Уроки зілляваріння (фанфік-кросовер по «Гаррі Поттеру» і «Маленьких жінках»)

— Отже. Після тижня суцільного ігнору ти все ж вирішила поговорити зі мною. Якраз перед від'їздом додому перед Різдвом. Ну. І на цьому дякую.

Фред задумано дивився на озеро, яке покрилося льодом. Якби він знав, що я собі передумала за цей тиждень. Якби він тільки знав як я хотіла зараз кинутися йому в обійми, засунути руки в його золотисте волосся. Це бажання лякало мене. Воно було дике і неконтрольоване. Я важко зітхнула. Зітхнув і Фред і нарешті подивився на мене.

— То?

— У мене ніколи не було хлопця.

— Я в курсі.

— Звідки? — я відчула, як мої брови поповзли догори.

Фред поправив свого чуба. Я усміхнулася. Це було мило.

— Ну... Джо. Ти ж знаєш. Я останнім часом маю балансувати між нею та Лорі, що капець як складно.

— Розумію. Я так балансую між Емі та Джо.

Фред зробив крок назустріч. Я ж панічно відступила назад.

— Ти мене боїшся?

Я заперечно похитала головою.

— Тоді в чому справа? Хіба я тобі не подобаюся?

Я нервово ковтнула і зробила ще один крок назад.

— Подобаєшся... Дуже подобаєшся... Я кожен вечір думаю про тебе. У мене ще ніколи такого не було. Якась невидима сила тягне мене до тебе. І ці почуття. Я їх боюся. Та й ти це ти, а я це я. Ми різні.

— І водночас схожі, — Фред зробив крок вперед. Я — назад. Вперлася у щось тверде. У крону дерева.

— Я... Я надто розчинюся у тобі. Ти просто ще не знаєш які я думки маю щодо тебе.

Він знову підійшов ближче. Тікати було нікуди. Я відчувала його гаряче дихання в себе на лиці. Фред нахилився ближче і провів рукою по моєму обличчю, ніжно провів пальцями по моїх тремтячих губах. Я на мить заплющила очі.

— Знала б ти які думки я маю щодо тебе.

Моє серце забилося частіше.

— Я вже давно розчинився у тобі, Бет.

— Але... Що якщо ти зміниш думку щодо мене? — хрипко сказала я.

— Ніколи. І я тобі це доведу.

Він міцно обійняв мене за талію і притиснув до крони дерева, а тоді накрив своїми губами мої. Ніжно досліджував кожен кутик моїх вуст. Наче боявся злякати мене. Але це моє дике бажання. Бажання більшого не давало мені спокою. Я засунула руки в його волосся і прихилила його ближче до себе. Фред важко зітхнув. Після цього його цілунки стали більш вибагливі. Наші язики досліджували одне одного, а руки боязко торкалися шиї, талії, волосся.

— Чекай, чекай, чекай, — ледве вимовила я. Моє дихання важке і уривчасте.

Фред зупинився. Я ледве змусила себе відштовхнути його. Мої руки хотіли і далі бути на його грудях, які ритмічно то підіймалися, то упускалися під зимовим пальто.

— Я... Поспішив? Зробив щось не так?

Фред боязко дивився на мене.

— Ні. Просто... Мені потрібен час.

— Для чого?

Я повернулася до нього спиною. Надто близько він був біля мене.

— Щоб обдумати це все. Мене це лякає і водночас...

— І водночас ти хочеш цього.

Я зітхнула. Фред лагідно провів по моїй косі.

— Гаразд. Я не хочу, щоб ти вважала мене якимось козлом.

— Я так не вважаю.

Я обернулася, але в ту ж мить зрозуміла, що зробила помилку. Його погляд був такий глибокий.

Фред важко зітхнув.

— І все ж. Я буду писати тобі листи під час цих канікул. Я не хочу втратити тебе, Бет, особливо зараз, коли бачу, що це взаємно. Ти надто дорога для мене. Це вперше за такий довгий час я так сильно покохав.

Я нервово ковтнула. Фред усміхнувся.

— Гм... Гаразд. Піду я. А то ще доброго ти мене какобомбами закидаєш. Я знаю, шо у Рейвенклові також замовляють їх у Джорджа та Фреда Візлі.

Я усміхнулася. Він пожартував заради мене, щоб зменшити градус напруги, який був між нами.

— Дякую.

Я поклала йому долоню на передпліччя.

— Іди. Поки я не передумав і не зацілував тебе до посиніння губ.

Я засміялася, а тоді розбурхала його волосся і побігла, боячись що він наздожене мене. Хоч якась моя частинка хотіла цього. Та коли я була вже на безпечній відстані, я обернулася. Фред не зрушив з місця, але весь цей час дивився мені вслід. Моє серце стиснулося. Я змусила себе усміхнутися і помахала йому на прощання, а тоді чимджу побігла у напрямку Гоґвортсу, щоб вже самій не кинутися до нього.

Боюся, що це я б зацілувала його до посиніння губ.