Вибiр

Маша Нерест підкидало на ґрунтовій дорозі , подекуди просто швиряючи з боку в бік.

- Так треба, щоб менти не засікли. - пояснив водій - Ти краще пристебнися . А то ,чого доброго, голову собі розіб'єш.

Дівчина оглянулася . Чужий краєвид за вікном, явно "ліва" тачка, і абсолютно не знайомий водій за кермом.

- А ви взагалі хто?

- Добре що хоч не під Києвом спитала. Віктор Мартиненко- представився він .

- Сканер?

- Ну взагалі "Рентгеном" охрестили. Але "сканер" більш - новий знайомий призадумався, і додав - конкретно , звучить.

Маша ривком схопилася за автомат , який виявився, хоча і зі складним прикладом, але довшим чим у поліцейских стволом. Вона приставила дуло до горла водія , сіпнувшись вiн закричав , авто повело зигзагом по дорозі.

- Прибери ствол!- прокричав водій - Він ще гарячий після стрільби!

Маша відсунулася на зад , відриваючи зброю від шиї, і сказала:

- Якщо не зупинишся - я вистрелю!

- Ти не вистрелиш?

- Чому?

- Я весь ріжок відстріляв.

Маша від'єднала ріжок, який і справді виявився порожнім. Відкинув зброю , дівчина вихопила свій пістолет.

- Ти не вистрілиш - повторив водій.

- Справді!!!- прокричала Маша. Навiвши зброю на переднє пасажирське вона нажала на гачок. Сухе клацання , замість пострілу. Поспішаючи Маша Нерест вихопила розряджений пістолет.

Посмішка водія вивела Машу з себе, вихопила другий пістолет. Це викликало справжній регіт у водія.

- Цей хоча б заряджений? - через сміх запитав він.

Маша , з ненавистю в очах , висмикнула обойму і показала її.

- О !!! Аж цілих три набої.

- На тебе i одного вистачить.

- Та нi, це я до того, що ви жінки - висi транжири. Навіть набої економити не вмієте.- вже відверто знущався Віктор Мартиненко.

- За одне це , тебе пристрелити варто - сказала Маша, наводячи зброю.

- Якщо ти вистрілиш, то ти мене уб'єш ...

- Є таке бажання.

- Ми женемо на швидкості дев'яносто км в годину. Їдемо по грунтовці, де за день максимум пару вовків пробіжить. Якщо ти виживеш після аварії( а життя не кіно, не всім так фартить) то з урахуванням мінусу на дворі, навiть якщо ти якось примудришся викликати підмогу , то ти замерзнеш до її прибуття.

- Так випусти мене, i не буде ніяких проблем.

- I що ти робитимеш?

- Пiшки піду.

- Декілька десятків км, в мороз, лісом, не знаючи дороги. Слухай , заховай зброю і пристебнися вже на решті.

Маша підкорилася.

- От так краще. А тепер питання - де ти стріляти навчилася?

- Ви знаєте про "ролюві ігри"?

Чоловік посміхнувся

- Припустимо.

- Є клієнти яким подобається турботлива медсестра , є які заводяться коли покоївка прибирає, а в мене був один цікавий клієнт - він збуджувався , коли дівчата в бікіні зі зброї( в нього була власна колекція) в його тирi чи за будинком стріляли.

Авто зупинилося. Змірявши поглядом стрункі ніжки Маші, ковзнувши по животики i затримавшись на грудях ,мрійливо сказав :

- Я його розумію.

- Поїхали вже - була йому відповідь , і послідувало питання - а як ви мене взагалі знайшли?

- В мене на смартфонi - водій кивнув на свій телефон , по якому висвітлювався маршрут на карті - установлена спеціальна програма. Вона висвічує данні про всі сплески криміналу зафіксовані в полiції , в пресі чи в соцмережах. Я її купив в одного хакера, коли твого Круга шукав. Вона мені і висвітила виклик в поліцію, коли ти замість того аби заплатити водію, ствол на нього наставила...

- Це не правда!!!- закричала Маша.

- Таксист копам сказав так. I після того що трапилося , вони йому повірять.

- А чому ви мене взагалі врятували? Чи не простіше було віддати на поталу поліції?

- А хто мене на Круга з архівом виведе?

-Та з чого ви взяли що він в нього?

- Круг був останнім хто був в домі убитого ним генерала...

- А от і ні! - з виглядом переможниці випалила Маша - В домі була покоївка. Ну як покоївка, моя - тут дівчина зам'ялася , підбираючи слова - колега по колишній роботі. Не так багато закладів , працюють на рівні урядових дач. Я своя в тих колах, мені їх знайти буде набагато простіше.

- Так чого ти не шукаєш?

Маша Нерест коротко переказала інформацію , отриману від Сергія Вікторовича Качана.

- Все одно не розумію?

- Що ви не розумієте?

- Нащо кидати перспективний слід, їхати пресувати людину, яка цілком може бути не при справах ?

- Не розумію?

- Ну ти ставиш на захист СБУ. Обміняєш архів на вирішення твоїх питань.

- А хiба марнi сподівання? - Машi стало якось не по собі.

- Якраз навпаки. Повернеш природний колір волосся , i СБУ прекваліфікує спалення дільниці на теракт. А я тобі скажу подруго, ти по тонкій грані ходиш. Як би зараз менти не викаблучувалися, але теракт це моїх колег - тут Віктор Мартиненко кашлянув, виправляючи себе - моїх колишніх колег справа. А точно так же як у Шахерезади була тисяча i одна казка , точно так же існують тисячу і один спосіб розвалити справу. Точніше буде тільки один - справу засекретять. Якщо хтось сунеться , то наштовхнеться на залізобетонну стіну під назвою "Гриф "Цілком таємно".

- Ну ? - запитала Маша

- Ну? Ну ? Му ! Ти нащо в таку даль поперлася?

- Треба ж було перевірити , чи справді він мені проблеми намалював.

- Нащо? Знаходь архів, i вирішення твоїх проблем , це вже буде проблема СБУ. Що з тобою?

Маша схопилася за бік і простогнала:

- Зупини.

Авто зупинилося.

- Мінералка є?

- "Фанта" підійде?

- Цілком.

Чоловік потягнувся до бардачка , крикнувши пасажирці:

- Ти тільки мене з заду, по голові не огрій!

- Мені зараз не до того.

Коли водій відкручував кришку, Маша дістала пакетик з рятівними пігулками . Насипавши в долоню чергову жменю , вона ковтнула їх, запиваючи газованим напоєм.

- Питань не має - сказав колишній слідчий , беручи пляшку назад.