ПРО ПОЕТІВ І ВІТРИЛА
Люди рідні, люди нормальні,
Трохи грішні і дуже добрі,
Трохи виснажені карнавалом,
І налякані. І хоробрі.
Всі біжать у нагальних справах –
В марафоні не до поезій.
І ковтають життя драми,
І танцюють тонким лезом.
Щиро радять жебрацтво лишити:
Ти б, поете, пішов працювати!
Мов матроси, що радять вітрилу
Припинити на реї злітати.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.