Дванадцять життів

Я вмирала у снах сто разів -

Ти завжди мене воскрешав.

Віддавалася я чужині -

Ти весь час мене повертав.

Я блукала, бродила в пітьмі -

Ти запалював в ній світлий день.

Я - мов кара в твоєму житті,

Мов чергова потужна мігрень...

©Бюсі

У пошуках себе я себе втратила, на зміну цікавості прийшла повна байдужість. Інколи варто просто жити й не пхати свого носа, куди не слід. Чому мені цього ніхто не підказав? До всього доводиться доходити самотужки.

Моя історія може здатися тобі, любий читачу, дещо прагматичною, нестримною й занадто відвертою. Та я мушу її розповісти, щоб нарешті звільнитися від умовних кайданів моралі, у які я сама себе закувала з того моменту, коли цікавість узяла гору над байдужістю й смиренням.

Я професійний нумеролог. Заробляю собі цим на життя й живу своєю професією. Спочатку це було просто хобі, але згодом воно стало невід’ємною частиною мене, моїм змієм-спокусником із райського саду і ахіллесовою п’ятою. Саме моє хобі і допитливість зробили мене заручником ідеї.

Мені двадцять сім. За плечима невдалий шлюб, вигаданий ідеальний образ чоловіка, якого не існує, рахунок у провідному банку з кругленькою сумою, маленький жовтий мінікупер, двокімнатна квартира в спальному районі Києва, кицька Мішель і залежність від опіуму. Тобі не вчулося, мій читачу. Я залежна… Хоча… Не люблю я слова «наркота», «психотропи», «стимулятори» й «депресанти». До того ж чудово розумію, що все вищезазначене є прямою доріжкою до цвинтаря, але ... У мене все під контролем. Я товаришую із гіпнотизером, психологом-психотерапевтом і приватним наркологом. Дивне коло друзів, та без них - ніяк. Вони не дають мені спустити віжки й пуститися в галоп. Є одна справа, яку я маю завершити.

Моя любов до опіуму виникла раптово, і, щоб зовсім не втягнутися й не стати залежною, мої так звані «друзі» тримають мене у відповідних рамках. Гроші вирішують усе. У мене з ними домовленість, хоча далося мені це нелегко. Та знову повторюся: гроші вирішують усе.

Мене звати Яніта, і я розпочинаю свою сповідь...