🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / #мама (28)

МАМА

Той світ, де щастя грілось у долонях,

і мрії скрізь цвіли, неначе мальви,

зруйнований, а з ним зів'яла доля,

та битва вирішальна ще за нами.

У спокій огорнулася сталевий,

як океан перед страшним цунамі,

нутром відчула, що приціл на нерві.

Здаватися ж вона не планувала.

Так, дівчина, та не слабка, тендітна,

можливо, у майбутньому з коханим,

а зброя зараз у руках, не квітка.

Лунає постріл... Раптом, бачить маму,

себе малою.. і весна ...та тьмяна...

Не чути співу, холодно, ще й сіро...

Посеред трав... Так млосно пахне м'ята...

Гіганський шершень сів на ніжне тіло...

Закам'яніла, мов дружина Лота,

не зрушить з місця, голосом ні слова...

Її вкриває мами шаль шовкова..

Здалося, знову мирне небо. Вдома.

Всміхнулась мама лагідно - прозора:

,,Борися, доню, смерть твоя далеко.

Ти зможеш все, з тобою перемога."

Й розсипалась мільярдами молекул.

...

dracena72Natalka

З днем народження рідненька

14.07. 2023

З днем народження рідненька!

Співаєш десь у небесах, у квітах тих пахучих.

У полудні спекотнім вітерцем злітаєш.

Твоя доброта душі , та мудрість вічні.

Не стерти їх і через сотні зим і літ.

Ти вибачай , що рідко я заходжу .

Граніт той ран не залатає,

Не підсолодить біль той образ твій,

Що так журливо споглядає .

Та знай одне найкраща в світі мама ти!

...

Альона Сохацька

Матуся

Матусенька, ріднесенька

Я тебе кохаю,

Буде в тебе серденько

Без кінця і краю.

Хай любов і доброта

Заповнюють душу,

Але все ж зізнатися

Я у чомусь мушу.

Ти в мене добріша,

Ти в мене гарніша,

Ти в мене світліша

За сонечко на небі.

Все ж ти в мене краща

Матусенька моя,

Хай душа співає,

В мене та й твоя.

...

Gus

Назавжди в серці

Занурився я спогадом в минуле

Там ти, там запах сосен за вікном.

Теплом від спільних справ знов потягнуло

І вітер у обличчя, дощ пішов.

З тобою знов блукаємо стежками,

Захопливо вдивляємось в рандом.

Чому тебе торкаюсь лиш думками?!

Чому так швидко час наш відійшов?!

Тебе частина назавжди зі мною,

Тобою міра відчуття про дім.

Я навіть спогадам, де ти, радію

Моя матуся – твій дорослий син.

...

Легрей

Мати

Мої діти помирають,

Не маю сили жити,

Усі у злиднях подихають,

Мене тримають діти.

Не маю сил боротись я

І боронить життя своє,

Та для дітей я зроблю все,

Щоб у добробуті жили.

Я вже не треба у цім світі,

Та діти мої най живуть

І проживуть життя щасливе

Син та донька мої переживуть.

...

Геліконія

Мамо

Цінуйте своїх мам

Мамо , мій янгол що витає в небесах!

Не можу я тебе в цей день привітати,

Відчуть тепло обіймів ніжних ,

Торкнутися кучериків твоїх.

Любов моя. Мій біль солодкий.

Мій сенс. Моя молитва.

Нехай радіє кожен з чиїх губ злітає,

Слово, те з чотирьох букв, що мама означає.

...

Альона Сохацька

Ма

Ув очах твоїх заблищали сльози,

таке явище рідкісне, наче дощі

в Станіславських полях

Твоя сила в безодні душі прихована

у зелених плантаціях квітів —

і в зелених твоїх очах.

Я не знаю тебе досконало,

я не знаю, що ховається на щоденника твого сторінках.

Ти така загадкова, тебе, переважно,

важко читати.

Однак інколи нам відомо, що влетить у момент добряче.

Це нам просто вдається вгадати.

Ти така загадкова — аж занадто,

дуже важко торкатись перлинок твоєї душі.

Хай увесь світ затьмарять хмари

тай підуть нескінченні дощі.

Твої квіти тому й не завʼянуть —

проростуть у мої вірші.

Я сама проростаю від тебе,

пагінців відігнало два.

І бувало тобі не легко,

І бувала ти зовсім сама.

Пагінці це є ми — твої діти,

І я рада безмежно, що ти наша Ма

...

Shori No

Яблунька

Маленька яблунька в саду у нас росте.

Лиш кілька років яблуньці, проте

Вона цвіте яскраво навесні,

Вкривають гілочки квітки рясні.

А як зірве пелюстки ніжні вітер –

Плоди з’являються на місці квітів,

І день у день все більшають вони,

Стають солодші, достигають… Восени,

Коли у яблуньки гілки аж до землі,

Їй дуже важко. І тоді мені

Моя єдина і рідненька мати

Доручує із дерева збирати

Достиглі яблука…Тоді

Гілки тоненькі, молоді

У яблуньки встають з землі,

Й «Спасибі» каже яблунька мені.

Хоча маленьке дерево це зовсім,

Та ще попереду багряна осінь,

А за зимою і весна прийде,

І яблунька маленька підросте

2006

...

Катерина Василенкова

Мамин сонях

Малювала мама сонях

Відлітала мама в сни

На її розгорнутих долонях

Квіти спочивали до весни.

Вітерець торкавсь її волосся

Промінь сонця грався у очах

Біля ніг гойдалися колосся

Зорі їй світили по ночах

Син як янгол весело сміявся

В неї на руках він виростав

Погляд ніби той що й був зостався

Тільки смуток з нього проростав

Смуток той високий ніби сонях

Смуток той глибокий океан

В мами на тепер старих долонях

Замість лінії слід життєвих ран

Соняхи гойдаються на полі

Соняхи живуть на полотні

Ніби промінь сонця в темнім домі

Мамин сонях висить на стіні

...

Mia

Мамина рима

Я віночок сплету з сотень рим, з сотень слів

І назву його віршем, і дам йому душу.

Я сплету його так, як ніхто ще не плів,

Віршик жити, кохати і мріяти змушу.

Сотні тем, сотні доль — я придумую їх.

Це неважко, бо серце не хоче мовчати.

Серед слів неземних, серед квітів моїх

Не знайдете одного-єдиного: «мати».

Всоте рими крилаті ловлю по світах,

Та безбарвно-сухі у букетиках квіти.

Я запитую в Музи: «Чому, рідна, так?

Я ж без мами ніхто в цьому грішному світі!

Так багато на серці палких почуттів,

Їх складаю у вірші. Та все чомусь всує…»

«Все тому, - каже Муза, - що в світі усім

Слів подяки для мами, на жаль, не існує…»

Як я мрію про те, щоб спіймати її —

Досконалу, співзвучну, єдину і щиру

Серед сотень віршів, серед тисячі слів

Найріднішу для серденька — мамину риму.

...

Юліана Нестерович

Мама-Нічка

Сховалось Сонце

І вийшла мати-Нічка.

Вона котила місяць по горі.

За нею розсипалась дивна стрічка

І хмари на собі несли її.

Прийшла вже ніч,

Настала мертва тиша.

Не чути ані криків й нарікань,

І спокоєм вона усіх колише,

Й забира всіх сиріток без вагань.

Скажи мені,

О люба мати-Нічка,

Чому життя так сповнене страждань?

Чому завжди бракує нам любові?

Чому існує вбивство без вагань?

Сумує Ніч,

Колишачи дитину.

У неї більш нікого вже нема.

І всі ми бачили ось цю картину,

І ця дитина нашою була

...

Marta Sova

Мама

Мама, мені обпекли шкіру,

Спалили все до кісток,

Та я маю надію,

Прорости тисьочами квіток.

Не буду проростати трояндою,

Й лілеєй не буду я,

Проросту польовою ромашкою,

Такая ось доля моя.

Мама, співатиму тобі,

Голосами мільйонів пташок,

І трелі весняні мої,

Прогонять свинцевість думок.

Мамо, не плач, не журися,

Цілую у скроні твої,

Я буду тихеньким васильком,

Шептати про руки твої.

Мамо, нема в мене шкіри,

Немає майже мене,

Тримає тут лиш та сила,

Що колись я побачу тебе.

...

dreamhope

Роздуми про нас та наших батьків

***

Вітаймо, поки є кого вітати,

Заїдьмо до містечка чи села!

Буденні справи важко полишати,

Щоб прилетіти до старої хати,

Де наша казка з нами прожила?..

І так минають швидко дні за днями,

У нас ще більше невідкладних справ...

Стежки в дитинство плачуть споришами,

Чомусь давно нема дзвінка від мами

І тато про річницю не згадав...

Зненацька тиша охопила душу:

Спинилась божевільна круговерть...

"Я Вам, татусю, щось сказати мушу,

Я Ваших рішень, мамо, не порушу!...

...Та вже до Вас підкралась хитра смерть"...

Чого ви варті, о нестерпні справи?

Від вас забігти б в теплий тихий рай!..

А там вже докоряють буйні трави,

Немає до дитинства переправи,

Стоїть порожній милий серцю край...

До діда хочуть внучки та онуки,

Бо дід від них нікуди не спішить.

Розкаже щось, або візьмена руки...

Немає більшої у світі муки,

Як дітям про цю втрату говорить...

(18 червня 2023, Гданськ)

...

Кароліна-Україна

Мам, ну що ти, каву пила?

Мам, ну що ти, каву пила?

Чи побігла знову боса…

Не причесана, не вмита, заплітати доні коси.

Ніч була важкою знову? Розумію, теж буває.

О півночі колискова, син уваги вимагає.

Прийми душ одразу зранку, зупинись на хвильку.

На плиті вже збігла каша? Як знайомо…дуже прикро.

Мамо, знаю, зараз важко, але дуже скоро

Доня твоя випʼє каву і розпустить коси.

Син не схоче вже на руки і піде у справах.

Будеш ще ти сумувати за дитячим гамом.

Мамо, ну а саме зараз, обійми свою малечу.

Хай вони відчують, що їх крила, то є твої плечі.

...

Квіта Веснівська

Я, мамо, не приїду на Великдень

Я, мамо, не приїду на Великдень,

Пробач за біль, що доля принесла.

Бо десь лежу далеко в домовині,

Слізьми моїми плаче в нас весна.

Я не скуштую маминої паски,

В рідні обійми більше не пірну...

Не плачте, мамо, що сумні в вас ранки,

І я пішов на кляту цю війну...

Хто ж знав із нас, що ворог навіжений,

Безжально рватиме всіх на шматки...

І ранок мій останній був квітневий,

Я вас любив, мої святі батьки.

Зігріюсь я вечірньою зорею.

Якби ж ви знали, як мені болить...

Пробачте, що не зрушив підлу скелю,

І вам у пеклі далі цьому жить.

Прошу, матусю, не губи печалю.

Чорніше ночі стали твої дні...

На небі перемогу я чекаю.

Молюся Богу й дякую тобі...

...

Ольга (Незламна)

Дорога додому

Дорога додому

Їду дорогою, додому повертаю,

Повз пролітають безлічі машин,

Сльозами свою тугу умиваю,

Душа розірвана на кількасот частин.

Стоїть господа біля роздоріжжя,

З старим парканом бесіду веде,

Своїми вікнами вглядається в безмежжя,

А комином застиглим вітровій гуде.

Мене стрічає порожнеча у порога,

Закриті двері, тиша навкруги,,,

І я зітхаю болісно і довго,

Вже не рахуючи до зустрічі хвилин.

Позаростали травами доріжки,

Занедбаним садком гуляє сум,

На полі хазяйнують дві осики,

Роззеленілася шипшина як на глум.

Горіх утомлено гіллям махає,

Приречений самотньо помирати тут,

Але надію в серці ще тримає,

Ґаздиню дочекатись,

як вірні друзі ждуть.

По сірому зодягнену криницю,

Промінням сонце бавить, як дитя.

Лоскоче і кида жаринку у водицю,

Вповаючи вернути з небуття.

Не зупинити час, не повернути маму,

Нема кому сказати добрих слів,

Не кличе ластівка мене додому

І вже надії вогник весь зотлів.

Як чорний птах, рушаю в путь до храму,

Несу на крилах болю відчуття,

Жалійте і любіть рідненьку маму,

Бо не буває безкінечним -

дароване нам богом це Життя.

2023 р.

...

Марія Чирич
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Пательня. Випуск 16stas
24.07.2024
Вітаю друзі. Продовжуєм працювати над текстами. До речі, коли ми розбираєм стороннє оповідання ми не ... Детальніше
Один із самих болючих розділівМаксиміліан Степовий
24.07.2024
Всім привіт! Радий знову презентувати новий розділ до книги "Таємниці дому пані Дорсет" в якому я ві ... Детальніше
Почуйте Тіло Ніка Орача!Антон Ейне
24.07.2024
На каналі "Химерієць" озвучили моє оповідання "Тіло Ніка Орача". Приємно бути першим. Чи це Орач у н ... Детальніше
Пательня. Випуск 15stas
24.07.2024
Вітаю, друзі. Звісно, що жорстка критика не всі під силу. Багатьом з нас набагато комфортніше бути в ... Детальніше
Моя участь у Божественній масціКатерина Лилик
24.07.2024
Якось я написала, що маски даровані суспільством є найзручнішими для використання. Головне не виходи ... Детальніше
Ідеї зі старих фанфіківNekonosan
23.07.2024
Багато хто зі старшого покоління до 2013 року писали фанфіки на якісь російські фандоми, і не важлив ... Детальніше
На Аркуші вже:
11902читачів
146378коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: