Зміст
  • Оповідання 1. Кохання крізь роки
  • Глава 2 . Вікторія
  • Глава 3 . Адам
  • Глава 4. Вікторія
  • Глава 5. Адам
  • Глава 6. Адам
  • Глава 7 Вікторія та Адам
  • Оповідання 2. Дивна історія
  • Глава 2. Знак
  • Глава 3. Місце, яке малює дива
  • Глава 4. Книгарня
  • Глава 5 Сон чи ні?
  • Орбітальна станція "Дніпро "
  • Корабель без пілота
  • 1. Він відкрив своє третє око (горор)
  • Тема 2. Гальванотехнік Іван у міжсвітовому просторі
  • Келих напівсолодкого з присмаком блакитних додонів
  • Гідра і Каллі
  • Картина Коріння Душ. Мерседес Гордо
  • Пес
  • Божевілля у мене в крові
  • Білий кролик на пательні
  • Дощове безглуздя
  • Марафон до дня Незалежності
  • Свято першого дзвоника
  • П'ятдесят відтінків осені
  • Сонце заходить за малиновий обрій або Морфей дай мені червону таблетку
  • Таємна бібліотека пана Попелястого
  • Холодні руки на моїй шкірі
  • Мозок втомлений від перетравлення брехні
  • птіфтур
  • Осіння подорож
  • Кашеміровий светр та Пекельний лате
  • Помаранчевий між рядків
  • Промінь сонця підсвічує реальність
  • таємниця жовтневого гарбуза
  • Щоденник
  • Крах Імперії Самотності
  • Темний пасажир
  • Подорож якої не було
  • Залізнична станція що раптово зникла 16 грудня
  • Світло душі
  • Старий кіт йде дорогою або Що то було, мабуть НЛО
  • 38 Кенді
  • Дуже злий Костик
  • вона відчинила двері
  • Якби білий шарф вмів розповідати історію
  • Палітра кольорів Фердинанда
  • Те, що є в тобі
  • Ідеальна
  • Круговерть днів
  • Абрахам ібн Гордіус ібн Рахім п’є Дом Переньйон, лається на есперанто і приховує щось важливе
  • Коло замкнулося. Прямуємо до Венери
  • Березневий марафон
  • Лист до втоми
  • #березневий_марафон
  • Кохання вишневого цвіту
  • *""""" ***""
  • На кріслі лежала червона шкарпетка
  • Окуляри з закиданої шафи
  • Пил
  • Останній мисливець на кульбаб
  • Куди подівся понеділок?
  • На зв'язку пекло
  • Хіба камені вміють усміхатися?
  • Тарган Яків та його мрія
  • «ЧЕРВОНИЙ ПЛАЩ»: (типу нуар)
  • Що буде як з'єднати кота і курку?
  • Хто бачив дірки в небі
  • Кракен на Пиріжковій вулиці
  • Один предмет зайвий
  • Тема 2. Гальванотехнік Іван у міжсвітовому просторі

    #оповіданняякийнеякийгорор

    #марафонпишунісенітниці

    Тема 2. Гальванотехнік Іван у міжсвітовому просторі

    У школі Іван був двієчником, але все життя марив космічними просторами. Коли інші усі з нього насміхалися, він казав

    От побачите! Я Іван Іванович зможу здійснити міжгалактичний стрибок, не те, що ви будете якимись учителями й хіміками, а я буду майстром Гальванотехніком!

    Однокласники засміялися, більше з слова Гальванотехнік, аніж зі слів малого шибеника.

    Коли він йшов додому, борючись з власними демонами злості, що лунали в його душі.

    Їдкий сміх однокласників лунав у вухах, а на дворі збиралися чорні хмари. З неба полив дощ і Іван прикриваючи голову портфелем поспішив додому.

    За своїми думками й дощовою зливою, він не помітив як коло його загальмувало чорне авто. Він не помітив як вийшов на проїзджу частину й мало не поцілувався з капотом чорної автівки, звідки витягнулося довге лице чоловіка.

    Хлопче, тобі що жити набридло… я… _ почав було чоловік але замовк напівслові, мов вмить вдавився власними словами. Будь обережніше, _ промовив чоловік.

    _ Пробачте,_ буркнув Іван.

    Вікно автівки знову зачинилося й вона промчала повз обдавши його водою.

    Додому він прийшов мокрий як хлющ. Мама змусила його переодягтися в сухе, й поставила на плиту чайник.

    Ма, а я дорогою додому зустрів дивного чоловіка на чорній машині, _ Хлопцеві кортіло дізнатися хто цей чоловік в авто, а у їх маленькому місці рідко хтось залишається непоміченим.

    А то мабуть винахідник. Містер Іван Морф хоче призентувати свої винаходи на цьогорічній ярмарці. Приїхав сьогодні._ відповіла мама.

    Іван знав про ярмарку, яка повинна бути за три дні, але уважав, що єдине що йому світить це пироги, тож почувши заповітне слово винаходи хлопець неабияк зрадів й неспокійно засовався на кріслі від бентежного передчуття.

    __ Мам, скажи, що ми підемо на ярмарок. _ очі хлопця засяяли.

    Думаю, що так. Тато хоче подивитися чи не знайдеться на ярмарку кілька рідкісних старовинних монет. _ мама всміхнулася. _ Але якщо ви хочете піти, містере, зробіть уроки з літератури.

    Іван ненавидів літературу, йому не подобалося розбирати твори невідомих філософів, чи поетів, але ярмарок винаходів був того вартий.

    Через три дні Іван з батьками прийшов на ярмарок, де панував приємний безлад і веселощі, тут кожен міг знайти собі розвагу. Іван відразу ж від батьків відстав зупинившись, біля великого намету з винаходами.

    Картоплечистка, яка смажить картоплю, або фен який заварює каву не дуже цікавив хлопця, хоч багато було бажаючих випити кавусі , й одночасно посушити голову.

    Іванові ледь щелепа не відпала коли він знову побачив винахідника, що мав просто феєричний вигляд у чорному костюмі та білій сорочці на голові в нього був темно- синій шолом, до якого були приклеєні сотні маленьких лампочок, які по черзі світилися загалом намет із винаходами _ це певне царство безладу. Де все крутилось, вертілось сяяло і вибухало смаженими цілими картоплинами( винахідник Морф стверджував що це частина задуму, але іншим людям в це не вірилось)

    Побачивши малого Морф кивнув

    _ Привіт бешкетнику, це тебе я мало…

    _ Будь ласка не видавайте батькам деталей нашої зустрічі,- Зупинив його Іван, помітивши маму що могла підслухати їх розмову, а їй не варто було знати, що сина мало не збила автівка вона й так дорікає йому за неуважність до побутових дрібниць.

    Я нікому не розповім_ пообіцяв винахідник, _одна з лампочок на його шоломі вічно згасала й він постійно бив рукою по голові мов налаштовуючи контакт.

    _ Вічно вимикається!_ пояснив він.

    Мама привіталася з винахідником. Й купила в нього той чудернацький фен- кавоварку, пішла далі попередивши щоб довго не затримувався, вони з татом вже будуть збиратися йти.

    Я ще трішки тут постою, - промовив малий.

    _ Іване, бачу ти також любиш винаходи._ всміхнувся винахідник.

    Іван намагався пригадати чи казав він йому своє ім я, іноді йому й справді варто більше звертати увагу на дрібниці.

    Так, мені одинадцять і Зоряні війни моє все,_ відповів хлопець трохи зніяковівши від такої уваги.

    А хочеш я тобі підкажу, як відкрити міжсвітовий простір?_ підморгнув чоловік?

    ****

    Увечері містечко знеструмило. А Івана більше ніхто не бачив. Батьки знайшли у його кімнаті виделку устромлену в розетку..

    Іван Морф також зник наче й не було його ніколи, та віднині в містечку більше нічого з електроприладів не працювало.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.