Глава тринадцята: До роботи
Маша Нерест зустрічала світанок на закинутому будівництві . В багатті догорав плащ "Лейтенант Коломбо", безнадійно зіпсований кров'ю поліцейських, діливши свою участь з курткою убитою нею слідчого. Закинувши пігулки до рота, i запивши їх трофейним коньяком Маша вибудовувала план дій, згадуючи минуле...
Після того як перервалося життя останнього в дільниці, Маша хотіла тiкати. Якомога швидше, куди очі, аби лише подалi звідси. До тями її привело відображення в вікні з ґратами. Мало того що обличчя брудне, помада з тушшю розмазані, за те, що лишилося від зачіски взагалі серце боліло , так ще i плащ густо заляпаний кров'ю.
- Ти так далеко не зайдеш - сказала вона своєму відображенню.
Направилася в туалет, який чи то по іронії долі, чи по замислу з небес, знаходився якраз напроти кабінету начальника дільниці підполковника Гнатенка. Гарячою водою змила залишки так довго і ретельно нанесеного макіяжу, холодною водою привела себе до тями. Подивившись на своє опухше, опливше обличчя сказала:
- Одне добре - з такою пикою маніяк в парку не страшний.
Після цього направилася у зворотну путь. Вивернула кишені вбитих, ледь втримав в горлі вміст шлунка. Свіжа кров пахне просто незабутню.
- Не густо - сказала вона перераховуючи гроші з гаманців убитих. У них на двох і п'ятсот гривень не зібралося, якщо бути точним чотириста вісімдесят дві гривні, і чотири жетони на метро.- Але хоча б шерсті клочок.
Відкривши забраними в покійника ключами кабінет слідчого, дівчина нахабно зняла його куртку з вішалки i надягла на себе. Підійшовши до столу, вона побачила теку, підозріло видтопирену. Розгорнувши вона побачила конверт, з вічно зеленими купюрами.
- Оце вже краще - сказала Маша, ховаючи гроші в кишеню штанів.
Знайшовши свою справу, де лежало щиросердне зізнання в убивстві Електроніка. Не зважаючи на те, що часики тікали, і сильно піджимали, в будь-який момент мiг надійти виклик, прийти співробітник, чи патрульні когось привезуть, Маша Нерест прочитала справу ,по якій ледь не відправилася за ґрати.
З матеріалів виходило що Маша перерізала горло Електроніку, від вуха до вуха (фото прикладалося до справи) по не ясним причинам ( про мотив її вчинку в справі не було нi слова) , примудрившись не забруднитися в кровi ( а її там було багато) , і чомусь лівою рукою. Хоча завжди була правша. Але, судячи з усього ,такi дрібниці правосуддя не цікавили.
Закривши теку, вона взяла чорний пакет, поклала туди свій плащ. Вийшовши з дільниці вона направилася до джипа слідчого. Відчинивши багажник, дівчина полегшено зітхнула , побачивши там каністру. Взявши бензин вона направилася в відділок.
Ще при вході почавши щедро поливати все довкола бензином, Маша Нерест зайшла в кабінет слідчого. Розкидав по листочку справу про вбивства Електроніка , вона полила її бензином. Вийшовши, з порога підпалила дільницю запальничкою слідчого, закидуючись черговою порцією коліс, запиваючи коньяком який забрала з сейфа як трофей.
Про роботу органів, в усілякому разі на мiсці злочину, Маша Нерест знала виключно з кіно. Воно, хоча і відрізняється від життя, але не може слідчий сам вести справу. Мали бути опера , експерти, зрештою патрульні які огородили місце злочину. Так що дівчина не тішила себе ілюзіями, її особу скоро встановлять, навіть і без знищеної справи. Але поки загасять дільницю, поки розберуться що до чого, поки людей розпитають, мине час. Час який їй зараз конче необхідний.
Наступне місце куди прилетіла Маша була її квартира. Таксист спочатку бубнів щось, почувши адресу ,але чотири купюри , в сотнях вічно зелених , змінили його відповідь на коротку і лаконічну:
- Пристебнися.
Тільки тепер дівчина зрозуміла нащо таксистам іконки в салоні. Цей Шумахер доморощений змусив її пригадати всі молитви які вона тільки знала. Вийшовши з таксі , закидуючись ще парочкою коліс аби зняти дрож по тілу, Маша піднялася до себе у квартиру. Ночувати вона тут не збиралася , хоча поспати було б не погано, та i такого нахабства від неї навряд хтось очікував би. Вона лише взяла деякі свої речі, косметику, i вiдкладений на "чорний день" конверт з грошима. Після дев'ятого класу і до сьогодні в неї голові періодично лунала фраза мачухи " дорого ти мені обходишся, зечка малолітня" змушуючи її мати певний запас, про всяк випадок.
Наступне місце був мотель, де здавали номери погодинно , i, що найважливіше , не питали паспорту. Позиція власника i адміністрацій була простою - ви нам платите за надане приміщення, і якщо майно буде не ушкоджене , нам байдуже що ви робите в номерi з черговою пасією. А зазвичай в таких місцях робили те, що з дружинами не можна було , в доволі жорсткій формі.
Маша завжди дивувалася таким кадрам, які не вважали за потрібне не те що зняти кільце з пальця , хоча б дитяче сидіння прибрати. Таким клієнтам дівчатка завжди залишали "мітку" - помаду на сорочці, волос на піджаку . Чоловіки особливою спостережливістю не вирізняються. Робилося це по мотивах жіночої солідарностi. Це подруго звісно не моя справа , для мене це просто робота, але ти маєш знати що поки з дітьми зашиваєшся, твій по кабелиному гуляє.
Першою справою дівчина залізла в душ, змиваючи гарячою водою доторки поліцейского. Потім взялася за справу. Вона взяла старий телефон, з рук куплений біля метро. Вставивши нову сім карту , вона ввела номер коханого з телефонної книги.
- Алло ! Хто це?- пролунав в слухавці знайомий голос.
- Я - закидуючи чергову пігулку до рота, не знайшла нічого розумнішого в відповідь вона . Тіло ще переживало допит в поліції , та і вогнепальна рана давалася в знаки.
- Хто я ?
- Психолог - правду сказала дівчина.
- Психолог . Психолог - повторив він - Ма...
- Без імен . Твій телефон можуть менти прослуховувати.
- А вони то тут до чого?
- Дивись новини. Думаю скоро розкажуть. I ще одне - я з Кругом поки що буду.
Повисла пауза.
- Ти там ще пляшку не заліз? - порушила Маша її.
- Є така думка.
- Буть спокійніше ...
- Знущаєшся? - втомленим голосом запитав Арнольд - Кинула , і кажеш, щоб я був спокійніше.
- Та ніхто тебе не кидає. Просто я, відсьогодні переходжу на нелегальне положення. А Круг має досвід життя в підпіллі...
- Якщо в тебе проблеми , які б великі вони не були, я зможу тебе захистити. В мене є зв'язки, положення, гроші в решті решт.
- Тут не тільки це. Мені треба завершити минуле, аби спокійно жити в майбутньому. Поки не забула - опам'яталася Маша, вже фактично натиснув на відбій - Ти мою секретарку десь прилаштуй до себе. Є шанс все утрясти, а дівчинка повіситися погрожувала.
-Заберу до себе - відповів Арнольд Лахновский - Мою якраз віцепрезидент до себе переманив.
Поклавши телефон, Маша Нерест почала готувати собі маскування. Пофарбувавши волосся вона стала брюнеткою "колюру смоли" , як i було написано на упаковці з фарбою. Далі пішов одяг. Шкіряні штани, високі чоботи на шнурках , і шкіряна куртка. Все було з утеплювачами, легкими і майже не помітними. Пам'ять про ще один роман юностi, з рок-музикантом. Велася вона по молодості років на брутальних альфа-самців, в шкірі і на байку. Які закінчували в'язницею, або цвинтарем вiд передозу.
Дочекавшись поки волосся висохне , дівчина зібрала його у хвостик, доповнивши свій образ сонцезахисними окулярами. Вставши перед дзеркалом , вона побачила зовсім іншу людину.
Маша Нерест відімкнула двері своєї квартири дитинства своїми старими ключами.
- Це курка навіть замки не змінила за стільки років. - сказала дівчина заходячи.
З порога вона почула звуки любовних утiх, якi доносилися з кухні. Пройшовши на звуки, вона побачила свою мачуху, халат якої вже сповз до копчика оголючи спину, верхом на Кругові. Взявши табурет, вона голосно вдарила ним об підлогу, обриваючи любовні ігри. Мачуха підскочила, швиденько натягуючи халатик.
- Добрий ранок - сказала дівчина , сiдаючи на стілець.
- I тобі того ж. - сказав Круг дивлячись на неї додав - Чого вирядилася як Сара Конор?
- Сіла !- рявкнула дівчина мачухi. Коли вона не послухала вихопила з за поясу пістолет, пересмикнув затворну раму, навівши зброю на ненависну мачуху повторила - Сіла!
- Ти полегше з зарядженою зброєю. Можеш витралити не нароком.
- А хто тобі сказав що випадково. Ну !!!- проричала Маша на мачуху.
Мачуха сiла. Прямо на коліна Круга.
- А ти класно як на біглого прилаштувався - прокоментувала цю картину Маша Нерест - Тільки все, лафа закінчилася . Доведеться працювати. Так що розслабляй низ, напрягай верх , і давай думай хто архів покійного Сови міг стирити. Тільки контора зможе зупинити обізленних за вбивство своїх коришів ментів.
- Ти що, поліцейского вбила? - подала голос мачуха.
- Дивiться новини. Відчуваю я скоро буду відоміша всіх зірок естради. - подивившись на Круга додала - Ну!!!
- Що ну?
- Давай думай над питанням. Відробляй теплий дім - Маша зміряла критичним поглядом мачуху - такий собі секс - перевела погляд в тарілку з якоюсь травичкою - i огидний харч.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!