Ми запалимо Берлін! / Антологія феміністичної прози
(За мотивами "Сонячної машини" В. Винниченка)
Анотація: Якщо думали “в Берліні нічого робити місяць” — будете благати залишитися ще на три! Чай з аристократом? Таємне зібрання? Релакс на фоні природи? Хардкор-хендмейд? Все це і навіть більше — лише з нами!
(Дівчата-онлі, запис у дірект.)
День 0
Зарікалася баба…ох відчуваю, що нікого вже не переконаю! Це все Зіна! Не знайшла кращого варіанту подарунку на день народження, як замовити тур у мого агента за моєї ж участі! Ага, “живу у Берліні вже п’ять років і нічого про нього не знаю”, вірю-вірю…
Так, я настільки трудоголік, що готова працювати навіть у свято. Бо гроші треба. І Зіні фіг відмовиш, якщо їй вштирило.
Може, цього разу пощастить більше? І мої підопічні не влаштують черговий палацовий переворот?
День 4
Сьогодні за планом відвідини маєтку графа Елленберга. Як з’ясувалося — давній знайомий любої Тайях (ні, не “милий друг”, ця семантичність італійської!), тому на нас чекала повна екскурсія з аудіогідом у формі підстаркуватого аристократа.
Намагалася зробити зі своїх непоганих 3Д 2Д — бо скрізь суцільні реліквії: мейсенська порцеляна, мармур, позолота… Хоча подекуди пил історії аж надто густо лягає на вікове павутиння.
“Ох часи, занепад шляхетності й суспільства в цілому! Покоління відданих слуг пішли у небуття…”
І тут грошей немає.
“А в цьому крилі хтось живе?”, питаю, бо десь тут мав висіти Дюрер.
Старий граф аж затрусивсь:
“Тихо! Не так голосно! Маємо честь приймати високу гостю! Таку високу!”
“То самі не волайте.Наскільки висока? Два метри, три?”
Безцеремонність Зіни ніякий вчитель етикету не виправить.
Двері відчинилися і з’ясувалося, що всього лише метр сімдесят п’ять — та без жодних підборів. І справді, високість. Точніше, світлість. Он як кучері пожежею палають.
День 5
Як виявилося, вельможних принцес теж цікавлять дівочі ретрит-тури. Та й тема заміжжя і жіночої незалежності її світлості Елізі виявилася ой якою актуальною!
“Мені пропонує шлюб Фрідріх Мертенс, власник корпорації “Гуттаперч Імперіал”. Саме він стоїть за смертю мого батька і брата. І банкрутством королівської родини.”
Зіно, куди ти впхалася??? Мені Верковичівни вистачило з головою! Нас темні справи місцевих Нібелунгів не обходять!
“А ви чого хочете?”, з цікавістю питає Софія.
“Стати королевою Землі. Знайти справжнє кохання. Бажано водночас.”
Ну, з такими амбіціями можна і працювати. Не вперше.
День 12
Поки ми опановували флай-йогу у передмісті (мій поперек!), Берлін готувався до Світового конгресу.
Це жахливо. Мало мені новин, де черговий йолоп вдає з себе Наполеона з божевільні, так ще й під боком експертки масонських лож під килимком демократії триндять, не затихаючи навіть у повітрі:
“Бутафорія. Щоб оці мітинги та опозиціонери були під боком поліції. Доля світового устрою вирішуватиметься не у залі засідань.”
Зіні вдається підтримувати цинізм навіть з викрученими у суглобах ліктями.
“А десь у Лозанні на озері зустрінуться декілька затятих рибалок. Чи компанія пенсіонерів орендує віллу з басейном. Чи поважні джентльмени підуть до парку качок годувати. І все: сфери розділені, концесії підписані, вісім війн виграно. Отак це працює насправді.”
“Мертенс згадував, що поїде на рибалку цими вихідними. Запрошував.”
“Варто натякнути декому, най запустять у озеро алігаторів.”
Навіть не хочу знати, звідки у Зіни узявся чорний блокнот з логотипом “Інарак”. Менше знань — менше розповідати на допиті, якщо замість алігаторів буде С4.
День 17
“Я знайшла своє справжнє кохання.”
Іконка профілю — стилізована коронка — миготіла брильянтами. І що її світлості вночі не спиться?
“Рудольф Штор. Він геній і винайшов сонячну батарею без втрат КПД. Суперпровідник на основі включень рідкоземельних мінералів у силікат. Але його запроторили до божевільні за наказом Мертенса.”
Ні-ні-ні, у нас на завтра запланований вечір поезії в ламповому клубі та свінг, а не оце от!
В чаті вигулькнула інша іконка, з ведмедиком:
“Адреса?”
Ще одна, з пагодою:
“Зв’яжуся з поліцією, є один знайомий знайомого.”
“Відволічу графа.”
“Марко допоможе з хлороформом, якщо треба.”
Наталко, а ти куди???
День 24
Патент Рудольфа обвалив світовий ринок нафтоакцій. Тепер за ним полює не лише ревнивий Мертенс, а й різноманітна мафія. Навіть старий Кво прислав запрошення на вечір до місцевого китайського ресторанчику. Обіцяв сюрприз: вірю, але з тріадою в’язатися не хочеться навіть заради контрабандного опіуму.
На вулицях хаос. Цього разу протести очолюють “зелені” з гаслом “Сонячна машина — повернення до природи!”. Бачила вчора Грету Тунберг на трибуні, підключається актив і починаються дебати. Лекторат із тренажерки вже починає громити магазини, єврейське населення освоїло телепортацію до масової депортації та експропріації.
А ми що? Вчора були у майстерні ялинкових прикрас. Всі пальці в клею і гліттері. Гарно вийшло, мерехтить кулька фіалково-зеленим сяйвом. Тільки б не розбилася на друзки, доки до дому дістануся.
Шість днів. І ніколи більше.
Та кого я обдурюю…
Відгуки з чату тургідів:
@Сонечко: звикай, люба, ти тут на довічному). Твої дівчата супер, рекомендую СПА для релаксу.
@Георг37: ці дівочі тури давно треба заборонити! Вони заважають нормальним гідам!
@КоролеваЗемлі: ці чоловіки… хай спочатку навчаться не бути дикунами, щоб щось там забороняти.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!