Якісь рими

Третій день просто хочеться плакать,

Та нема чомусь сліз для плачу.

І безґлуздо про щось тут балакать,

Може, й слухав би хтось. Та мовчу.

Що за втіха в сповіданні болю?

Як його не назви - не зника.

Хай пече кислотою...Дозволю.

Щастя - штука крихка й нетривка.

А одвічна спіраль - чорно-біла,

З випадковими райдуг штрихами.

Усе якось в мені здитиніло,

Знавісніло і карка круками,

Що спіраль ця не вгору й не вниз,

Що наш рух все по колу і прямо...

Мій життєпис- чийсь легкий каприз,

Пустий фарс, із відтінками драми.

14 листопада 2013