Оповідки про..

Кракен на Пиріжковій вулиці

Стаття в інтернет-спільноті «Про що тріщать хащі» зробила мій ранок захопливо цікавим, але те, що сталося далі, не вкладалося в жодні рамки.Фіолетові очі великого Кракена горіли у морській безодні вже кілька місяців — і зовсім не від магічної величі, а від пекельної печії. Кракен бідний мучився шлунковими кольками.

А все через трендову еко-дієту з золотавих водоростей, яку йому порадив знайомий дельфін-нутриціолог

.«Гидота!» — смачно відригнувши, подумав Кракен, мріючи про нормальну, людську, смажену в олії їжу.

Раптом потужні вібрації від кислоти водоростей та накопичених газів викликали такий квантовий стрибок, що простір тріснув. Морську безодню змило, і Кракен з усім своїм тридцятиметровим соромом перенісся прямісінько на Пиріжкову вулицю.

Він упав посеред бруківки, важко дихаючи, а його палаючі фіолетові очі вперлися у вивіску «Гарячі пиріжки від баби Галі». Повітря пахло смаженою цибулькою, ліве щупальце автоматично лягло на лоток із біляшами, а шлункові кольки Кракенa вперше за три місяці радісно затихли в очікуванні справжнього кулінарного свята.