпляче стукали по консолі.
— Порожньо, — процідив пілот, важко зітхаючи. — Ніяких відповідей на мої запити. В ефірі повністю чисто.
— Може, у них відмовив ретранслятор? — припустила Ліза, яка стояла за його спиною, стискаючи спинку крісла. В її голосі відчувалася наростаюча напруга.
Поряд Ден гарячково проганяв через діагностичну програму останні дані із супутників спостереження. — Я перевірив реєстр. Вони вийшли в відкритий космос шість годин тому з космодрому Акварії, але у гіперстрибок не вийшли й до системи TRAPPIST-1 так і не дісталися.
Двері до головного командного пункту стрімко розсунулися, і на порозі з'явився капітан Марк. Він коротко глянув на Яна і його обличчя у моменті стало похмурим, а погляд — гострим і темним. Він одразу відчув тривожну атмосферу в кабіні.
— Що трапилося? — коротко спитав капітан, підходячи до головного голографічного столу.
— «Фенікс» не вийшов у контрольний сеанс, капітане, — тихо сказав Ян, розвертаючи до нього екран із картою секторів. — Вони зникли з радарів якраз на межі сліпої зони.
Марк нахилився над екраном. На голограмі зоряного шляху червона лінія маршруту «Фенікса» просто обривалася в порожнечі. Жодного сигналу «SOS», жодного маячка про аварію.
— Дене, проскануй квадрат останньої фіксації «Фенікса», — наказ Марка звучав чітко й холодно, хоча всередині в нього все стиснулося від передчуття найгіршого. — Витягни всю інформацію з військових супутників спостереження.
Бортінженер пробіг пальцями по клавіатурі. Через хвилину на екрані з'явився деталізований аналіз ситуації.
— Ось... гляньте, — Ден вказав пальцем на екран . — У цьому квадраті був сплеск високочастотного електромагнітного імпульсу. Таким можна заглушити електродвигуни корабля. А за кілька хвилин поруч зафіксовано слід від маневрових двигунів іншого, набагато більшого корабля. Його почерк не відповідає цивільним чи торговим транспортникам.
— Військовій корабель... — прошепотів Ян, і його обличчя побіліло. — Це маневр перехоплення. На їхній човник напали.
— Імперські шукачі? Це ІКР? — з жахом спитала Ліза, прикриваючи рот долонею. — Вони... вони дізналися про Ані й Ілана?
Марк мовчав. Його кулаки стиснулися з такою силою, що побіліли кісточки. Він згадав свій останній сумнів, свою інтуїтивну тривогу, коли кур’єри виходили з Нової Терри. Капітан зрозумів: вони все ж десь засвітилися й імперські сканери все ж зафіксували їх. Але де саме? Чому тоді не було офіційного арешту? Чому їх перехопили в порожньому космосі без оголошення розшуку?
— Ні, це не офіційний арешт, — зазначив Марк, гарячково аналізуючи ситуацію. — Якби це була офіційна операція, «Фенікса» затримали б прямо на космодромі Акварії. Імперський комітет діє тонше. Вони не хочуть привертати увагу громадськості. Вони просто віддають перевагу тому, щоби свідки... безслідно зникли.
— Тобто вони найняли когось? — вигукнув Ден. — Найманців чи піратів?!
— Схоже що так, — Марк рішуче розвернувся до пілотського крісла. — Яне, знімай «Арго» з маскування! Встановлюй максимальну швидкість! Ми йдемо за слідом цього корабля.
— Марку, це ж за межами нашої місії! — зауважив Ян, уже вмикаючи маршові розгінні двигуни. — Якщо штаб дізнається, що ми самовільно змінили курс, нас чекає трибунал!
Марк подивився на пілота поглядом, у якому спалахнуло сталеве рішення:
— Мені байдуже на трибунал, Яне. Ці діти довірили нам свої життя і правду про «Тора». І я не дозволю імперським тварюкам ось так безслідно знищити їх. Витисни з двигунів усе, на що здатен «Арго», пілоте! Ми їх знайдемо!
Корабель здригнувся, коли його потужні двигуни запрацювали на повну потужність, і «Арго» стрімко рвонув у темряву космосу на порятунок Ані та Ілана.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!