Яблуко Розбрату. Піднебесна і Валєра
(За мотивами "З країни рижу і опію" Софії Яблонської)
***
Анотація: наситившись тупістю новачків, які ні придумати, ні запам'ятати легенди не можуть (про відіграш і мови не йде), Майстер Софія користується абсолютною абілкою “хто карту накреслив, той і правий” і пропонує партії короткий патфаїндер за барда Яблучко, яку будуть ганяти, як заманеться, по екзотичній локації Юн-Нань декілька не зовсім адекватних богів. Ну а її місія — втримати цей хиткий човник на плаву за допомогою вдачі та харизми +10. Чи вийде вижити у цьому химерному сетінгу, а чи комусь в лоба полетить кубик на 20 за підступні дії енпісі?
***
Раунд 2
— А чого вона така швидка, ця Яблучко? За день оббігала все місто.
— Це не вона швидка, це місцеві мають на два поїнти швидкості менше. Жінки — на чотири, системно.
— Нахіба такий дисбаланс робити?
— Про “скляну стелю” чув?
— Нє. А це що за артефакт?
— Погугли, блін. Може, хоч інтелект прокачаєш.
***
Раунд 4
— “Тисячу років тому Юн-Нань був процвітаючою країною, сповненою миру та магії. Доки Імперія Дракона не захопила місто за містом, обкладаючи населення податями і забираючи останнє. Колись прекрасний край зубожів, тут все рідше і рідше народжуються справжні герої…”
— Боже мій…тобто, пресвятий я, і не нудно було оце все писати? Нахіба така складна передісторія?
— Та цить вже. Валєра, ти що з тих, хто постійно у квестах скіпає? Дай послухати, це може бути важливо.
— “Яблучко уважно вислухала оповідь місцевого старійшини про нелегку долю народу Льо-Льот. І у винагороду за терпіння отримала плюс 5 поінтів до їхньої лояльності.”
— От, я ж казала!
— А місія палацового перевороту в кривавого повстання буде?
— Валєра, ти пам'ятаєш, що нам за тиждень у відпустку?
***
Раунд 5
— Так, моя черга тягнути квест. Ого, “ви стали свідком як мати продає свого маленького сина у рабство посеред ринкової площі”! Хе-хе!
— Одразу видно, хто тут за зло й порядок.
— Авжеж, обожнюю грати поганців і за поганців. Кидай кубик, Соню.
— Сім.
— “Ви віддали все золото з кишені жінці та забрали її сина”. Стопе, щось не второпаю, це типу як, тепер у цієї нещасної матері є купа грошей та ще й з її шиї зняли малого спиножера? Ти її ощасливила по повній програмі!
— Взагалі-то для гуманних створінь розлучення сім’ї — це не альо, навіть якщо мати отримала золото.
— Гуманні створіння не будуть писати такий варіант розвитку подій!
— Ну, як і у житті, ми не завжди маємо змогу і час обрати краще. Тим паче, з такою матір'ю, яка продає дитиною через злидні, то тій дитині може й краще бути з чужою тіткою…
— Гуманна система інтернатів, авжеж. Гаразд, дівчата, ми тут граємо взагалі-то, що ця неймовірно вигідна угода дає Яблучку?
— Плюс 5 до харизми, плюс два до лояльності, постійний ефект. Мінус два до швидкості. Ну й грошей тепер катма.
— О, ну от і пригальмували дитиною, як усіх. Ще другу треба — і від місцевих не відрізнити.
— Боже, які ж ми цинічні тварюки, люди…
***
Раунд 7
— Йес! Я зараз влаштую всесвітню повінь! І всі потонуть, муа-ха-ха!
— Іржеш, як гієна. Софіє, там що, справді була така картка?
— Була. Тренуюся вводити масштабні події.
— Ну гаразд. Повінь триває три раунди, з кожним вода буде розширюватися від одного до п’яти ареалів. Якщо героїня потрапляє у затоплений квадрат — отримує дебаф “застуда”, залишається в кінці ходу — смерть. Наче не складно.
— Валєра, а тепер уяви, коли героїв не одна, а більше. Плюс магія та артефакти.
— Триндець. Софіє, ти точно впевнена, що воно треба?
— Ви ж завжди можете підкинути Яблучку сценарій порятунку.
— А я — крокодила!
— Спробуй. О, знайшла! “У відчайдушні часи пробуджується велика сила: ваша витривалість подвоюється”. Ще треба десь надибати імунітет до холоду…
— Дякую, Лесю, але Яблучко і так впорається. Дістаю з наплічника човен…
— Який ще човен??? Де ти його підібрала? Коли?
— А пам'ятаєте квест з рибалкою?
— Так то ж іграшка його померлого сина!
— Гаразд, слухайте, шановні забудьки. Дістаю цей човник і накладаю на нього закляття Потаємної долини від ченця з монастиря Ву. Вуаля, тепер у цей Ноїв ковчег можна запхати хоч все село. Пішла гріндити Яблучку статки за порятунок.
— Так нечесно!
— Читайте гайди, панове, це корисно.
***
Раунд близько до кінця
— Нахіба ти взяла опіум у Кво? Такий дебаф до хітів!
— А чому б і ні?
— Ну гаразд, якщо тобі мінус п’ятнадцять не шкода, то продовжуємо.
…
— Це читерство! Ти все підлаштувала! Ти знала, що тобі випаде приховане підземелля з ключем у формі Опіумних Кісток Долі!
— Мені просто пощастило.
— Ага-ага, вірю.
— Народ, агов, я ж цю карту малювала! Звісно ж, що я знаю всі квести та сюжетні лінії! Ймовірність була? Ймовірність випала. Це доля…
— З якою не сперечаються навіть боги. Віват відважній Яблучко! Гаразд, народ, в що зіграємо наступного разу?
***
Відгуки:
Валєра, грає за поганців: дуже всі якісь ніжні, гуманні, хочеться більше, щоб кров-кишки-м’ясо і прекрасні ельфійки в заручницях. Хоча раунд зі стратою ватажка розбійників мені зайшов.
Леся, нейтральне добро: квестові лінії несподівано глибокі і багато розгалужень, де потрібно вибрати “менше зло”. Софія — чудовий Майстер, рекомендую.
Марина, новачок, вперше бачить карту: ніц не зрозуміло, хоча дуже цікаво. Пішла гуглити.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!