4.

Наступного вечора з доставлених Надісу речей Артур склав готові образи, пояснюючи при цьому поєднання фактури та кольору.

Низькі підбори прикривав довгий одяг, щоб приховати різницю зросту між братом і сестрою.

— При кожному кроці вага тіла повинна розподілятися відразу на всю стопу, — пояснював Артур. — Носок назовні приблизно на сорок п'ять градусів.

З ізоляційної стрічки наклеїв на кахельній кухонній підлозі жирну лінію, змушуючи Надіса по ній ходити.

Ляснув долонею по згорбленій спині:

— Шо ти, як сутула собака. Тримай поставу.

Цього разу Надіс не витримав:

— Скажи чесно, Артуре, ти з мене іздіваєшся?

Той відповів цілком серйозно:

— Анітрохи. Хіба що менше церемонюся. Ти ж не кисейна баришня?

Спроби тримати поставу навіть на низьких підборах так і не увінчалися успіхом. Артур знайшов швабру, переламав її навпіл. Тією ж ізоляційною стрічкою з'єднав хрестоподібно.

Надісу стало смішно:

— Наче хоронити мене зібрався.

У відповідь блиснула білозуба посмішка:

— Шкуру твою здеру, щоб опісля на бубон натягти.

Тримаючи зігнутими руками імпровізованого хреста за спиною, Надіс ходив до Артурового схвалення.

Пізніше Артур пригнав автівку, і першим питанням до актора погорілого театру було:

— Їздити вмієш?

Надіс кивнув:

— Так.

— Це добре. Тільки мєнтам не попадайся без документів.

Після машини на Надіса чекав неочікуваний для нього «сюрприз» — накладні груди. Артур ржав від душі зі свого товариша, допомагаючи присобачити новий реквізит.

— Маєш сприймати силіконову цяцьку як частину власного тіла. Раджу тобі навіть спати з ними.

Опісля, під час навчань, мацав Надіса за цицьки, відпускав сальні жарти і ржав так, що, мабуть, чув увесь під'їзд. Надіс злився, але визнавав Артурову правоту щодо необхідності.

Через місяць приватних уроків справи пішли краще і швидше. Тоді Артур привіз декілька перук із натурального волосся з готовими зачісками. Навчив, як їх слід закріпляти.

Потім настала черга тейпів, гриму, макіяжу і кольорових лінз.

Надіс усе більше помічав у дзеркалі схожість із Авівою.

Артур перестав потішатися:

— Твоя сестра не тільки красива жінка, вона вміє цю красу презентувати. Подати себе. Переглядай її соцмережі, читай коментарі і запам'ятовуй. Знадобиться.

До весілля залишився один місяць, а Надіс ще й не зрушив із нульової точки в проханні Авіви. Громом серед ясного неба для нього став дзвінок від майбутнього родича. Схвильованим голосом Діма ошелешив:

— Авіву машина збила. Вона в лікарні...

Сестра лежала у відділенні реанімації в гіпсі й обплетена трубками. Прилади давали зрозуміти, що вона ще жива.

Через декілька днів Авіва зникла з палати.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.