3

- Так, ось його лист який ми отримали декілька днів тому.

Родерік простягнув мені листа і я одразу почала жадібно читати. У ньому принц вибачається за свій вчинок та пояснює це тим, що закохався й одружується з іншою. Хоч у когось буде шлюб з коханою людиною. Мені така розкіш не судилася, але така ціна влади яку намагаюся отримати, а коханій людині я зовсім не потрібна. Зустрілася поглядом з Атреєм і одразу подивилася на свого радника:

- А мені раніше про це не можна було сказати? Я виставила себе повною ідіоткою написавши листа Даррелу з проханням якнайшвидше одружитися зі мною.

- Ми хвилювалися за Ваш стан, через важку втрату батька Вам і так було не легко, а тут ще така новина. Вирішили повідомити пізніше. – Його виправдання мене не заспокоїли. Мабуть, Родерік помітив іскри злості, що вирували у моїх очах та спробував покращити ситуацію: - Не хвилюйтеся, Вашого листа не доставили, я подбав про це і перехопив його.

Цими словами чоловік перетворив мої іскри у справжній вогонь це більше розізливши мене:

- Як ви посміли контролювати моє листування?

- З усієї поваги я королівський радник і повинен знати про всі дії з іншими державами. Вважайте я врятував Вас від ганьби. Вже декілька днів підбираю нового нареченого і маю варіанти. З кожним із них провів розмову і переконався у їхньому бажанні боротися за Ваше серце. Ось, погляньте на список.

Він простягнув листок паперу на якому було зазначено лише шість кандидатів. Усіх, крім одного знала особисто, тому дуже здивувалася такому вибору:

- Кажіть як є, боротися не за моє серце, а за престол. Чому їх тільки шість, невже так мало охочих стати королем?

Родерік хитро примружив очі та відкинувся на спинку крісла. Здається я здогадуюсь про справжні наміри мого радника, але цікаво почути його версію. Чоловік почав палку промову:

- Звісно ні, але королем має стати гідна людина, аристократ, мінімум герцог. Сміливий, освідчений, розумний чоловік якому більш як двадцять один рік, щоб зміг бути Вашим регентом. Королівських родичів одразу виключив, а ще одружених та тих які не виправдали надій короля Теодора. Тому їх залишилося лише шість.

- А принци інших країн закінчилися? – не здавалася я. Радник впевнено заявив:

- Після відмови Даррела Родмана я автоматично виключив і його брата Деміана, а заручини з принцами вимагають багато часу, за місяць ми не встигнемо. Крім того, не залишилося неодружених принців, хіба що син східного правителя, але у нього вже є дві дружини, можете стати третьою, їхні звичаї таке дозволяють.

Така перспектива здавалася ще гіршою ніж заміжжя з цими герцогами. Ще раз пробіглася очима по списку. Ці персони мені не подобалися, одразу можна виключити їх усіх, крім одного незнайомця. Але судячи з підібраних імен він не буде кращим за інших. Родерік вбачав тут свою вигоду про яку не змогла змовчати:

- Серед запропонованих осіб Ваш син. Бажаєте стати тестем королеви?

Радник дещо напружився, проте намагався не показувати цього. Звичайно він чекав на це запитання:

- А Ви вважаєте його не гідним нареченим? Лестер підходить по всім критеріям які я перелічував раніше і було б не правильно не включати хлопця в список лише тому, що він мій син. Вибір за Вами, можете вийти заміж за іншого.

Та Лестер не єдиний потенційний наречений хто має відношення до радника. Помітила і найкращого друга Родеріка і це дуже здивувало:

- Припустимо, та що робить тут ім`я Освальда Стівенсона? Він же поважного віку та має дітей.

- Освальд вдівець, а його досвід управління країною неоціненний. Нам пощастило, що така людина погодилася стати Вашим нареченим. Щоб краще придивитися до кандидатів влаштуємо відбір з конкурсами та змаганнями, Ви особисто поспілкуєтеся з ними, побачимо як вони проявлять себе, все ж короля обираємо. Хто знає, можливо станеться диво і Ви закохаєтеся в одного з них.

При цьому чоловік хитро підморгнув, надіється - це буде Лестер. Сам відбір здається мені приниженням. Мало того, що від мене відмовився Даррел, так Родерік ще й умовляв усіх цих хлопців і чоловіка поважного віку стати моїми нареченими. Почуваюся жахливо: приниженою, покинутою, самотньою та нікому не потрібною. Бачачи мої вагання Родерік натиснув на болючу тему:

- Звичайно, можете не виходити заміж, але тоді Ваше життя опиниться у руках Джозефа. Ваш батько цього не хотів, а враховуючи напружені стосунки між ними то я невпевнений, що Ваш дядько діятиме у Ваших інтересах.

Розумію, радник має рацію та все одно не в захваті від цієї ідеї:

- Схоже у мене немає вибору. Добре, влаштуємо цей дурнуватий відбір.

Герцог пожвавішав. Не приховуючи своєї радості він підвівся і попрямував до виходу:

- Я знав, що Ви погодитеся, повірте так буде краще. Сьогодні я організую вечерю, знайомство з Вашими обранцями. Ідіть одягніть кращу сукню, зробіть шикарну зачіску та завоюйте серця цих чоловіків і ні про що не турбуйтеся, Ваше завдання – сяяти, а з всі справи залиште мені.

Не давши можливості заперечити він радісно зник за дверима. Що це щойно було? Родерік натякав на мій поганий вигляд? Звичайно, смерть батька негативно позначилися на мені, але ж не настільки як описав це герцог. Важко зітхнула та приставила долоні до голови схилившись над списком претендентів на мою руку. Добре, якщо по-чесному, то над списком претендентів стати королем. Без своєї корони я їм не потрібна. Помітила як Атрей, що весь цей час сидів мовчки та непорушно має намір підвестися тому поспішно простягнула йому листок:

- Поглянь на цих кандидатів, як думаєш комусь з них можна довіряти?

Хлопець уважно прочитав імена моїх наречених та задумався:

- Скажу відверто: один гірше іншого. Мені здається, що всі вони підібрані навмисне щоб Ви обрали Лестера. Можливо я помиляюся, але це розумний хід з боку Родеріка. Не рекомендував би Вам залишатися на одинці з нареченими. Краще хай завжди буде присутній хтось з охорони.

Я теж про таке подумала. Та що мені залишається? Вибір між владою дядька та Лестером, на якого досі сердилася. Він ще довго глузував з мого зізнання у коханні до Атрея, сам чув усе на власні вуха і не виключаю, що ще й плітки поширював. Я опинилася у скрутному становищі, потрібно якось перехитрити усіх і отримати бажане.

На мене дивилися нереально приголомшливі очі з-під довгих вій, карий колір надавав їм загадковості й такий пильний погляд знову запалив пожежу у моєму тілі. Мужній, сміливий, красивий, бажаний – перед мною сидів справжній чоловік моєї мрії й хоч я вже не кохаю його, він і досі викликав ураган емоцій у душі. Не витримала і запропонувала:

- Атрею, одружися зі мною.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.