Зміст
Осіннє
І дощ іде добу вже третю,
І осінь кисне тут і там,
І сльози ллють гіркі поети,
Я маю теж? Ні, жодних драм!
Уверх! Під небо!
Сонцю крила
Підставити – увись, увись!
На дні триматись вже несила,
Там я відповзала колись.
На низ – без мене. Лиш в небо! В небо!
Плювать звідтіль на зміни пір!
Душі багато і не треба -
Лише здійнятись вище гір!
Нехай одна я там - халепа,
Окрім себе, нікого не спасти.
Комусь і впасти гучно треба,
Аби набрати висоти.
18 вересня 2013
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
15.10.2021 20:34
До частини "Осіннє"саме так... щоб набратись висоти треба й впасти....
⋯
15.10.2021 20:36
До частини "Осіннє"Вічні припливи й відпливи - ритм наших життів
⋯