Якісь рими

Такий приємний тихий терпкий сум –

Останній ковток охололо-солодкого чаю.

Облиште мене, міріади сполоханих дум,

Ви чиї? Вас я не хочу й не знаю.

Душа все ж нестерпно, жагуче жива,

Їй мариться вись, і готова вона до безмежжя.

Не слуха, пустунка, що їй велить голова,

Крила до сонця здіймає так необережно.

12 лютого 2014