27
Хлопець на мить розгубився та все ж зібравшись з думками поспішив на пошуки мого майже колишнього нареченого. Те, що він стане моїм колишнім не сумнівалася і байдуже як радітиме Родерік. Слідом за мною навіть не питаючи дозволу до кабінету зайшов Атрей. Покірно став біля дверей:
- Ваша Високосте, я не знаю що Ви замислили та прошу – не робіть необдуманих вчинків. Ви впевнені, що у такому стані зможете раціонально розмовляти з Метью?
Вдає ніби турбується за мене. Хоча з іншого боку його хвилювання виправдані. Якщо щось станеться зі мною, він позбудеться своєї посади. Я підійшла до столу та сама налила собі води у склянку. Не хотілося з приводу такої дурниці викликати слугу. Швидко спустошила її й сіла у своє крісло:
- Якщо бажаєш можеш залишитися та стати свідком нашої розмови. Секретів обговорювати з ним не збираюся. Все одно про ганьбу Сибіли скоро пліткуватиме весь палац.
Хлопець мовчки кивнув. Не довелося довго чекати й на порозі мого кабінету з`явився Метью. Не могла дивитися в його брехливі очі. Як тільки опинилася з ним в одній кімнаті ще більше розізлилася. Він наче випробовуючи моє терпіння, рушив до мене:
- Ваша Високосте! Радість моїх очей. Надзвичайно радий зустрічі з Вами.
Хотів підійти ближче та поцілувати мою руку, але я передбачаючи цей вчинок, попереджувально виставила долоню:
- Стій де стоїш і не смій наближатися до мене. – Хлопець з розгубленим виразом обличчя закляк на місці. Сама не помітила як офіційне звертання на «Ви» зникло. – Ти гадав я не дізнаюся про твої стосунки з Сибілою? Мав намір і далі дурити мене?
Від свого гнівного тону самій стало лячно. Проте Метью він не вразив. Герцог продовжував вдавати з себе святу невинність і здається навіть не здивувався моїй обізнаності:
- Ні, хотів зізнатися, я зробив помилку. Не знаю як так вийшло, вона спокусила мене.
- О, то тендітна дівчина взяла тебе силою? – Почула як тихо пирскнув від сміху Атрей. Його посада передбачала повну відсутність емоцій, тож уже за мить обличчя охоронця знову стало кам’яним. Перевела злісний погляд на Метью: – Навчися брати відповідальність за свої вчинки. Сибіла не проста дівчина, вона сестра королеви, герцогиня, аристократка, член королівської династії.
- А поводила себе як розпусна дворова дівка – не стримався від коментаря цей негідник. Помітивши моє мовчазне обурення, поспішив виправдатися: - Арабелло, Ви знехтували моєю увагою, вчора навіть не захотіли побесідувати зі мною. Я розбитий горем йшов коридором і випадково зустрів Сибілу. Вона дала зрозуміти, що на відміну від Вас я їй не байдужий. Просто знайшов втіху у її обіймах і хоч трохи забув про свою холодну наречену. Ваше ставлення до мене розбиває серце. Я знаю, дуже завинив перед Вами й прошу пробачити мені.
Нечувано. Після всього цей брехливий мерзотник сподівається стати моїм чоловіком. Такого нахабства не очікувала навіть від нього. Важко зітхнула:
- Обділила своєю увагою тільки тому, що ти був нещирим. Якби не обманював мене щодо своїх почуттів, сказав правду то і я б поводила себе інакше. Я не настільки дурна, щоб не помітити фальш у твоїх словах, а тепер ти смієш звинувачувати мене у тому, що сталося. Сибіла – не та дівчина з якою можна провести ніч і забути про неї. Одружишся з нею, через тиждень після мого весілля і це наказ. Зробиш усе щоб вона повірила у твоє кохання до неї і якщо хоча б сльозинка впаде з її очей через тебе – ти про це пожалкуєш.
Метью змінився на вигляд. Його завжди радісне обличчя раптово наповнилося смутком. Нервово поправив своє волосся, бачила, сказане мною йому не сподобалося:
- Але Арабелло, Ваша Високосте, я не хочу одружуватися з Сибілою, моє серце належить Вам.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!