Якісь рими

Ось і все. Її правда. Знову виграла осінь.

Забирай мене, осінь, у зрадливий полон.

Сірим неба нехай кольорується просинь,

Рада буду як прийде летаргічний мій сон.

Колихай мене, осінь, під музику вітру,

Закружляй мене в танго листя і павутинь,

Літні спогади всі до єдиного витру –

Який сенс в зібранні цім гріхів і святинь.

Загортай, осінь-сестро, у ковдру дощів,

Носик в ній заховаю – нікуди не суну.

Хай у вирій летять хотіння душі,

До єдиної всі полопались струни.

8 жовтня 2013