Зміст

Глава перша: Вигідний контракт

Маша Нерест лежала в ліжку з клієнтом. Її молоде тіло було прикрито лише тоненьким простирадлом. Клієнт, отримав своє, мирно посапував на другій половині ліжка. Клієнт був з постійних, й гарним. Не жлоб, збочень в дусі "П'ятдесят відтінків сірого " не мав. В принципі їй треба було уже йти, але сил не було.

День виявився дуже напруженим. Декілька клієнтів по основній роботі, плюс підробіток привалив. Маша уперто називала роботу в ескорт агенстві " підробіток", хоча саме він приносив їй основний дохід, а те що вона гордо називала" роботою" - тільки витрати.

З полону думок їй вивів дзвінок. Сама дивуючись наскільки швидко вдалося в сумочці знайти апарат, дівчина подивилася на екран. Дзвонила Юля, секретарка власниці "Солодка ніч".

- Алло.

- Що ти Алохаеш?! Де тебе взагалі носить?!- прокричали в трубку.

- Я в клієнта.

- Та ти що, сказилась? Ти вже на базi маєш бути.

- Та в чому справа? Клієнт оплатив все в офісі.

- Слухай Маша, я сама до пуття нічого не знаю. Старуха тебе вимагає хоч з під землі дістати. Ти підтягуйся на базу. А то вона зла, може Вовчика спустити.

Почувши останнє, дівчина ледь не випустила телефон с рук.

- Я в-в дорозі - заїкаючись відповіла вона.

Як ніколи поспішаючи Маша Нерест поставила рекорд швидкостi, перебравшись на правий берег Києва за годину. Неймовірно, але факт.

Підходячи до контори, яка знаходилась на третьому поверсі звичайного житлового будинку, вона буквально налетіла на свій нічний кошмар. На сходовому майданчику курив Вовчик.

Двометровий велетень, повністю лисий, й з явними проблемами з головою. Його робота полягала в тім, щоб заспокоїти занадто буйного клієнта (для цього йому зазвичай треба було лише з'явитися), й повчити "уму-розуму" знахабнілу (з точки зору господарки) дівчину. Останнє він робив з особливим задоволенням. В "Солодкій ночі" не було гіршого покарання ніж "суботник" у Вовчика. Дні зо два, і то якщо цей садист в гарному гуморі, з ліжка встати не зможеш.

Маша пройшла мимо, марно намагаюсь угамувати дрож по тілу. Зайшовши в кантору, Юля з порогу їй криком:

- Ну нарешті!

Підняв слухавку вона сказала :

- Вона тут. - почувши щось у відповідь кивнула в бік кабінету начальниці.

Те, що почалося далі сильно не сподобалося Маші. Якби клієнт роздивлявся її хтивим поглядом, роздягав поглядом, чи відверто чіплявся то це було б звичною справою. Але ні. Нічого подібного.

Замість звичайної процедури їй влаштували справжній іспит. Знання англійської, етикету, а під кінець взагалі добили, попросив відіграти монолог. Довелось пригадувати вже призабуту науку з театрального.

- Дуже добре. Ви мені підходите. - під кінець сказав клієнт.

- Дуже рада. Але для чого саме?

- В мене намічається велика угода. Партнери іноземні, і дуже консервативні. З самотнім чоловіком, без сім'ї або хоча б без дівчини, вони розмовляти не будуть. Тому я хотів би попросити вас ... як би сказати?- зам'явся Арнольд Лахновский.

- Найняти - підказала Маша.

- Дякую. Найняти вас для роботи. Ваш гонорар - він написав на листку блокнота суму, і передав дівчині. - Я сподіваюсь вас влаштовує?

- Цілком. - дала свою згоду Маша.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.