Якісь рими

….загубилась і не доберу: де чорне, де біле.

Через душу капканом протявся біль.

Як хотілось зробити я не змогла…чи не захотіла?.

Час надійшов найдивнішого із похміль.

Маю сумніви я: перемога це чи поразка,

Заховатись від себе можливо в якому з країв?.

Я на мить позабула: наше життя – це не казка,

А чи то позабула створити для себе її…

Знаю я сотні істин, діагнози ставлю сміливо,

Лиш як водиться, нині я – швець без чобіт.

Кожна думка тверда утікає від мене зрадливо,

І зника у тумані густому раніше видимий світ.

Травень 2014