42. СТАВОК, У ЯКОМУ КУПАВСЯ ЛИШЕ ПЕС ТУЗІК
У селі Нові Верби був ставок. Не найбільший, не найглибший, але з характером. І з одного дуже специфічного моменту — приватизований псом на ім’я Тузік.
Тузік був не простий: метис вівчарки з невідомим, але харизматичним походженням. З дитинства любив воду, спав біля рибальських сіток і щодня, рівно о 14:00, йшов на плавання.
— То наш Майкл Фелпс, тільки з хвостом, — казали діти.
Але якщо хтось із людей підходив до води — Тузік починав гарчати. Не злобно, а поважно. Мовляв: “Тут я, а ти — в басейн”.
Одного разу Петро з 9-Б вирішив таки скупатись.
— Та шо він мені зробить, він же пес! — сказав, і зробив крок у воду.
Тузік повільно вийшов з очерету, став перед ним, глянув у вічі — і кинув у воду власну іграшку.
Петро розгубився. Вийшов. Сів на лавку.
— Мені здалось, що він перевіряв мене, як охоронець пляжу.
Ідея народилась у голови села після інциденту, коли Тузік витяг дівчинку Лілю, яка послизнулась біля води.
— Це ж героїзм! — вигукнула баба Маруся. — Йому треба медаль! І будку з кондиціонером!
Голова села виступив із заявою:
“Оголошую Тузіка офіційним лайфгардом. Доступ до ставка дозволяється лише за його згодою. Плавання — тільки в присутності песа!”
Було встановлено графік:
12:00 — тренування Тузіка,
14:00 — вільне купання (якщо пес кивне),
16:00 — риболовля під наглядом,
18:00 — загальне “Мурррр” (Тузік мукає по-своєму — у нього така фішка).
На березі з’явився знак:
“СТАВОК ІМЕНІ ТУЗІКА. ПЕРЕД ЗАХОДОМ У ВОДУ — ПЕРЕДАЙ ЙОМУ М’ЯЧА.”
СТОРОЖ І ПСИХОЛОГ
З часом Тузік почав розуміти, хто як заходить у воду.
Якщо нервово — підходив, сідав поруч.
Якщо з радістю — махав хвостом.
Якщо хтось ніс сміття — гарчав, як трактор без глушника.
— Він нам кращий за будь-яку сигналізацію, — казала прибиральниця Валя. — А ще — нікого не засуджує.
На День села Тузіку вручили диплом “За відданість і водні процедури”.
Йому подарували:
жилет із написом “Lifeguard”,
власну миску з зображенням ставка,
і великий гаманець з сосисками (який, звісно, зник за 2 години).
Тепер ставок — місце зустрічі. Не тому, що вода. А тому, що там Тузік.
І коли приїжджає хтось новий і питає:
— А можна купатись?
Йому відповідають:
— Запитай у Тузіка. Якщо візьме твій м’яч — значить, прийняв.
P.S.
І так, тепер у школі мріють не стати лікарями чи айтішниками.
“Я хочу бути як Тузік. Розуміти, коли треба бути поруч.”
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!