Поради роз(за)губленим

«Чого дурне? Бо бідне. Чого бідне? Бо дурне!»

(українське прислів’я)

Швидше за все, багато залежить від того, як швидко людина отримала велику суму. Якщо потроху – вона поступово готується до цього випробування. А якщо раптово? Тоді потрібен час на адаптацію.

І не треба говорити, що проблема в тому, зароблені гроші ці, чи «на дурняк», заслужені, чи, навпаки, здобуті нечесним шляхом. Це питання виключно моральності конкретної людини. Як вона їх відчуває, сприймає. Крім того, багато залежить від оточуючих. Погодитеся, якщо ви заздрите (чому не мені така халява впала?), то, незважаючи на те, наскільки новоявлений багатій високоморальний, нічого хорошого не скажете і не подумаєте. І навіть не зауважите наскільки огидно мислите. Інстинкт самозбереження, як-не-як.

Мабуть, питання варто поставити інакше. Чи псують людей гроші? Усе своє свідоме життя я, навпаки, вважала, що цю функцію успішно виконує безгрошів’я. А люди, отримавши значний прибуток, просто стають більш зайнятими. Хоч для когось, можливо, і віддаленішими, і гордовитішими… Це природно.

Можливо, все залежить від ставлення самої людини до свого капіталу. Ближніх наших можна поділити на групи:

1. Цінують гроші як такі – чим більше, тим комфортніше. Ці люди рідко вкладають кошти у якісь проекти чи навіть залишають на депозитах. Лише біля себе, щоб можна було перерахувати, порадіти і… знову сховати. Часто на це накладається небажання витратити навіть копійку і підозра, що всі навколишні бажають забрати дорогі заощадження. Таких унікумів гроші не псують – вони нестерпні й без них.

2. Принципово не дорожать грішми, витрачають їх направо-наліво, адже «один раз живемо». Парадокс полягає в тому, що нічого суттєвого такі індивіди натомість не отримують і не здобувають. Живуть собі одним днем в найгіршому розумінні цього слова. Крім того, якщо немає звички планувати прибуток, відсутні і навички мудрої реалізації можливостей, котрі дають кошти. Зате гроші їх точно не псують – вони їх не тримаються.

3. Вважають значні кошти злом. Насправді ці люди ніколи їх і не мають. Звісно, гроші їх не псують, псує постійне незадоволення життям.

4. Об’єктивно мислячі істоти, які цінують не лише гроші, але й можливості, які вони дають. Однак, такі люди не дуже помітні – їм ніколи піаритися, вони працюють або насолоджуються (часто поєднуючи те й інше). Їх гроші теж не псують – адже є джерелом, а не ціллю.

Що ж виходить? Гроші не роблять нікого гіршим, ніж він є? Звісно! Вони – як благодать. До них хочеться долучитися. В ідеалі – не доклавши жодних зусиль. Гнила мрія, правда? То хто ж її так спаскудив? Гроші? Чи...