Частина 2: Повернення. Альта. 8.
Початок бою відзначила не тільки сурма, а ще й вибух галасу на трибунах Арени. Тола уважно придивилась до бійців – людина та охріанин в самому розпалі пубертату. Не важко спрогнозувати результат бою. Але це було б занадто просто, бо на охріанина зараз не поставив мабуть тільки лінивий.
Тола уважніше придивилась до представника людської раси. Це був дуже кремезний чоловік і однозначно підготовлений боєць. Вона знала тільки одного, що міг би зрівнятись з ним параметрами, але сподівалась, що він вже летить геть з цієї неспокійної планети.
Вона перевела погляд на вдвічі більшого охріанина і могла чітко сказати, що ні кремезність ні підготовка чоловіка не врятує. Тола поглянула на Курона. Було очевидно, що він вболіває за людину. Але на що він розраховує?
– Не знала, що ти такий шанувальник людської раси? – з насмішкою сказала Тола, коли Курон вскочив з місця, щоб побачити як боєць робить серію вдалих ударів у бік охріанина. – Може на знак такої прихильності припинеш цю дешеву виставу і даси мені можливість піти?
– Тільки спробуй встати з місця, – крізь зуби прошипів червоношкірий покидьок.
Тола спеціально дратувала його, відволікаючи голову альтійської мафії від задоволення споглядати улюблену гру. Ну, по-перше, це саме по собі давало неабияку втіху і хоч трохи компенсувало те приниження, що вона зараз змушена терпіти. А по-друге, вона хотіла вивести його з себе. Можливо з опалу він скаже їй щось корисне і вона спробує використати це для порятунку.
– Невже ти серйозно вболіваєш за людину? – продовжила вона. – Ви підсипали охріанину снодійне і він має сам впасти ще в першому раунді?
– Замовкни! – майже крикнув Курон. – Це не твоя справа, курво!
– Такі нерви, – всміхнулась Тола, задоволена ефектом. – Невже так багато на кону?
– Це тебе не стосується, – вже спокійніше сказав Курон.
– Та не хвилюйся ти так, – продовжувала діставати Тола. – Вся Альта в курсі, що ти ставиш своїх бійців і піднімаєш на цьому свою імперію.
Голова Синдикату лише вбивче глянув на неї і вилаявся каймерською.
– То що ставки таки на людину? – щиро зацікавилась Тола, ігноруючи лютування каймерця. – Він що якийсь особливий?
– Особливе у нього в крові, – нарешті не витримав Курон, мабуть вирішивши, що єдиний спосіб заткнути Толі рота це відповісти на її запитання.
– Та ну? Біохімічну перевірку перед початком кожного раунду навіть тобі не вдалося б обійти.
– Перевірка це не виявить, – паскудно посміхнувся Курон.
Тола почала напружено згадувати всі можливі наркотики та психотропні речовини, що могли б дати потрібний ефект і не виявити себе на біохімічних детекторах. Думки зійшлись на АТ-312, новому, недавно синтезованому наркотику. На шість годин він прискорює всі реакції організму до максимуму, а після закінчення його дії, більшість живих організмів помирає. Відсоток летального кінця для представників людської раси – 99,57.
– Ти не міг використати АТ, – не стрималась Тола. – Твій боєць же просто помре, – а тоді більш спокійно додала: – Це ж твої інвестиції.
– Його перемога дасть набагато більші інвестиції, ніж його життя, – задоволено всміхнувся Курон і відкинувся у своєму величезному чашоподібному кріслі.
Тола почала уважно спостерігати за боєм. Це дійсно гарно підготовлена офера. Зараз мабуть всі гроші Альти поставлені на охріанина і тільки вузьке коло посвячених знає, що виграє представник людської раси.
Скляний циліндр Тур-Бою гудів без упину, бо на Арені відбувалось прямо таки драматичне дійство. Охріанин вже був поранений у двох місцях. Неглибокий поріз на нижній кінцівці та більш серйозна травма на верхній. Поранити охріанина в бою це вже було історичне досягнення, тож публіка мало не випадала з трибун.
Але було видно, що і боєць у неопластиковій броні трохи зменшив швидкість, хоч і не втратив у точності. Якщо його накачали АТом, то він мав би рухатись як навіжений аж до самої смерті. Очевидно Курона це теж збентежило, бо він роздратовано гукнув когось із своїх і цього разу, вже не стишуючи голос, різко спитав:
– З ним все гаразд?
– Я дізнаюсь, пане, – кивнув молодий каймерець і зник у бокових дверях ложі.
Тим часом, трибуни знову загули. Охріанин сильним ударом відкинув суперника до стіни і збирався проштрикнути йому груди. Але той вчасно увернувся і півметровий кіготь охріанина прийшовся йому у праве плече. Боєць на мить заточився, а тоді різко перехопив меч у ліву руку і відтяв охріанину верхню кінцівку. Потім швидким рухом витяг зі свого плеча вже мертвий кіготь і кинувся оббігати суперника. Поки охріанин отямився, боєць наніс йому ще два неприємних удари зі спини. А коли трибуни вже мало не божеволіли від емоцій, пролунав звук сурми.
Перший раунд було закінчено. Бійці розійшлися у різні кінці Арени і зникли за прихованими дверима.
Курон напружено дивився аж до останньої секунди бою, а тоді різко встав і жестом підкликав все того ж молодого каймера.
– Його вже ведуть сюди, – швидко відповів той на мовчазне запитання голови Синдикату.
Тола уважно спостерігала за тим, що відбувалося і активно розмірковувала, як би це використати собі на користь. Але її думки були перервані появою вже легендарного бійця, який ще кілька хвилин назад виробляв дива двобою на Арені.
Він був у все тій же неопластиковій броні із закритим сенсорним шоломом. Курон нервовим рухом наказав підвести бійця до нього.
– Відкрий шолом, – нетерпляче сказав він.
Боєць на мить завагався, а тоді натиснув на бокові сенсори і шолом розділившись на частини, швидко склався в отвори у броні. Тола зблідла.
– Хто ти? – ошелешено спитав Курон.
– Герцог Тулійський з планети Новояр, – спокійно сказав чоловік з гострим прямим поглядом.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!