Усі кого любиш
Напруга і втома, як видих і вдих, через тіло і душу,
Тобі ж ще ладнати осяйне шатро над всіма, кого любиш.
Сестра в Мелітополі, друг у полоні й кума під Сєвєром −
В усіх є причини, щоб бути отам, де є вони.
Ти стежиш, як долі твоєї спадають повільно піщини
І паралельно все тчеш покрови для них щогодинні,
Щоби ні страх нічний, ані стріла, що вдень пролітає,
Завчасно не взяли усіх, кого любиш, до раю.
А є ж іще він – десь між Херсоном і смислом твого життя,
І навіть вдихнути боїшся при думці, що він може вернеться
Невмерлим Героєм. Але на коханому тілі тліну відмітка…
Тому відчайдушно плетеш захисну невидиму сітку.
Тобі би й себе зберегти, інакше для чого він десь під Херсоном?
Й не просто шкіру й кістки, а мрії й жадання, а не прокльони.
Ти ж вигораєш у спробах прикрити усіх від дияволів:
Куму під Сєвєром, друга в полоні й сестру в Мелітополі,
І всю Україну, інакше для чого він десь під Херсоном?
Для чого сестра-партизан в Мелітополі, друг у полоні?
І мрії, й жадання, і шкіра, й кістки так не мають резону…
11.10.2022
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!