Єдиний фінал феміністки - заміж! / Ко Ге Ха
(За мотивами "Царівни", О. Кобилянської)
Анотація: Та за що це мені? Сиділа собі вдома, квецяла на кнопки, проходила цю кляту інтерактивну новелу… Аж тут бац — і я вже не на зручному дивані, а у якійсь кімнаті з інтер’єрами Версалю!
“Вітаємо, ви були обрані Системою для завершення сценарію ”Щасливий Полудень”. Ваша роль — Наталі вер Кович, племінниця графа Мілесандра…”. Ні, тільки не вона! Ото я влипла…
Розділ 1
Вечір, атмосфера родинної любові. Ага, точнісінько як під лампою у серпентарії.
Сьогодні тема — світле майбутнє:
— Буду радником короля, як тато!
Молодший син графа випромінював ентузіазм. Що ж, посада була радше синекурою, аніж чимось солідним.
Старший синок, Муніо, скривився:
— Сиди собі, про мене, й кланятися вчися до підлоги. А я рішився піти у гвардію і на тім кінець!
Оце апломб. Та хто ж туди пустить нащадка якогось дрібного маєтку у чорта на рогах?
— У гвардію? — флегматичне стрепенувся вуйко, — Мунечку, то задорого. Ти маєш ще сестри, Хелену якраз до двору представляти, а Катріні вчителів найняти треба. Ні, не можу я тебе до гвардії відправити!
— А Наталі, тату? Ще ж Наталі є?
Щоб тебе, добра сестричко! Сиділа собі тихенько, поралася з вишивкою (було величезне бажання вишити гладдю “фак ю” і почепити в рамці на стіну кімнати, та довелося зображати благочестиву панну і вишивати якісь коряві чи то квіти у вазі, чи то салат). Нікого не чіпала, мене не чіпали. Нє, от треба було тобі бовкнути. Зараз відкриються стоки клозетні…
— Наталі? — обізвався Муніо, вдаючи, що ледь згадав моє ім’я (рівень його прихильності вище п’яти зі ста і не піднімався ніколи). — Для неї ніхто не потребує капіталів складати. Вона ж у нас панна чеснот незрівнянних: вийде за принца і буде в палаці жити, як у раю! А як не за принца, то за кого знайде. Вже правду сказати, таки й час чекати запрошення на заручини, чи не так, сестричко? Ти ж не хочеш і далі у нашої сім'ї на шиї сидіти?
От паскуда. Як же добре, що ти не належиш до Героїв, з якими конче треба підтримувати гарні стосунки! Чекай ще, помсту подають холодною! Та зараз треба підтримувати образ забитої сироти, інакше цей ООС обернеться верескливими нотаціями тітоньки.
Тому я сумлінно склавши ручки, вибрала найбільш нейтральний варіант, запропонований Системою:
— Звісно ж, братику, мені тільки й покладатися на чуже милосердя. Що ще сироті в цьому світі лишається…
В усіх варіантах розвитку подій новели Муніо ніколи не вдавалося потрапити до королівської гвардії. Варіанти його долі коливалися від “спився і втопився в калюжі” до “оженили поспіхом, щоб виправити карткові борги”, причому наречена була ще тією мегерою. Тож най тішиться, хе-хе. У нього ж немає кнопки “рестарт”.
Розділ 5
Посеред зими помер наш сусід, герцог Маєвський. Панна Зонна у траурі скрегоче зубами та притихла, як миша під віником. Бо хто наслідує герцогство за її батечком? — правильно, племінничок-бастард Бейзил ор Аден. Насмішка долі: весь відібраний у покійних родичів статок, над яким так чахнув старий герцог, повернувся назад до спадкоємця, що ходив без гроша в кишені. Тепер вже панна має прохати у кузена на шпильки, ха!
Залишу проблеми панни Зонни їй — вона мені, зрештою, не подруга зовсім. У мене власні: Бейзил — один з тих самих ключових Героїв, які зачіплялися до Головної Героїні Хелени. Більше того, моя альтер-егоїстична антагоністка палко конфліктувала за його увагу. В оригіналі — без особливого успіху, зараз же…
— Він то червонів страшно, то блід; то вдавав, що не знає зовсім, хто то за панна вер Кович, то розпитував, як ти… — донька графа грайливо намотувала золоті кучері на палець, а я розуміла, що вона роз’ятрила моїми заручинами душевні метання ор Адена, як ґедзь рану.
— А Зонна ще й пропонувала йому, якщо так переймається за твою долю, то брав би сам!
Цілком в дусі Найлепшої Подруги Головної Героїні. Шкода хлопця, не пощастило йому потрапити за сюжетом до Героїв. Якби не це, заручитися з ним було б непоганим варіантом. Та переходити дорогу Головній Героїні, навіть якщо та обере іншого — шукайте іншу смертницю. Цей сюжет смерті антагоністки я проходила неодноразово.
З жахом очікую на сцену зізнання в коханні від ор Адена. Тільки б не викрадення…
Розділ 10
Так, дорогенька, щось ти геть заплуталася. Хто збирався покінчити з усіма почуттями раз і назавжди та зробити ім’я Наталії вер Кович зіркою місцевої драматургії, новим Шекспіром? Ти.
А хто після від’їзду принца Марко з палацу провалявся добу на ліжку у тотальний депресії? Теж ти?
І при цьому в кого палають щоки, як згадають ідеальний прес ор Адена на тренуваннях королівської гвардії? І тут ти?
А хто в нас Головна Героїня? Не ти? Яка прикрість!
Зберися, кому кажу. Як же високі ідеали? Як же покликання?
Ой все. Приїхали.
Відгуки
@ВанільнаПринцеса: (мільйон сердечок) Ор Аден такий сексі!!! Наталі, ну ти й дурепа!
@шекспір: я тут взагалі-то заради сюжету… але схоже, що все завершиться банально й сиропно. Тут що завгодно, та не фемінізм.
@сонбе: якби самокопання героїні матеріалізувати — до центру Землі можна було б вже провести гіперлуп ;)
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!