Частина 2: Повернення. Альта. 2.

Альта зустріла їх непривітним мороком, що охоплював все, крім посадкових майданчиків космопорту. Вони тьмяно сяяли монохромним світлом, створюючи відчуття потойбіччя.

– Ще ніч? – очі Беркута стали гострими та уважними.

– Ні. Це темний бік Альти.

Тола дістала невеликий чіп з даними колишнього пілота поштовика і вклала в слот ідентифікатора, що тугим браслетом охоплював зап’ясток Беркута.

– Тобто?

– Як бачу, історією планети ти не сильно цікавився? – уїдливо спитала Тола, ще тугіше затягнувши браслет.

– Агов! Ти хочеш щоб моя рука стала синішою ніж у нігелійців?

– О, то ти таки дізнався про колір шкіри мешканців Альти. Це вже щось.

– Про це було важко не дізнатись. Кожна голограма про цей сектор наполегливо рекомендує не згадувати колір шкіри нігелійців при спілкуванні.

– Так, вони цього не люблять. Нігелійці не так давно приєднались до Співдружності Планет, а до того мали жорстокий рабовласницький устрій, що встановили їхні сусіди по системі – каймери. Обидві раси відносяться до однієї антропоморфної групи, але мають суттєву відмінність – колір шкіри. У каймерів вона червона. Тому, як розумієш, синя шкіра тут довгий час була приводом для ганьби та насмішок.

– Он як? Але ж рабство наче не той високий соціальний устрій, який так полюбляє ваша Співдружність, – всміхнувся Беркут.

– Все не так просто, – втомлено зітхнула Тола. – Була змова з деякими впливовими людьми зі Співдружності. А каймери, як члени Галактичного Альянсу…

– О, щось новеньке! Ще одна Співдружність?

– Ні. Альянс це… – вона зупинилась і рішуче додала: – Давай пізніше. Треба підготуватись до зустрічі.

– З нігелійцями?

– Дуже сподіваюсь, що так… – і Тола рішуче попрямувала до зеленого кола на посадковому майданчику.

Беркут швидко пішов за нею, але відчувши напругу в останніх словах, спершу перевірив плазмостріл та паралітичні гранати. Він хотів взяти більше зброї, але Тола сказала, що це приверне зайву увагу. І хоч він абсолютно не орієнтувався в правилах цього нового для нього світу, його чуття підказувало, що непотрібну увагу вони вже привернули.

Зелене коло одразу змінило забарвлення, коли вони стали всередину. Тепер сяйво було блакитним, а навколо почала плавно формуватись прозора напівсфера. Беркут не встиг здивуватись побаченому, як підлога обмежена колом почала втоплюватись вниз, набираючи швидкість та тонучи у темряві. Він затамував подих, намагаючись не торкатись прозорих стін та нічим не видавати емоцій.

Темрява закінчилась раптово. Вони виринули над неосяжним полем із здоровенними прозорими циліндрами. Кожен з них був яскраво освітлений зсередини і, здавалося, вміщав ціле місто. Над головою все ще майоріло зоряне небо, майже на чверть закрите величезним супутником Альти, але видно все це було через прозорий купол, що накривав дивну місцину.

Їхня сфера летіла на повній швидкості, але раптом стишила політ і плавно зависла навпроти одного з циліндрів. Беркут, нарешті, видихнув з полегшенням і якомога буденніше спитав:

– Це такі міста?

– Ні, – всміхнулась Тола. – Це гейти космопорту Північної Альти.

Беркут не став, навіть, уявляти, як в такому разі могли б виглядати міста на цій планеті.

Тим часом диво-сфера пройшла крізь прозору стіну гейта і вбудувалась у підлогу. Далі зникла капсула і вони опинились серед гамірного космопорту. Єдине, що нагадувало про переліт, було блакитне коло, в якому вони стояли. Але як тільки вони зробили крок назовні, воно знову забарвилось у зелене, очікуючи нових пасажирів.

– Дивовижно! – Беркут розглядав прозору підлогу, під якою, наче в скляному мурашнику проглядались ще безліч таких самих поверхів.

– Подобається? – всміхнулась Тола. – На зворотному шляху буде трохи часу роззирнутись. Але зараз маємо поквапитись.

– Звісно! – схаменувся він, ледь відірвавшись від вражаючого видива.

Вони прямували до химерної напівпрозорої конструкції, що нагадувала якусь гігантську рибину з розправленими плавцями. Але дійти до будівлі так і не вийшло.

– Вітаємо у Північній Альті, панове! – троє чоловіків з червоною шкірою та масивними кістяними наростами на руках перегородили дорогу. – Чи не варто нам познайомитись?

– Не думаю, – холодно відповіла Тола, спробувавши обійти гурт червоношкірих.

– Тоді скажу інакше, – обличчя головного набуло загрозливого вигляду, а чорна полімерна безрукавка напнулась на його грудях. – Ваші ідентифікатори!

– Спершу ваші, – в спокійному голосі Толи забринів метал. – Громадяни Співдружності мають вільний доступ до нігелійського сектору і не мають проходити ідентифікацію, крім як при виході з гейтів.

– Ого! Хлопці, ви чули! До нас завітало панство із самої Співдружності, – червоношкірий насмішкувато вклонився. – Але маю прикру новину для шановних гостей нашої скромної планети. Зараз у Північний Альті діє стан підвищеної безпеки, тому ідентифікація може проводитись у будь-який час…

– І лише представниками Комітету Реагування з усіма відповідними дозволами, – перервала його Тола. – Тож?

Червоношкірий зціпив зуби і в нього заграли желваки, але він швидко опанував себе і з награною посмішкою відповів:

– Не будемо затримувати шановне панство, хлопці! Вочевидь, вони мають важливі справи, раз так поспішають. А ми завжди готові піти назустріч нашим новим друзям із Співдружності!

На останніх словах його посмішка вже була схожа на вишкір, але Тола проігнорувала це.

– Дякую за розуміння, – сталевим голосом відповіла вона і швидко попрямувала до химерної будівлі.

Беркут пішов за нею, але минаючи чужинців, відчув як ті напружились. Вони провели його підозрілим поглядом, а головний сказав щось невідомою мовою до своїх друзів.

– Це були не нігелійці, – підсумував Беркут, коли вони відійшли на достатню відстань.

– Не вони, – всміхнулась Тола.

– Але тепер мене неабияк зацікавила історія про Альянс і про те, яку роль там грають червонопикі.

Тола зітхнула. Схоже Беркуту доведеться розібратись з усіма тонкощами космічної політики значно швидше ніж вона думала.

– Якщо коротко, – почала вона. – То до Альянсу можуть входити будь-які цивілізації, що освоїли космічний простір, а до Співдружності лише ті, що поділяють принципи невтручання в розвиток планет з нерозвиненими космічними технологіями.

– Типу моєї, яку Співдружність оголосила зоопарком?

– Заповідником.

– Одна чортівня! Тож цей Альянс нікого не обмежує щодо польотів у космос? Звучить непогано.

– Лише звучить непогано, – напружилась Тола. – А на практиці, більшість членів Альянсу шукають недорозвинені планети, щоб зробити з них колонії. І тоді її мешканці починають своє знайомство з космосом виключно у контейнерах для рабів.

– Невесело…

– З нігелійцями вийшло ще гірше. Їхня раса мала розвинуті біотехнології і освоїла кілька зоряних систем. Аж тут прийшли каймери і почали нещадну війну за ресурси, зробивши неагресивних за природою нігелійців раб силою у своїх копальнях. Зорельоти Співдружності на той час вже дослідили цей сектор і відправили повідомлення щодо нової високорозвиненої раси. Але керівництво каймерів, завдяки зв’язкам у Співдружності, змогло переконати всіх, що дані помилкові. Що, насправді, нігелійці – дикуни, а каймери опікуються їхнім розвитком. Це призвело до того, що довгий час сюди ніхто не заглядав і нігелійцям це дорого вартувало…

– Можу собі уявити, – спохмурнів Беркут.

– Після того, як з’ясувалась правда, каймерів одразу ж виключили зі Співдружності.

– Тоді чого ці червонопикі розгулюють по космопорту нігелійської планети?

– Альта незвичайна планета… – зам’ялась Тола, зупинившись перед входом до рибоподібної будівлі, яка зблизька набула просто таки гігантських розмірів. – З одного боку тут офіційна резиденція представників Співдружності, а з іншого – найбільший осередок тіньового бізнесу цієї галактики.

– І, звісно ж, Співдружність обрала світлий бік, – не втримався від іронії Беркут.

Він намагався побачити верхівку будівлі, але вона загубилась десь на верхніх поверхах гейту.

– Вгадав, – Тола підійшла до прозорої стіни, на якій тонким сяйвом був окреслений контур входу.

Лише мить і стіна всередині контура просто розчинилась, залишивши по собі вільний прохід до будівлі.

– Тому Північна Альта це тіньова сторона в усіх розуміннях. Зате тут можна придбати будь-що, не піднімаючи зайвого галасу.

– Так от чому ми тут! – збадьорився Беркут, обережно перетинаючи межу входу.

– Так. Але спочатку треба з’ясувати чому запровадили стан підсиленої безпеки і якого біса так знахабніли каймери.

– А виглядало наче ти в курсі.

– Так і мало виглядати, – всміхнулась Тола.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Давидкін Микола (Ангелнік)
04.11.2023 10:16
До частини "Частина 2: Повернення. Альта. 2."
Чудове продовження! Буквально з першого рядка відчулась похмура атмосфера місця, до якого прибули мандрівці. Ця похмурість пререгукнулась із відчуттям, коли ще не зовсім прокинувся і до настання світанку прибув до пункту призначення за несприятливої погоди. Беркут вкотре нагадує, що він у буквальному сенсі живий персонал, як власне і Тола. Це діалоги живих людей, яких сприймаєш за справжніх. Їх образи та характери, що склалися у мене як у читача, з кожним розділом в доброму сенсі укорінюються. Розповідь про раси із червоною та синьої шкірою невимушено викликали паралелі з расовою дискримінацією у нашому світі. Цікава оповідь, що у цій главі потроху розкриває загадковий космічний світ в якому відбуваються події. Зустріч із трійцею у космопорті, на мій погляд також вийшла дуже колоритною. Образ "зустрічальників" та чорний желет на тілі ватажка. Подібні моменти, як на мене додають кінематографічності, коли добре уявляєш образ персонажа, зовнішність, амуніцію. Ну і знов ж таки крута, притаманна героям манера висловлювати свої думки та спілкуватися. Потроху й надалі мандруватиму сюжетом!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Дар'я Гребельник
    04.11.2023 22:28
    До частини "Частина 2: Повернення. Альта. 2."
    Завжди намагаюсь щоб введення в світовий устрій і політичну ситуацію світу було цікавим та невимушеним, як природне тло для основних пригод. Рада, якщо вдалося :) Атмосфері і персонажам, навіть другорядним приділяю особливу увагу, бо просто не можу писати світ, в який сама не вірю))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше