Якісь рими

Полинова спека. Ковилове море.

Обрій ніби кличе: гей, сідлай коня!

Всюди тут я вдома, степ навкруг просторий,

Серце поведе нас, їдьмо навмання.

Як сапсан у небі, так і ми летімо!

Я – твоя цариця, ти володар, гей!

Хай ідуть по сліду, ми вже невловимі:

У тумані тане славний Ексампей.

Не хвилюйся, любий, підем як до бою, -

Я за твою спину стати не спішу -

Сагайдак і стріли завжди під рукою,

Рівня тобі буду, вір, як я кажу.

Сонце сушить трави, шкіру і повітря,

Кров кипить у жилах, серце стугонить,

Нумо, хто з нас перший? Осідлаймо вітер!

Я тебе кохаю. Хай нам пощастить!

14.07.2015