Вигризи

Анотація:

Проблеми з потенцією — це страшно. Але справжній жах почався після того, як Дмитро замовив в інтернеті один засіб…

Потрібно було додати барв до їхнього сексу, а Дмитро — зів’яв. Таня приходить до нього. Секс ніяк не вдається.

Тому й замовив засіб в інтернеті. На сайті писало, що безкоштовно. Дмитро заявку залишив — з ним зв’язався менеджер. Замилив очі, пояснив, що платити все ж потрібно. Близько трьох тисяч.

Він розумів, що «ведеться» на обман. Але відгуки на цей препарат для чоловічого здоров’я були виключно позитивними. Таблетки ж з аптеки Дмитро уже перепробував усі.

Проблеми з ерекцією почалися несподівано. Збудження зникало просто в процесі. Таня зітхала роздратовано; спершу — злилася. А потім і в собі причину шукати почала.

Купила привабливу білизну, панчохи.

Дмитро відчував — ще трохи, і вона піде. Тому…

— Ти не бавився руками? Тиждень чекав, як і домовлялися? — цікавилася вона з тривогою в голосі. Хоча мала б, мабуть, грайливо.

— Ні… Ходи сюди… Я готовий!

Капсулу прийнято ще годину тому. Тиждень утримання. Фізичні вправи після роботи. Жодного алкоголю чи нікотину.

Сьогодні він усе виправить.

— Дивись… Що я… маю, — Таня посміхається та дістала зі свого рюкзака цікавий набір: сріблясті наручники, прищіпки та чорний ремінь.

Дмитро розглядав те, що принесла партнерка. Вона висипала «інструменти» на бордове покривало. Дивилася із бісиками в очах.

— Це ти відколи таким цікавишся?

— Ми чотири місяці зустрічаємось, а ти ще досі не зрозумів. Так, Діма. Я хочу, щоб сьогодні ти був жорсткіше!

Спершу він стискав її сідниці та груди. Прихоплював за волосся, поки вони роздягалися. А далі вона попрохала прищепити шкіру.

Зойкнула трохи, сіпнулась. Кивнула, щоб партнер продовжував.

— А стоп-слово у нас є? — питає він, відповідаючи на палкий цілунок.

— «Червоний»… Я… це… ай! Скажу, якщо що. Не зупиняйся!

Вона була активніша, ніж зазвичай. Пах Дмитра затвердів, коли він побачив, як дві металеві скоби, огорнуті чорною гумою, втиснулися у соски Тані. Намагаючись не думати про можливий провал, хлопець легко потягнув за них.

Таня хотіла, щоб він шмагав її ременем у найнесподіваніших місцях.

Спершу вагався. Бив слабко.

— Ну, чого ти? Як нюня, ну? Давай ще! ЩЕ!

Лясь!

Стегна і спина, сідниця і стопи. Він стягнув з Тані все, що міг, і тепер вкривав пружне тіло червоними пасмами.

Лясь!

— Ай!!!

— Вибач, — автоматично каже він.

— Ммм… Дурень.

Тремтить. Зубами в подушку вчепилася, ногами смикає. Коли на її спині з’явилися сліди від пряжки — перемикнув увагу.

Повернувся до грудей. Покусав шию.

Таня внизу. Втискається у нього. В губи вп’ялася так, як у першу ніч.

— Стисни, — просить вона, вже коли Дмитро входить.

Збуджений, як років десять тому. І вона — повністю готова.

— Ну! — вона нетерпляче хапає долоню хлопця і підносить собі до горла.

Тріщить старий диван. Похитуються чужі фото в орендованій квартирі. Він душить — Таня закочує очі. Рухається тазом назустріч. Швидше. Лютіше.

— Так. Так. Вдар мене. Вдар!

Дмитро більше не потребує уточнень.

Його долоня по її пухких губах.

Ще раз.

Стогне.

Сопе. Жарить. Не розрізняє, де вона, а де просто рух. Лупить — бо може. Тіло гуде. Вона щось каже — може, просить, може, знову заводить. Але він не слухає. Хіба це не вона хотіла? Хіба не вона?

Він ніколи не входив ще так глибоко. Так сильно, щоб прорвався контрацептив.

Зашуміло в голові. Квартира звузилася лишень до Тані та її спітнілого тіла.

Увійшов у смак. Просити більше не треба. Дмитро тисне.

Таня намагається щось сказати. Наче постукує його по руках. Щипає. Вивертається. Ні, це все — частина гри.

Дмитро ловить себе на думці, що ніколи ще не почував себе настільки могутнім. Кожний новий поштовх у її плоть — як акт затвердження правовласності.

Ні, він не дасть їй піти. Ніколи.

Хиталися й дзеленчали прищіпки на її грудях.

Те, як вона кричить, було сильнішим за будь-яку порнографію, побачену за двадцять дев’ять років.

— Че… Чер… Дім… Че…

Він натиснув на гортань так, що під пальцями щось розтиснулось, як м’якоть персика.

І в цей момент він завершує. Всередину, більше не думаючи про захист.

Декілька хвилин він сидить зверху та сопе. В голові — повітря й вата. Солодке ніщо.

— Як тобі? — тихо запитує хлопець, однак відповіді не чує.

— Танюш?

Не рухається. На її шиї — бліді відбитки пальців. Язик висунуто, чи то від екстазу, чи від чогось ще.

— Ей!..

Неслухняною від перенапруги рукою він мацає подружку. Нічого.

— Тань, ти що?

Не дихає. Немає пульсу.

Дмитро підвівся з ліжка. Комашня чорна перед очима.

Дзвін у вухах став голосніший. Ерекція — не зникає. Дмитро стояв посеред темної кімнати та дивився на тіло.

Хлопець розумів, що його чекає. Нерви, відповідальність, поліція. Однак це — буде потім. Убивство людини — нічого не уникнеш.

То… чому б не піти далі?

Дмитро покинув кімнату. А повернувся через хвилин п’ятнадцять. Телефон — в режимі зйомки. В руках — целофановий пакет.

Через те що руки тремтять, звідти випала чорна туфелька з підбором, як цвях. А ще — панчоха й стринги. Ними він обмотав пласкогубці й лобзик.

Надто слабко ті прищіпки стиснули соски.

Чоловіче здоров’я. Потрібно було подбати про нього. Його руки стискали пласкогубці, допоки в обличчя не бризнуло.

А що скаже? Що… Фармакологія! Отруїли! Вислали незрозуміло що.

Затуманення розуму.

Червоні пасма на шкірі понабрякали. Дмитро стиснув зубами чужу шкіру.

Зрештою, проблема з потенцією вирішена. Сила самця тепер розриває собою тканину. Знову пробивається наверх.

І він розуміє, що не втратить її більше ніколи. Бо знає, як повернути.