Коли хмари пахнуть борщем

У селі Дальнє жив собі дід Микола — майстер на всі руки, а точніше, на одну, бо другу він берег “на пенсію”. Усе життя він лагодив: хати, паркани, телевізори, колеса, радіоприймачі і навіть духову гармошку.

Але останні роки сили вже не ті. То спина болить, то кіт Юра вкрав шурупи. Тож коли онук привіз йому новенький шуруповерт, дід трохи розчулився.

— Це мені? А він точно не з Wi-Fi? Бо я ще не навчився тим “блутузом” користуватись...

— Ні, діду, це просто — акумулятор і кнопка. Для зручності.

Відтоді інструмент став частиною життя. Але ніхто не очікував, що він стане... живим.

Одного вечора дід Микола ліг спати, а шуруповерт лишив на столі в літній кухні.

Вночі почув: “Вжжжж… вжжжж… клац.”

— Може, Юра крутить? — подумав. Вийшов — кіт спить. А шуруповерт... в закрученій поличці.

— Я ж її не чіпав! — розгубився дід.

Наступного вечора — те саме. Інша полиця. А ще за день — прикручена ручка на шафці, яку він тиждень збирався лагодити.

Микола поставив камеру. І зранку подивився запис.

На відео:

01:13 — шуруповерт злегка підскакує,

01:14 — починає рухатись до комода,

01:16 — крутить! Сам!

01:18 — зупиняється, повертається на місце.

— Та це як у мультику “Красуня і Шуруп”! — вигукнув онук.

— А може, то дух інструменту? — додала сусідка Надія, яка вірить у полтергейстів з господарським нахилом.

Новина розлетілась швидко. До діда почали приходити:

місцеві ремонтники — “подивитись на колегу”,

діти — “зняти TikTok #живийшуруповерт”,

священник — “на всяк випадок освятити поличку”.

А дід лише знизував плечима:

— Хто я такий, щоб зупиняти ремонт, якщо він іде?

За два тижні хата Миколи була:

з рівними полицями,

новими завісами на дверях,

і навіть годинником, що раніше просто лежав у ящику.

— Та я в житті так не встигав! — тішився дід. — Він ніби читає мої думки.

І от приїхав інженер з міста — онук Надії, бо почув історію.

— Діду, а ви знаєте, що в цій моделі є функція “автоматичного реагування на дисбаланс предметів”? Якщо щось не прикручене — він може сам запускатись.

— Та шо ти кажеш?! — розгубився дід.

— Але як він сам пересувається?..

— А от це вже… або технології, або любов до порядку.

Тепер дід Микола кожного вечора каже:

— Якщо щось не докрутив — нічого, хлопець допрацює.

І залишає для шуруповерта на столі мисочку з мастилом. Бо, як каже:

“Навіть інструменту треба трохи турботи.”

P.S.

У клубі відкрили новий гурток — “Роботи і Ремонт: шуруповерт як партнер по життю”.

А шуруповерт став героєм місцевого коміксу: “Шуру: Нічний ремонтник”.