🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Драма (1388)

Мої листи тобі

Я знаю, ти можеш сказати,

А я лиш словами писати

І можу, ти дай тільки знати,

Дай дозвіл тебе покохати.

"Я проходжу берегом моря,

Най хвиля знесе ці думки,

Та якби те ехо не грало:

Все так, в голові моїй ти."–

Я думаю знову,

Мов рима не та,

Можливо, закінчу на цьому слова,

Без тебе буття, я закінчу, мовля,

Та збрешу собі знову, писавши листа

Із прощанням, де точно не буде кінця.

...

Облиш

Банність

Якби спинить години біг на мить,

Хвилинні стрілки розвернуть дозаду,

Аби з полів зійшли старі сніги

Й розквітли льони-рапси між посадок.

Повстало б літо — сонячне й палке —

Міста укривши куривом пшеничним,

І наші ще нетоптані шляхи

Не розійшлися в степовому перехресті.

Горіли б очі вогнищем тривким —

Як домни, і як лави, й тепловози,

А парку шум — дитячий галас й крик —

Пік наші ноги на асфальтній смузі.

21.03.24

...

Данила Чаглій

Останнє прохання

“Вибач мені”–тихо скотилося з губ останнє прохання.

Які є все ж таки різні, ці грані в кохання.

“Пробачте мені, я Вас не варта”

Сказала вона , розігруючі останню карту,

на полі пролитих емоцій та почуттів.

Кривавлять рани залишені серцем-берсерком, та чужих поривань розуміннь.

Провина лоскоче руки, прикрашаючи червоними пелюстками троянд передпліччя

“Так от, чому люди це роблять..? Спасіння..”

Спасіння духа й очищення серця.

Але ні, я більше не буду. Буду нести цей тягар, щоб пронизав він душу мою,

як проросше насіння.

Не забуду ніколи, пропагуючи вірність.

Я бачу тебе в кожній людині, метелику, квітці,

Гітарній мелодії, парфумі та книзі.

Вони переливом ідуть луною по серцю.

А дим від пекучих мостів зав’язає в легенях, злічуючи мої останні днини.

А я, як адиктивний, в’юсь до тебе, простягаючи листя, гниючи зсередини.

...

Вероніка

Прокляте дитя

Прокляте дитя,

Що не пізнало материнської ласки,

Відповідь мені, якого це,

І я притисну тебе до грудей,

Заспіваю твою улюблену колискову,

Та відпущу всі твої гріхи.

Прокляте дитя,

Ти не зобов'язаний тут находитися,

Ти можеш йти,

Забившись в тепло та світло моїх променів.

...

Айлін Руж

Втрата

Я буду пити скільки захочу,

Буду пити хоч кожен довбаний день.

Бо відпочити ніколи не зможу.

Боже, який я олень.

Я втрачаю все більше, все більше свого майна.

Все більше втрачаю любові,

Це усіх вас разом взятих вина.

Я хочу все закінчити,

Щоб ти не бачила мене таким.

Просто дай мені закурити,

Щоб не обернулося все це чимось лихим.

Боже, який я довбаний йолоп,

Що дав тобі сьогодні лишитись.

І хай той відспівує поп,

Мені ще давно треба було научитись.

Боже, пробач мене, мила.

Я ідіот який втратив тебе,

А тепер за вікном за холмом там могила,

Яка буде змушувати ганьбити себе.

...

Оскар Хейдс

Благаю

Ти змушуєш поводитись мене

Як наймерзенішу тварину у світі.

А я всього навсього хочу вбити себе,

І благаю не втрачати кожної митті.

Я просто прошу приставити до скроні

Твій срібний і старий револьвер.

Я обіцяю, що не буду кричати від болю,

І що більше не втягну тебе у цього рода афер.

Я знаю, що виглядаю я жалюгідно,

Стоячи на колінах перед тобою.

Я знаю, що це виглядатиме дивно,

Але я не прошу забрати тебе із собою.

Я просто боюсь зробити це сам,

Але це те, про що я благаю найбільше у світі.

Я обіцяю, що більше не розводитиму драм,

Лиш попрошу на могилу приносити квіти.

...

Оскар Хейдс

Візьми мене з собою

"Втекти"–як легко це сказати.

Та думав ти, що я не зможу спати?

Чекатиму тебе, не скажу мати,

Та де ж ти там, мій милий брате?

В порожній хаті, досі вже мовчати–

Хіба брати так роблять, скажи, брате?

Чи думав ти, як важко це сказати,

Як добре вмієш ти мовчати.

Досмертними словами написати–

Як лицемірно, підло, брате.

"Якщо вже вирішив від нас тікати,

Візьми мене з собою, брате",

Хотів би я нарешті це сказати.

...

Облиш

Нагадування

Ти даш мені забути

Всі наші спільні ночі,

Всі дотики та очі,

Що споглядали нас;

Що знов, прогавив час,

Де досі все в мороці,

В нечісаній сорочці,

Ти даш забути нас.

Не прийде того часу

Чи тих бажаних слів,

Що дали би утіху

Травмованому тобі

Та досить злій мені

Допоки все ще чуєм

Забуті голоси.

...

Облиш

Любив

У когось найліпше виходять пісні,

У когось до пензля поклалась рука.

Вони познайомилися навесні,

А потім лиш ним вже забита її голова.

Одне смс і примчиться до неї скоріше,

Приїде вночі,будь то град чи то сніг-заметіль.

І допоможе нести її тяжкеє ніше,

Опівночі в дім проведе її свій.

Усе, аби тільки почути «спасибі»

Цим голосом ніжним й дзвінким,мов хрусталь.

І вже б ночував у найгіршій садибі,

Щоб ближче лиш чуть її сміх та печаль.

А потім він зник, розчинився, пропав.

Та тільки листа полишив за собою:

«Прощай, я нарешті її опізнав!

Та зірка, за неї поклам усю зброю»

Який же талант приховав цей хлопчина?

Вірші їй читав чи писав ті портрети?

«Та ні, все простіше» - сплакнула дівчина

«Любив... не мене» - додала вже відверто.

...

Green mermaid

Відшукати зраду

Яка на смак зрада?

Вона схожа на хліб,

Відкусивши якого шматок

Відчуваєш плісняву на язиці.

На слух же ніби:

«Я люблю тебе!»

Не розчувши правильно думаєш,

Що там «люблю» замість «погублю».

Із запахом простіше:

Її парфуми, що досі тут,

У твоїй квартирі, після того

Як вона зникла назавжди.

Гнітюче, болюче відчуття,

Ніби ти сам, сам один

І немає нікого, хто тебе зрозуміє.

Так і журбуєш до скону.

...

Green mermaid

Поганий сон

Я курив і пив дешеве вино,

Я здогадався давно що тобі все одно,

Для тебе це гра, це для тебе кіно,

Тобі все одно, я знав це давно.

Ти сьогодні далеко, а завтра ще далі,

Ми б друзями стали, але точно не в парі.

Уже рік думки мої як в тумані,

Я кричав «тримайся від мене подалі!»

Ти прокляття моє, ти точно не дар,

Якщо ти подарунок, хто його дарував?!

Якщо ти моя доля, ну хто це написав?!

Ти була мені вірна? Я б так не сказав.

Не пиши, не дзвони, не зʼявляйся у снах,

Цей сон не солодкий, цей сон просто жах!

Твоє ім’я не зʼявиться на моїх вустах,

Почуття я спалив, це тепер просто прах.

...

Вінсент. Або просто Віні

життя триває

А життя все триває, й не хочу його

Витрачати на марні ті справи.

На хвилювання, чи на цю нудьгу…

Настав вже кінець той вистави

Розквітли знов квіти, розтали сніги,

Відчулось життя без турботи.

І знов опинилась в обіймах твоїх

Надія – з нею все побороти.

15.01.24

...

Ascker Ckiars

Прощавай

І розійшлись наші шляхи,

Дороги різні ми обрали.

І розлетілись мов птахи,

Та зруйнували все що мали

Незвично так, нова сторінка.

Усе змінилось водночас…

Спочатку було непомітно,

Тоді ще ми не знали нас.

Хто що зруйнує, що залишить…

Що вб’є і перший зробить крок.

А хто сльозам минуле лишить,

Й засную від життя урок.

15.02.24

...

Ascker Ckiars

Заповіт. Не жалкуйте за мною, друзі

Не кажіть, як вам жалко

Життя мого «молодого»,

Бо ви все зробили добре

Для мене’ ще живого.

Нема що за мертвим плакать -

Все одно не почую.

Якщо не стою перед Богом,

То до Нього лечу я.

Жили ви всі без мене

Довгі свої роки.

Все «у дітях, у клопотах»,

У хазяйствах нівроку.

Нащо ж я вам тепер здався?

Колись може й був нужним.

А тепер «пішов старий дурень,

Завжди був осоружним».

Вже забули, як молились

Єдиному разом Богу,

Мріяли про життя, про Церкву,

Про поміч убогим.

Я тепер став «убогим»,

Та просити не буду,

Роздав геть усі таланти,

Та й став недолугим.

Мені ж пішки до Бога

Шкутильгати поволі,

Без хліба, без води у Нього

Просити вам долі.

Не кажіть, як вам жалко

Мене дурного, старого,

Бо я й сам не жалію

Життя молодого.

...

С_Німець

Не твоя

В тиші стіни мені прошептіли,

Як не вдало змінилася я,

Біля тебе я трохи зотліла,

Для тебе стервом стала.

І вже, мабуть, ти не зрозумієш,

Що це не я— це твоя вина,

Більше мене не обіймай,

Бо не твоя , я вже не твоя.

Крила щастя,

На них я літала,

Та все минуло,

І я забула,

А зараз ті крила,

Що раніше віддав,

Тягнуть мене до землі.

Хочу нарешті відрізати,

Та ти не даєш мені.

Раніше гірке, стало солодким.

Хочу побути на самоті,

Подаруй мені трішки тиши,

Залиши мене, залиши,

Раніше вагалась, та зараз вже знаю,

Це не любов— це звичка була,

Більше мене не тримай,

Бо я не твоя, вже не твоя.

...

Kvita

Однотонний Односторонній

У той момент, коли все пало під ногами

Коли політ в безхмарнім мареві навік

І серце змучене тугами

Я зупиняю днів цих лік

Де час? Чи загубився в плині він буденних днів

Я дала собі шанс, впізнать палітру дивних кольорів

Розтягну  час та проведу його життя свого шляхами

Хай буде він і морем, і стежками, що протягнулися лугами

Я пишу це як знак протесту монотонному життю

Буденність -  злодій, ворог часу, наркотик серцю й днів усіх злиттю

Буденність це машина часу, без вороття назад, без входу до зворотніх врат

То пожирає миті, як рак малих дитят

Так важко нам змінить потік життя

Коли все правильно, коли ти йшов до цього все своє буття

Ми боїмось признати, що мрія не туди нас привела

Що результатом боротьби за існування доля лиш руками розвела

Живи поки живеться, а зміни то на майбуття

Життя людини - це мистецтво

Чим більш подій тим менш простецтва

Малюй, пиши, живи, дивуй!

Буденність ворог, зметикуй!

Не бійся змін, шукай майбутнє

Бо шлях цей без кінця, то ж в праві ти змінить все сутнє.

...

Vavelony

...його кохання справжнє не фальшиве

Вона вмерала хоч і не жила,

І мала віру в нього.

В кожне його слово.

Своє життя, в прямому сенсі, іншій віддала.

Вірила що так всім буде краще,

Але кому, звісно що не їй,

Вона кохала, все більше плутались думки, і робити що не знала.

Подумки питала в неба хоч одну пораду, воно зрадницьки мовчало,

Місяць майже вже зайшов, а дівчина утративши вагання, плакала та далі лиш коханого прохала, а серце все сильніше калатало:

"Любий мій вибач ти, що не сказала, що так вчинила, і мушу я піти хоч і кохаю дуже, Сильно, пристрасно, але у всесвіті мабуть так не можна, жодна душа на світі кохати неспроможна, так, як ми любили."

А він чекав, а він не знав, бо кохана ж не казала,

Прочитав її останній лист, він був ще мокрий від тих сліз, а тепер і від його.

Цей папірець описував кохання справжнє, чисте без прикрас, текст, рядки якого не водою, просякнуто, а болем,

Шансу на їх щастя в тих словах навіть малого не було.

За всі гріхи тепер себе картав не бачив більш цей хлопець надії,

Вона пішла як сон посеред ночі, щоб інші жили, розбивши їхнє спільне майбуття всі думки і мрії.

І ніби він й не винен, і був поряд,

Але ж не побачить хоч шукатиме і вічність

В натовпі цей погляд незвичних зелених тих очей.

І в одну мить, раптом стало неважливо скільки разом проведено і днів, і ночей

Тепер їх завжди буде недостатньо, мало.

Немає більш її, а значить їх немає,

Печаль все інше стало неважливе

В голові залишився лиш образ, а в телефоні фото де посміхається дражливо його кохання справжнє не фальшиве.

...

Ваш автор

Історія одного літа

Дозволь мені бути хоч кимось

Одним із пунктів твого списку справ,

Та як знайдеться хоч щось важливіше,

Викреслюй мене без підстав.

Я втону у чеканні, та слів не зроню

Ні рядка про те, як же складно

Лиш міцніше затягну сталеву броню

І зберу себе знову до ладу.

Якщо не помітиш, нічого страшного

До всього звикаєш, напевне

Та як бачу з тобою когось, не себе,

Мрію заритися повністю в землю.

Ти приходиш до мене по допомогу,

Часто з'являєшся в моїх думках

Та ніколи не глянеш більш, як на друга

Бути твоїм - найзаповітніший страх.

17.12.23

...

Uliana

Між ними

Між ними тепер відстань, виміряна країнами,

виміряна тривогами і руїнами,

понівеченими життями,

кровавими почуттями.

Між ними тепер тільки скайп - без дотику,

зі сльозами і без еротики,

без спокуси. Сповнені сподівань

прожити і далі без поховань.

Між ними натерті ноги й оптичні приціли,

жадана воля й оголена віра,

безпека дітей без дому але вцілілих,

й молитви - надіти колись мундира.

Між ними лиш спогади про мирне просте життя,

але жодного каяття - тільки прийняття.

Вибір служити, вибір поїхати й вберегти.

Однакове бажання - перемогти.

20.10.2023

...

Ярослава Маслюк

***

холодними руками

знову закурюю

знову розв'язую

усі петлі

в які так не

хотілося залізати

потрісканими губами

цілую й

кулею

вилітаю

із твого світу

де

демократи

мене б виправдали

по усім пунктам

але я знаю

що це все слабкість

ховаю біль собі

в жменю

в руку

й тримаю міцно

бо біль

як радість

дзвенить і плигає

і хоче вирватись

а я тримаю його

й курю

і собі думаю

чому ти тішишся

коли я йду

у ніч

без сну

...

Марія Лайф

***

забуваєш

забувай

бо більше нічого

не важливо

іде дощ

іде сніг

іде бруд

іде град

а ти і я

досі вразливі

та то все без сенсу

забувай

рви всі листи

і кидай у пічку

між нами літало

з десяток зграй

тих воронів

що кричали вічно

про те

що приходить

і йде зима

про те що

озера покриті

льодом

і що місяць

вийде таки

із-за хмар

коли усі-всі

підуть спати

додому

а ми не спали

забувай

мені і самій

вже пора забути

вранці знову

спустився на землю

туман

зникли звуки

...

Марія Лайф
18+

Дружини Ісуса Христа ♱

Правидність.

Чистота.

Цнотливість до кінця життя.

Кохання до чоловіка заборонене,

Лише до Ісуса Христа.

Вірні, жінки

Закохані в сина Божого.

Служать йому,

Омивають молитвами.

Душаться від запаху кадила

Мають бути непорочними, як Діва Марія.

Молитися зранку, вдень, ввечері і вночі

Просячи для світу помочі.

Закриваючи тіло габітом, а волосся апостольником від людських лукавих очей,

Незалежні від матеріальних речей,

Духовна їжа солодша за мед.

Дві коханки, вдень віддають чин Богу,

А вночі "зраджують" Ісусу.

Монаський одяг лежав на холодній підлозі.

Розстріпане волосся,

Синці від бурхливих поцілунків

"Зрадниці", які цієї ночі забули про існування Господа.

Язиком ласкає червоні соски,

Які вже затверділи.

Ніч перед недільним богослужіння,

Немов малюючи руками на тілі візерунки,

Коханки, задихалися в пориві поцілунків.

Зав'язані, очі чорною стрічкою,

Зробили відчуття гострішими,

Тіло тряслося від задоволення.

Оргазм за оргазмом,

Язиком легенько проводячи вниз,

Торкаючись малих губ,

Розводив їх і піднімався вверх, а потім знову вниз.

Зашурані ковдри пам'ятали усе,

Що робили монашки за ніч.

Старша з черниць, зайшла до кімнати

Побачивши зрадниць,

Кричала "Розпусні, шльондри!";"Курви, хвойди!"

Взяла за волосся одну із коханок,

Тягла до головної зали.

Дівчина ще не вспіла вдяхнутись,

Як її вже тягли затхлими коридорами.

Зв'язали руки і ноги,

Били палицями по спині батогами,

Більше ста раз,

А її кохану притягли, щоб бачила

Як, бідна дівчина від болю ридала.

Старша сестра взяла смолоскип,

Підтягля до волосся "зрадниці"

І сказала"Гори, клята лярво, гори"

Волоння,

Крики до Господа "Прости".

Убили дівча через кохання...

Вогнем, забрали й душу.

В монастирі потім чулися страшні,

Верески, такі неначе заживо горіла людина,

Згодом старша черниця,

Не прокинулася,

Задушили, вночі перед неділею.

Про кохану монахині, що згоріла вже ніколи не буде чути.

Після пережитого болю,

Вона збожеволіла.

Викинулася з вікна монастиря.

В місці де проживали "дружини Христа"

Ширилися хвороби,

Помирали страшними смертями.

Ніхто більше не й не чув,

Не приходив до тями.

...

☾ ִ ࣪. ࣪⭒
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Мене заблокував ІнстаграмКатерина Скрипка
18.07.2024
Шановні колеги, зокрема ті, що слідкували за грою для письменників #історіядляскрипки вже помітили: ... Детальніше
І знову — про електронні видання.Roman Mtt
18.07.2024
Доброго дня усім. У фензіні Підвал ми оцифрували і виклали у продаж електронні версії наших збірок з ... Детальніше
Іноді мрії збуваютьсяСкуловатова Олена
18.07.2024
Дуже давно, коли я тільки почала писати, у мене з'явилася мрія: щоб мою книгу видало «Видавництво Ст ... Детальніше
Група "Автори та читачі" - адміниться БукнетомОлександр Молодецький
08.02.2023
Хотів розповісти цікаву історію. Я деякий час був у фейсбучній групі "Автори та читачі". Нещодавно в ... Детальніше
Гра: чи вмієте Ви в критику?Сергій Василюк
18.07.2024
Вітаю друзі, сьогодні я наведу приклад одного оповідання. Воно написане відомим чеським письменником ... Детальніше
Книга про людину, яка подорожує за вітромКниголюб
18.07.2024
Книга про людину, яка подорожує за вітром Ярослава Литвин «Роза Вітрів» Ця книга привернула мою уваг ... Детальніше
На Аркуші вже:
11820читачів
144443коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: