Якісь рими

Хай рветься там, де тонко, хай!

Дорога стелиться вперед і безупинно,

Веде кудись аж ген за небокрай,

Хто не встига – моя хіба провина?.

Нові думки, нові маршрути, свіжі відчуття,

І лише так годиться жити людям.

Нових підходів вимага життя,

І так, як бу́ло, більше вже не буде.

Це не біда. Біда, коли душа в неволі.

Коли під шорами доводиться іти.

Допомагаємо богам писати Книгу Долі,

Отож, сторінку щастя здатні в ній знайти.

Вперед, до обрію! Хто в лад звучить зі мною?

До горизонту веселіший завжди біг,

Твою як рвану хвилю хтось весною

Підтримати своїм нерівним ритмом зміг.

14.04.2014